Наради директорів наукових бібліотек у 1934 та 1936 рр. у Москві (а за наслідками цих нарад й республіканська бібліотечна нарада 1938 р. у Києві), постанови 1934 р. уряду СРСР про бібліотечну справу і уряду УСРР про роботу масових бібліотек вводили повний державний контроль з боку НКО за бібліотеками усіх типів та провадили лінію на централізацію та уніфікацію діяльності бібліотек, орієнтування на масову роботу та роботу з обслуговування читача набувають упродовж 1935-1936 рр. важливого значення для діяльності Бібліотеки Академії наук УСРР. Під контроль керівних органів підпадає напрям бібліографічного обслуговування науки та культури і різних напрямів соціально-економічного розвитку радянського суспільства, інформаційно-масова робота з читачем з метою виховання в дусі комуністичної ідеології. В ідеологічному змісті поняття «обслуговування», по-перше, поєднується з поняттям «виховання» в плані керівництва читанням для широких кіл населення та, по-друге, - з допомогою розвиткові радянської науки на базі марксистсько-ленінської методології4 .

Відділ книгокористування звертає особливу увагу на «розгортання масової політосвітньої роботи, а саме, видаючи рекомендаційні списки, готуючи виставки, довідки та інші форми зв'язку з читачем, ставить за мету: досягти найвищого відсотка читачів від верстату та колгоспників, найвищого відсотка обслуговування аспірантури та науковця-фахівця, найвищого відсотка обслуговування академробітника» 5.

Спеціалізовані відділи спрямовують свою діяльність на опис та використання фондів, проведення заходів культурно-масового характеру з політико-пропагадистською метою, передусім, у підготовці серії актуальних виставок з питань матеріалістичної філософії, історії техніки, до ювілейних дат; організують постійну антирелігійну виставку, виокремлюють з фондів матеріалістичну та атеїстичну літературу, матеріали із соціальної утопії, з історії техніки до 1800 р., з історії класової боротьби на Заході, в Україні та Росії.

Спираючись на відомості про те, що під час проведення виставок до списків рекомендованої літератури потрапляли «політично шкідливі» та «застарілі» книги, вимагалося загострити більшовицьку пильность та ідейну якість довідково-бібліографічної і виставкової роботи, спираючись виключно на видання Критико-бібліографічного інституту, часопис «Книга і Пролетарська революція», бібліографічні покажчики Книжкової палати УСРР, бібліографічні відділи центральних газет та журналів. Найголовнішими підрозділами Бібліотеки стали створені в грудні 1934 р. сектори наукової бібліографії та систематичного каталогу, групи зведених каталогів, сектор масової роботи, який провадив виставкову роботу. Великого значення в цей період набули бібліографічна та масова робота. Сектор масової роботи включив до своїх функцій не лише виставкову роботу, а й роботу кабінету бібліотекознавства і книгознавства, підготовку кадрів, проведення екскурсій, лекційну роботу. Інформаційно-культурологічна робота відділів із пропаганди знань залишилася у функціях спеціалізованих підрозділів.

З 1935 р. у практику масової роботи були запроваджені нові методи роботи з читачами: очні та заочні конференції з читачами з приводу обслуговування книжкою, виставкової та консультаційної діяльності Бібліотеки [9]. Основне завдання такої роботи - активізація культурної функції бібліотеки.

Упродовж 1936-1940 рр. виставкова робота як основний вид інформаційно-масової роботи набула надзвичайного розмаху: виставки формувалися до кожної визначної дати, що рекомендувалася офіційно надрукованими календарями пам'ятних дат: це були ювілеї класиків світової, вітчизняної літератури та лідерів комуністичного руху, святкові календарні дати політичного характеру, а також революційні дати, дати партійних конференцій, з'їздів, урядових рішень [10]. Виставкова та популяризаційна діяльність розгортається з орієнтуванням на завдання соціалістичного будівництва: «Огляд мап першої п'ятирічки» (В. О. Кордт); «Фонд антирелігійної музичної літератури» (О. Т. Дзбанівський); «Матеріалістична філософія ХУІІ-ХУІІІ ст.» (Б. І. Зданевич) 6.

У 1936 р. приймається новий Статут Бібліотеки, починається розробка науково-методичної та нормативно-інструктивної бази БАН УРСР. Основна увага приділялася завданням бібліографічної роботи, де спеціально наголошувалося й на необхідності її використання в інформаційно-культурній діяльності: «організувати довідково-бібліографічну роботу так, щоб вона допомагала читачам в оволодінні більшовизмом, технікою, наукою, соціалістичною культурою; задовольняти запити читачів, що виникають у процесі їх самостійної роботи над книгою, партійною високоякісною і швидкою довідкою і консультацією; активно і систематично обслуговувати читачів (науковців, радянську інтелігенцію, стаха- новців, майстрів соціалістичного господарства) бібліографічною консультацією та довідкою» 7.

Отже, за період 1918-1940 рр. інформаційно-культурологічна діяльність Національної бібліотеки пройшла період становлення. Під час створення Бібліотеки інформаційно-культурологічна функція, за практичним визначенням Г. П. Житецького, була означена дуже широко, вона грунтувалася на необхідності залучення до со- ціокультурного простору знання про бібліотеку та її фонди, про книжкову спадщину як фактору розвитку культури та мови українського народу та народів світу, а для цього формувалися фонди «Україніки» та інших спеціалізованих фондів - рукописного, стародруків, музичного, образотворчого, народів світу тощо.

Крім того, передбачалося залучити й наукове знання до впливу на культурні процеси в суспільстві, оскільки знання, що міститься в книзі, є підгрунтям не лише для соціально-економічного, а й духовного становлення української держави та її укріплення. Бібліотека як осередок «розумової культури» розглядалася головним елементом культури суспільства. Відповідно й форми інформаційно-масової роботи на етапі становлення були сконцентровані на пропаганді фондів шляхом публікації інформації у пресі та часописах, а з отриманням приміщень почалася й виставкова діяльність.

У 1941-1943 рр. Бібліотека одночасно працювала в евакуації і в окупації. Першочерговим завданням стає збереження фондів, проте обслуговування читачів також не припиняється. БАН працює перш за все на науку і