Період 90-х років XX ст. - початок XXI ст. характеризується суттєвими змінами, зумовленими розпадом радянської системи, становленням незалежної України та формуванням ринкових відносин.

У вересні 1992 р. відбулася нова реорганізація структури Бібліотеки: на основі її підрозділів було утворено чотири науково-дослідних інститути - бібліотекознавства, української книги, рукопису, архівознавства та п'ять центрів - консервації й реставрації, бібліотечно-інформаційних технологій, інформаційно-аналітичний, культурно-просвітницький та редакційно- видавничий.

СІЗК НБУВ повністю сформувалася як підсистема Бібліотеки. Вона є інтегрованим цілим по відношенню до інших підсистем та водночас має власну розгалужену багаторівневу структуру. Ця система утворилася зі структурних підрозділів книгозбірні, які забезпечують комплектування, опрацювання, зберігання, збереження, інформування, репродуціювання документів. Її основою виступають обслуговуючі підрозділи:

Відділ обслуговування основними фондами з підлеглими йому сектором диспетчеризації та центральним пунктом прийому читацьких замовлень.

Відділ обслуговування читачів літературою природничого та технічного профілів, до складу котрого входять: загальна читальна зала літератури відповідного профілю, зала картографічних видань з підсобними фондами, підсобні фонди, зала нових надходжень, зала обслуговування дисертаціями та літературою на мікроносіях, сектор обслуговування по каталогах.

Відділ обслуговування читачів літературою гуманітарного профілю з такими структурними одиницями: пункт запису користувачів, загальна читальна зала літератури відповідного профілю з підсобними фондами, зали періодичних видань вітчизняного й зарубіжного друку.

Відділ довідково-бібліографічного обслуговування.

Відділ газетних фондів.

Відділ міжбібліотечного науково-інформаційного сервісу.

Читальні зали спеціалізованих відділів: бібліотекознавства; зарубіжної україніки; публікацій ООН; рукописів; стародруків та рідкісних видань; бібліотечних зібрань та історичних колекцій; образотворчих мистецтв; музичного фонду; фонду юдаїки; австрійської літератури.

Читальна зала Філії № 2.

Центр бібліотечно-інформаційних технологій.

Згідно з Указом Президента України від 5 квітня 1996 р. Бібліотеці було відновлено статус національної, відповідно до якого визначилася її роль як головної всеукраїнської книгозбірні, загальнодержавного бібліотечно- інформаційного комплексу, науково-дослідного й культурного центру держави [59].

Зростання ролі НБУВ як провідного наукового, культурного та інформаційного центру держави визначило вимоги постійного вдосконалення технології, форм та методів бібліотечної діяльності. Внаслідок цього з'явилися й почали фахово обґрунтовуватися пропозиції щодо багатоаспектного використання електронного каталогу (ЕК) Бібліотеки, створення різноманітних БД, організації фонду документів на нетрадиційних носіях інформації та його використання, розширення можливостей використання мережі Інтернет.

Гарантом загальнодоступності документної інформації стало впровадження інтернет-технологій у практичну роботу Бібліотеки. У1996 р. за спонсорської підтримки фондів «Відродження» та «Євразія» у НБУВ створено веб-сервер [51]. З цього ж року веб-сервер почав функціонувати для вільного доступу користувачів локальної мережі, корпоративної мережі київських бібліотек та інтернет.

Інформація на сайті Бібліотеки (www.nbuv.gov.ua) допомагає задовольнити найрізноманітніші інформаційні погреби користувачів. Поряд із бібліотечно- інформаційнимиресурсами (БІР) власної генерації представлені бібліографічні картотеки публікацій світового репертуару, подано посилання на інформаційні джерела глобальної комп'ютерної мережі Інтернет. Сайт також має посилання на БІР внутрішніх структурних підрозділів Бібліотеки. На ньому представлено загальнодержавну реферативну БД «Україніка наукова», призначення якої - інформаційне обслуговування вчених України та представлення української науки в світовому інформаційному просторі [54]. Сайт зареєстровано у найбільших українських, російських і світових пошукових системах та каталогах Інтернету.

У цей період книгозбірня набула також певного досвіду у сфері пошуку інформації та замовлення літератури в онлайновому режимі. Протягом 1997-1999 pp. у рамках проекту Міжнародної асоціації сприяння співробітництву з науковцями країн СНД (INTAS) НБУВ безкоштовно отримувала з найбільших бібліотек Західної Європи - Великобританії, Франції, Німеччини - ксерокопії наукових статей

згідно із запитами представників науково-дослідних установ м. Києва [48].

З метою забезпечення конституційного права громадян на вільний доступ до джерел інформації та досягнення якісно нового рівня повноти й оперативності задоволення інформаційних потреб суспільства в документованих знаннях, відповідно до постанови Бюро Відділення історії, філософії і права НАН України від 4.11.1998р. про затвердження планової НДР НБУВ, найбільшою книгозбірнею держави розроблено Проект створення Національної електронної бібліотеки [62]. З 1999 р. НБУВ розпочала реалізацію цього Проекту. На сучасному етапі в НБУВ функціонує універсальна електронна бібліотека, доступ до якої надається веб-сайтом [49].

Поряд зі значними здобутками в галузі надання послуг в електронному середовищі, забезпечення користувачів НБУВ документами з ФОЗ здійснюється здебільшого із застосуванням традиційної технології. При виконанні замовлень користувачів працює система «замісників документів», яка дозволяє отримати інформацію про місцезнаходження відсутніх на момент запиту в ФОЗ видань. Однак ця система має певні недоліки, пов'язані з неможливістю одержання користувачами відповідей та відмов на бібліотечні документи під час їх замовлення, тривалим очікуванням замовлених видань.

Можливості подальшого вдосконалення СІЗК за умови існування традиційної технології виконання замовлень користувачів на бібліотечні документи - вичерпані. На нашу думку, якісно нового рівня діяльності книгозбірні з обслуговування користувачів можна досягти лише з упровадженням IT у бібліотечно-бібліографічні процеси та переходом до комплексного бібліотечно-інформаційного обслуговування в автоматизованому режимі.

Отже, останній з виокремлених періодів розвитку НБУВ (1991 р. - початок XXI ст.) характеризується зміною суспільно-політичного та соціально-економічного устрою української держави. Бібліотека відновлює та розширює функції зберігача й розповсюджувача національної та світової культури, стає найзначнішим центром науково-інформаційної та культурно-просвітницької діяльності, змінює організаційну структуру. Саме у цей період СІЗК остаточно сформувалася як цілісна багаторівнева система, що водночас є підсистемою загальної бібліотечної інституції.

Дослідження історії формування СІЗК НБУВ у період 1918 - початок XXI ст. дає підставу для висновку, що ступінь