Оперативному задоволенню читацьких запитів (протягом 3-5 хв.) сприяло збільшення та покращення змістового складу Підручної бібліотеки переважно за рахунок нових надходжень документів [там само, арк. 6]. Видача документів з цього фонду в зазначений період становила в середньому 38% від загальної книговидачі.

Значну роль при виконанні читацьких замовлень відігравав також відділ масової роботи Бібліотеки. Так, у 1951 р. ним було надано у користування читачам понад 13 тис. документів, які експонувалися на книжково- ілюстративних виставках [31, арк. 214].

На початку 50-х років XX ст. широкої популяризації серед читачів набув МБА. Однак у його роботі відзначалися суттєві недоліки, зокрема недостатність систематичного контролю за поверненням документів. Саме серед абонентів спостерігалася велика заборгованість та втрати документів [там само, арк. 18].

Рівень НЧЗ на бібліотечні документи у цей період залишався досить високим - у середньому 25-28 % від загальної кількості читацьких запитів. Відмови читачам на бібліотечні документи були пов'язані частково з помилками у роботі інших структурних підрозділів. Зокрема, внаслідок помилок відділу опрацювання виникала невідповідність каталогів наявним фондам. Траплялося несвоєчасне передавання нових надходжень із суміжних відділів в обслуговуючі структурні підрозділи. Значна кількість документів потребувала оправних робіт. Недостатньо використовувалися можливості власного депозитарного та ОРФ.

Ураховуючи вищезазначені недоліки, відділом фондів та обслуговування в 1952 р. було заплановано низку заходів, спрямованих на підвищення ефективності обслуговування читачів, зокрема:

забезпечення своєчасності нових надходжень документів та систематичного вилучення з фондів спеціалізованих відділів видань, які не користувалися підвищеним попитом читачів;

відновлення роботи над виявленням лакун у документах з бібліотечних фондів на основі вивчення НЧЗ;

організація диференційованого обслуговування читачів на кафедрі видачі документів;

посилення роботи з каталогами та картотеками Бібліотеки;

механізація процесу виконання читацьких запитів [3 2, арк. 15-20].

У середині 50-х років XX ст. було налагоджено тісний зв'язок між структурними підрозділам книгозбірні з метою вивчення НЗК. З цього питання проводилися засідання відділів при дирекції, виробничі наради, індивідуальне консультування співробітників.

Відділами обслуговування та відділом каталогізації передавалися до відділу комплектування відомості про відсутні у Бібліотеці документи, на основі яких складалася картотека дезидерат, приймалися рішення про доцільність доукомплектування окремих видань. Однак головне завдання відділу комплектування полягало в розбиранні значного за обсягом фонду концентрації (документів, вивезених під час Великої Вітчизняної війни та повернутих до книгозбірні) [35, арк. 96]. Це надало можливість збагатити фонди Бібліотеки відсутніми документами.

Наприкінці 50-х років XX ст. за кожною структурною одиницею ФОЗ та розділами підручного фонду були закріплені окремі працівники, котрі систематично перевіряли документи на правильність розстановки, виявляли заборгованість читачів та вживали заходи щодо її усунення. Практикувалася заміна відсутніх на місцях зберігання документів рівноцінними за змістом [34, арк. 112].

На початку 1960-х років XX ст. у зв'язіу з проблемою відсутності площі для розміщення нових надходжень, яка гостро постала перед ДПБ УРСР ще на початку 50-х років XX ст., значно ускладнилися умови роботи в усіх структурних підрозділах книгозбірні. Відбувалося постійне переміщення частини фондів з основного книгосховища до інших приміщень. Для виконання цієї роботи було мобілізовано весь колектив книгозбірні [33, арк. 93]. Виникла потреба в систематичному звірянні бібліотечних фондів з каталогами. Водночас доводилося штучно скорочувати нові надходження до підручних фондів, відмовляючись від окремих необхідних видань або зменшуючи кількість екземплярів до одного примірника тих документів, які користувалися підвищеним попитом читачів.

Водночас наявність добре укомплектованого бібліотечного фонду, своєчасне придбання нових вітчизняних та зарубіжних видань сприяло задоволенню різноманітних читацьких запитів. Відзначалося покращення якісного складу підручного фонду.

Колектив Бібліотеки ставив перед собою нові завдання щодо вдосконалення форм та методів бібліотечної роботи. Зокрема, було здійснено перехід на єдиний та спрощений бланк читацького замовлення на документи з підручних та основних фондів; у книгосховищі ліквідовано процес роботи з формулярами; спрощено процес оформлення передачі документів в оправу; вдосконалено систему обліку фондів підручної й довідкової бібліотек, кількості читачів та відвідувань; запроваджено систематичну перевірку заборгованості користувачів [35, арк. 105].

У1960 р. для читачів було організовано відкритий доступ до підручних фондів спеціалізованих відділів та кабінетів і довідкових бібліотек загальних читацьких зал. У зв'язку з цим на пунктах видачі документів та черговими бібліотекарями по каталогах проводилося індивідуальне консультування читачів з питань використання фондів відкритого доступу, принципів їх розстановки, побудови інформаційно-пошукового апарату та правил користування ним [36, арк. 4]. Запровадження відкритого доступу сприяло зростанню бібліотечно-бібліографічної грамотності читачів.

Відмовлення читачам на бібліотечні документи в період 1950- 1960-х років XX ст. становили у середньому 13% від загальної кількості читацьких запитів. Серед факторів, які негативно впливали на технологічний процес виконання замовлень на документи, слід виокремити слабкий контроль за термінами користування документами у читальних залах та на абонементі, недостатнє дотримання санітарно-гігієнічних норм збереження документів у ФОЗ.

З метою скорочення відмовлень читачам на бібліотечні документи широко використовувалися можливості МБА, робота якого на початку 60-х років XX ст. значно покращилася. Ширшого застосування, порівняно з попередніми роками, набуло фотокопіювання та мікрофільмування необхідних документів на замовлення читачів.

Отже, розглянутий період розвитку СІЗК - 1948-1963 pp. - характеризується значними змінами в організації обслуговування читачів, раціоналізацією процесів виконання читацьких замовлень на документи, широким розгортанням діяльності структурних підрозділів Бібліотеки з упередження та скорочення НЧЗ.

Початок наступного етапу розвитку Бібліотеки (1964-1973 pp.) позначений пожежею, що сталася 24-25