класифікації до 1968 року допоки не був заснований Тегеранський центр обробки книг (TEBROC). Національна бібліотека Ірану внаслідок нестачі професійних бібліотечних працівників не могла створити стандартну систему для іранських бібліотек. Іранська національна бібліографія, що видавалася Національною бібліотекою з 1963 по 1983 рік, не була стандартизованим каталогом. Роботу зі стандартизації каталогізації та класифікації бібліотек, зокрема університетської бібліотеки, провів TEBROC силами своїх професійних бібліотекарів. TEBROC не тільки запровадив практику стандартної каталогізації в Ірані, але й ефективно сприяв упровадженню сучасних методів бібліотечної справи. Послуги з каталогізації та продукти (перелік книг, каталогізованих TEBROC; зведений каталог книг латинським шрифтом в іранських бібліотеках; надруковані каталожні картки) стали дуже популярними серед бібліотек різних видів. TEBROC також проводив професійні тренінги з питань теорії та практики сучасної каталогізації.
Розвиток та застосування національних стандартів каталогізації
Одним із перших каталогізаційних кодів, які почали застосовувати в іранських бібліотеках, є Англо-американські каталогізаційні правила (AACR). Першу частину першого видання (AACR, 1967) та весь текст другого видання (AACR 2,1987) було перекладено на фарсі. Національна бібліотека Ірану створила та опублікувала декілька модифікацій видання AACR 2. (Посібник з правил каталогізації книг, надрукованих перською мовою).
Міжнародний стандарт бібліографічного опису (ISBD) є іншим каталогізаційним стандартом, що застосовується в AACR 2. Існує низка різних ISBD, розроблених IFL А для різноманітних бібліотечних матеріалів. Посібник з ISBD (загальний), який було перекладено на фарсі, наразі широко використовується при складанні Іранської національної бібліографії та багатьох інших каталогів. Ці стандарти також застосовуються в електронному каталозі та значно спрощують розуміння бібліографічної інформації для бібліотечних користувачів.
Класифікаційні схеми є головними засобами фізичної організації інформаційних джерел. Дві найбільш вживані інтернаціональні класифікаційні системи (Бібліотеки Конгресу та десятична класифікація Дьюі) широко використовуються у всіх видах бібліотек Ірану.
Університетські бібліотеки традиційно застосовують LCC, публічні бібліотеки-DC6.
В Ірані активно ведеться каталогізація національних видань. Елементарні її форми (відомі якРІРА) почали використовувати для книг, надрукованих у 1967 році спочатку Тегеранським університетом, а вже в 1970 році - суфійським центром «Нематолахи» в Тегерані. Бібліографічні дані містили ім'я автора, назву книги, місце публікації, назву видавництва, кількість видань, кількість томів, індекс, вартість, ім'я перекладачів, графічного проектувальника тощо. Національна бібліотека Ірану, впевнившись в ефективності такого способу каталогізації, подала його на затвердження до парламенту. В 1995 році проект був ухвалений, і восени 1998 року Національною бібліотекою у співробітництві з Міністерством культури та Ісламської орієнтації була задіяна національна програма «Каталогізація іранських видань». На цьому етапі понад 90 % книг, що видаються в Ісламській Республіці Іран, містять відповідні дані. Загальнонаціональне використання цієї програми значно заощадило час та зусилля, уникаючи багаторазової каталогізації в кожній бібліотеці по всій країні та забезпечило послідовність і точність.
Міжнародний Стандартний Реєстраційний номер (ISSN) Іран вперше використав у 1974 році для довідника іранських періодичних видань та журналу іранської Асоціації бібліотек. Це відбулося менш ніж через рік після його започаткування в Парижі. Тегеранський центр обробки книг (TEBROC) був робочою ланкою між іранськими видавництвами та штабом ISSN у Парижі. Проте після злиття ТЕБРОК з Національною бібліотекою у 1983 р. ця відповідальність була перекладена на бібліотеку. В 2001 році іранським парламент ухвалив рішення щодо відкриття центру ISSN при Національній бібліотеці. З того часу Центр доклав усіх зусиль, щоб задовольнити прохання усіх іранських видавців періодичних видань і допоміг 138-ми з них отримати свій ISSN.
Одночасно існує ще так званий міжнародний стандарт для іранських бібліотек (ISIL). Він є унікальним кодом з 10 цифр, присвоєний кожній бібліотеці або інформаційному центру в Ірані. Окрім полегшення зв'язку між бібліотеками, ISIL забезпечує:
зв'язок між видавцями та дилерами на національному та міжнародному рівнях;
ефективність книгообміну між бібліотеками на національному та міжнародному рівнях;
6 Information organization in Iranian libraries and information centers: trends and developments/www. srlst.com/ijist/ijist-Vol5Nl/ijist51-29-40.pdf
складання національних та міжнародних об' єднаних каталогів;
процес розподілу ресурсів між різними бібліотеками.
Подальші перетворення в бібліотечній сфері Ірану спостерігаються
після звершення Ісламської революції та з початком періоду Ісламської Республіки Іран (1979 p.), що ознаменував новий етап в історії Ірану та позначився на подальшій історії розвину бібліотек. Нелегкими були перші кроки до остаточного встановлення ісламського правління. Основні заходи щодо організації нового ладу були вжиті відразу ж після революції, але ісламська держава набувала цілісної форми поступово, протягом кількох років. У той час відбулося національне голосування за встановлення Ісламської Республіки Іран під проводом Аятолли Хомейні (1900-1989). Згідно з декретом Хомейні - 13 червня 1980 р. проголошено початок «культурної революції», нагляд за якою було покладено на Вищу Раду культурної революції. Ця Рада діяла під контролем духовного лідера та звітувала перед Президентом країни 1. То ж культура, як і інші сфери суспільного життя, постійно знаходилася в зоні особливої уваги влади. Цей період характеризується надзвичайним піднесенням культурного життя нації. Основні дії уряду спрямовуються на подолання неосвіченості серед населення - будуються школи, навчання в університетах стає доступним для всіх верств населення. Із розширенням студентської аудиторії постає нагальна потреба у забезпеченні її інформацією.
Найважливішим завданням у сфері культури після 1979 р. було збереження пам'яток історії ісламської революції і мусульманського Ірану. У містах працюють музеї, де експонуються фотографії, плакати, листівки та інші матеріали, що стосуються подій 1978-1979 pp.