Аналіз шляху замовлень на документи з ФОЗ, здійснений у 1977 p., дозволив розробити рекомендації щодо уточнення правил користування читальними залами Бібліотеки, скорочення кількості НЧЗ та усунення помилок у роботі структурних підрозділів книгозбірні в процесі бібліографічного опрацювання документів та бібліотечно- бібліографічного обслуговування читачів [43, с. 28-30]. Результати цієї роботи були зафіксовані в інструктивно-методичних документах, підготовлених у цей період відділом обслуговування та фондів («Шлях вимог читачів та абонентів», пам'ятка «Що вважати браком при виконанні вимог читачів та абонентів», «Інструкція з виконання вимог у групі фондів», «Робота з відмовами у ЦНБ АН УРСР», посадові інструкції диспетчера, контролера з прийому замовлень на документи тощо).

Із середини 70-х років XX ст. відмовлення читачам на бібліотечні документи обліковувалися за такою класифікацією: «за номером», «у підсобних фондах», «немає в фондах бібліотеки», «немає на місці», «перший примірник» (відповідь абонентам), «здано в оправу». У процесі обліку за цією класифікацією в 1976 р. визначилася кількість НЧЗ, - 14,5 % від загальної кількості читацьких запитів. їхня більшість (5,6 %) була пов'язана із зайнятістю документів та відсутністю видань у Бібліотеці (3,7%) [42, с. 12].

З метою зниження кількості відмовлень читачам на бібліотечні документи було вжито заходи, що передбачали:

уточнення класифікації причин НЗК;

облік ліквідованих відмовлень на документи;

лобіюванням процесу встановлення відповідності каталогів бібліотечним фондам;

підвищення консультаційної допомоги читачам при використанні інформаційно-пошукових систем книгозбірні;

розшук відсутніх на місцях зберігання з невідомих причин видань;

посилення контролю за повнотою повернення документів у ФОЗ із обслуговуючих підрозділів Бібліотеки.

При забезпеченні читачів ЦНБ документами, відсутніми в бібліотечних фондах, широко використовувалися можливості МБА. Замовлення на видання направлялися у понад 100 радянських та зарубіжних бібліотек, близько 40 % цих запитів задовольнялося [43, с. 40-41]. З метою збереження рідкісних та цінних видань з фондів книгозбірні, архівного примірника документів абонентам МБА рекомендувалося скористатися фотокопіями та мікрофільмами необхідних видань.

Упродовж 70-х років XX ст. у ЦНБ активізувалася робота з механізації процесів транспортування документів та замовлень. Завдяки оснащенню Бібліотеки оргтехнікою та засобами ксерокопіювання значно збільшилися обсяги репродуційованої продукції за замовленнями читачів, індивідуальних та колективних абонентів.

Початок 80-х років XX ст. позначений поглибленням змісту наукової діяльності Бібліотеки. Надання ЦНБ АН УРСР статусу науково-дослідної установи сприяло проведенню наукових досліджень у галузі книгознавства, бібліотекознавства та бібліографознавства. Необхідність упровадження цих програм була зумовлена збільшенням кількості документів, ускладненням їх опрацювання та використання.

Важливим фактором подальшого розвитку СІЗК стало затвердження вченою радою у 1985 р. нової інструкції, яка регламентувала роботу з відмовленнями читачам на бібліотечні документи в усіх структурних підрозділах Бібліотеки [44]. Основна увага в ній приділялася визначенню термінів користування читачів виданнями з ФОЗ, упередженню та скороченню відмовлень у процесі виконання замовлень на документи, контролю за цією роботою.

Наприкінці 80-х pp. XX ст. було здійснено перші спроби впровадження автоматизації в бібліотечні процеси, визначилися нові напрями діяльності Бібліотеки в умовах створення та введення в процеси формування, опрацювання бібліотечних фондів та обслуговування користувачів новітніх IT.

Водночас із проблемами розробки автоматизованої бібліотечно- інформаційної системи порушувалися питання доцільності введення платних послуг при обслуговування читачів, ресурсо-забезпечення бібліотечної діяльності, нормування праці [45].

Набутий досвід було враховано під час проведення протягом 1986- 1988 pp. комплексного дослідження розвитку бібліотечно-бібліографічних процесів, спрямованого на вдосконалення системи обслуговування читачів ЦНБ АН УРСР в умовах автоматизації Бібліотеки [46,47].

У дослідженні застосовувалися методи анкетування та інтерв'ювання, статистичного аналізу читацьких замовлень, вивчалися джерела інформації та практичний досвід бібліотек. Було проаналізовано стан бібліотечно- бібліографічного обслуговування читачів ЦНБ; визначено особливості споживання ними первинної та вторинної інформації; вивчено професійні інформаційні потреби основних категорій читачів; проведено багатоаспектний аналіз НЗК і здійснено структурно-функціональний аналіз обслуговування читачів та розроблено його модель в умовах автоматизації Бібліотеки.

За результатами дослідження виявлено чітку й незмінну тенденцію до галузевої спрямованості інформаційних запитів користувачів (ІЗК). У зв'язку з цим у 1989 р. виокремилися два галузевих комплекси обслуговування: документами природничого, технічного, та гуманітарного профілів (кожен з них - у структурі відповідного відділу).

Створення галузевої системи обслуговування дозволило забезпечити диференційоване, комплексне інформування користувачів щодо актуальних видів первинних та вторинних документів. Із започаткуванням цієї системи підсобні фонди галузевих відділів зазнали змін у кількісному та якісному складі, формах доступу читачів до бібліотечних фондів тощо.

У межах дослідження, згідно з розробленою методикою, НЗК вивчалися протягом одного місяця за прийнятою в ЦНБ класифікацією. їх аналіз здійснювався в галузевому, мовному, хронологічному, видовому аспектах та за їх причинами. З'ясувалося, що більшість відмовлень користувачам на бібліотечні документи з причин неможливості видачі документів у момент надходження на них замовлень оперативно усувається. У зв'язку з цим було введено поняття «відмова» для документів, які взагалі неможливо отримати в Бібліотеці та «відповідь» у випадках, коли вказувалася причина тимчасової зайнятості документа та місце його знаходження.

На основі результатів дослідження передбачалося розробити основні напрями автоматизації процесу бібліотечно-інформаційного обслуговування та визначити підходи до організації та впровадження у Бібліотеці системи платних послуг.

Актуальність проведеного дослідження посилювалася у зв'язку з передбачуваним переїздом Бібліотеки до нового приміщення. Ця довгоочікувана подія сталася у 1989 р. Було створено сприятливі умови для оптимізації формування та використання фондів, організації обслуговування читачів з урахування сучасних вимог до надання