Тривала підготовка ювілейних виставок, присвячених класикам літератури та мистецтва. Серед них: виставка видань до 100-річчя від дня народження великого російського письменника А. П. Чехова; до 150-річчя М. В. Гоголя у відділі рукописів, де експонувалися рукописні оригінали «Мертвых душ», «Тараса Бульбы», «Портрета» та інших творів письменника з його автографами. Відділ рідкісної та цінної книги організував виставку «Українські альманахи першої половини ХІХ ст.» [31-32].

Відлига в суспільстві знайшла свій прояв і в популяризаційній діяльності Бібліотеки. Значно розширюється коло тематичних виставок, з'являються нові форми діяльності.

На початку 60-х років у практику роботи Бібліотеки впроваджено виставки нових надходжень, оперативні тематичні виставки, присвячені актуальним питанням, важливим датам, які організовувалися безпосередньо в читальних залах. У 1962 р. на сесії Відділу суспільних наук було прийнято рішення про підготовку відзначення 150-річчя вітчизняної війни 1812 р.; ювілеїв видатних діячів науки, зокрема, 100-річчя з дня народження В. І. Вернад- ського. У 1961 р., відповідно до рішення Президії про святкування 250-річчя з дня народження М. В. Ломоносова, у Жовтневому палаці культури підготовлено велику книжкову виставку «Сучасна поетична творчість народів СРСР» - до Всесоюзного з'їзду фольклористів, а також книжкову виставку до У Міжнародного з'їзду славістів, яка стала традиційною10.

Центральною подією 1962 р. були Шевченківські читання та інші заходи, приурочені до 100-річчя з дня смерті поета, зокрема, книжкові виставки та екскурсії в спеціалізованих підрозділах.

У 1961-1963 рр. кабінети образотворчих мистецтв і музичної літератури брали участь у республіканській виставці «Радянська Україна», допомагаючи оформлювати виставку, яка стала звітом митців республіки ХХІІ з'їзду КПРС. Іншою новою формою культурно-масової роботи стала лекційно-виставкова участь у роботі університетів культури. Зокрема, Бібліотека брала участь у роботі Народного університету культури Радянського району м. Київ. До кожного заняття (за темами: наука і життя, міжнародні відносини, художня література, кіно тощо) підбиралася література і експонувалися відкриті виставки літератури.

У 60-ті роки активно використовувалася така форма роботи, як пересувні книжкові виставки. Лише в 1963 р. організовано дев'ять пересувних виставок літератури. Загалом пересувні виставки протягом 1963 р. експонувались: на Загальних зборах АН УРСР - фундаментальна виставка «Наукові видання АН УРСР за 19621963 рр.»; на науковій сесії Відділу суспільних наук АН УРСР - «100 років польського повстання»; на урочистих зборах Відділу суспільних наук АН УРСР та Республіканської медичної бібліотеки - «90 років з дня народження С. В. Руданського»; у Спілці письменників України - «100 років з дня народження О. Ю. Ко- билянської» тощо [33-34].

Сектор масової роботи традиційно організовував виставки, присвячені ювілейним датам у житті й діяльності визначних політичних діячів, видатних учених, письменників-класиків, а саме: С. М. Кірова, В. Я. Чубаря, С. І. Вавілова, В. Г. Бєлінського, Р. Тагора та ін. У 1963 р. урочисто відзначено 50-річчя М. Ф. Ахундова, засновника нової азербайджанської літератури; у 1964 р. - 100-річчя з дня народження М. М. Коцюбинського та П. А. Грабовського [35-36].

З 1964 р., використовуючи досвід великих бібліотек (ДБЛ, БАН СРСР), виставки нових надходжень експонуються не лише для керівного складу, а й для всіх читачів [37].

У 1960-1964 рр. вже відчутно проявилася необхідність відмовитися від функцій публічної бібліотеки, тимчасово покладених на неї після війни. Період існування Бібліотеки в умовах зруйнованої бібліотечної системи, коли на неї було покладено важкі обов'язки без зміцнення відповідної матеріальної бази, виконувати функції як наукової, так і публічної установи, задовольняти потреби масового читача і, разом з тим, сприяти розвитку науки, закінчився. На цей час були відкриті Республіканська публічна бібліотека ім. КПРС, Медична бібліотека, відновили фонди і почали працювати масові бібліотеки. У республіканських масштабах здійснився розподіл бібліографічної діяльності в галузі забезпечення розвитку науки і техніки, народного господарства, освіти і культури.

Бібліотека за своїм загальним значенням, функціями та завданнями залишалася універсальним загальнодержавним закладом, який обслуговує науку, а до того ж виконував загальнополітичні та ідеологічні функції в державі. Зокрема, за ідейно-політичну спрямованість та якість рекомендаційних списків і книжкових виставок відповідальність покладалась персонально на директора Бібліотеки. Особлива увага приділялась роботі сектора масової роботи, який організовував книжкові виставки і ніс відповідальність за їх тематику і добір літератури. До кожної визначної дати, що рекомендувалася офіційно надрукованими календарями, формувалися книжкові виставки. Для виставкової роботи саме ця практика була притаманною майже до середини 80-х років ХХ ст.

У післявоєнний період, з 1948 до 1964 рр., виконуючи функції публічної бібліотеки, ДПБ поєднувала їх з функціями наукової бібліотеки. Перенасичення культурно-інформаційної діяльності в бік масового читача проявилося в домінуванні суспільно-політичної проблематики у виставковій роботі, яка набула значення основної форми культурно-масової діяльності. Крім інших завдань, було також передбачено організацію «керівництва читанням», що означало впливати на масового читача щодо напрямів та кола читання, впровадження диференційованого обслуговування, зокрема виокремлення масового читача, з одного боку, вчених та спеціалістів - з іншого. Подвійна практика обслуговування не могла не вплинути на її якість.

Відлига зіграла позитивну роль у тематичних планах виставок, у підготовці інформаційних видань,