Підготовка продукції відділу здійснюється за принципом «інформація на базі інформації». В її складі можна виокремити:

а) інформаційно-аналітичні матеріали - оперативна аналітика, яку виконують у режимі «сьогодні - на сьогодні»;

б) аналітичні матеріали, які потребують опрацювання більшої кількості різноманітних за своїм характером джерел і ґрунтуються на систематичному дослідженні певної проблеми;

в) прогнозні матеріали;

г) моніторингові матеріали.

Останні дають змогу відслідкувати реалізацію соціально-політичних, економічних, культурно-освітніх ініціатив, їх підтримку громадськістю, визначити ступінь ефективності здійснюваної відповідними структурами інформаційної політики і таким чином сприяють виробленню оптимальних механізмів їх діяльності.

Крім вузькопрофільних аналітичних розробок, здійснюваних відповідно до запитів замовників спеціалістами відділу, варто звернути увагу на виданні в електронному та друкованому виглядах періодичного (раз на два тижні) інформаційно-аналітичного журналу «Україна: події, факти, коментарі», присвяченого висвітленню та аналізу найактуальніших подій суспільного життя в економічній, політичній, соціальній та культурній сферах, проблемам ефективності державотворчого процесу в Україні, регіональній проблематиці.

Усталеними на сьогодні є чотири типи матеріалів журналу:

інформаційно-реферативні огляди подій з посиланням на джерело інформації;

аналітичні - матеріали з аналізом певної проблеми суспільно-політичного, економічного, культурного життя, з гіперпосиланнями на джерела інформації та висновки спеціалістів щодо вирішення чи розвитку проблемної ситуації в структурі самого тексту;

коментарі спеціалістів;

довідкові матеріали.

Серед них слід відзначити поступове збільшення ваги саме аналітичних матеріалів.

Практика підготовки даного журналу ще раз підтверджує думку відомого американського політолога Алмонда, «нова епоха повинна принести розуміння ключової ролі аналітики, тобто функції забезпечення актуальною, спеціально орієнтованою на прийняття рішень інформацією» [2]. Кінцевий продукт аналітики має бути результатом добре організованого процесу.

Технологію створення інформаційно-аналітичного продукту можна розділити на дві складові: інформаційну й аналітичну. До процесу інформаційної роботи належить послідовна сукупність операцій (первинна обробка, відбір, накопичення, систематизація, зберігання, організація використання інформації), що дає змогу швидко зорієнтуватися в загальному потоці інформації, скоротити час на пошук потрібних матеріалів. До процесу аналітичної роботи належить відбір і обробка матеріалів за темою дослідження - це підготовчий етап процесу аналітичної роботи, під час якого здійснюється пошук інформації, перевірка її якісних характеристик, а також її обробка, наукова експертиза з метою створення умов для правильної оцінки досліджувальних фактів, подій і явищ.

Один з фахівців аналітичної роботи - британський професор Р. В. Джонс - зазначив, що критерій інформаційної роботи не зводиться до того, що ваші висновки підтверджуються на практиці. Інформація повинна переконати державні та дослідницькі органи прийняти відповідні заходи [3]. Виконання аналітичних функцій інформаційно-аналітичними структурами має базуватися на дотриманні певних принципів.

Під час аналізу певних подій та процесів необхідно дотримуватись:

об'єктивності (передбачає, що результати аналізу не будуть залежати від упередження та особистих інтересів аналітика або кінцевого споживача аналітичного продукту);

повноти (аналіз інформації повинен бути повним, тобто охоплювати всі аспекти явища, події, процесу, що досліджується);

достовірності (аналіз повинен грунтуватися на достовірній інформації та виключати з себе будь-які домисли аналітика);

обґрунтованості (кожен висновок в аналітиці має бути підкріплений тими чи іншими фактами, аргументами);

компетентності (аналіз повинен здійснюватися особою, що має спеціальні аналітичні навички, підготовку та освіту);

конкурентності;

оперативності (передбачає швидке реагування та аналіз досліджуваних подій або явищ);

актуальності (інформація, що аналізується, має бути актуальною та достовірною);

- поліваріантності можливих дій (аналітика має рекомендувати рішення, що передбачають, по змозі, найбільш імовірні варіанти розвитку подій, явища або процесу, що вивчається).

Специфіка аналітичного продукту полягає не лише у викладенні фактів, нехай і перевірених надостовірність, а значною мірою їх інтер- притації та зіставленні з іншими фактами, які стосуються певної проблеми, узагальненні та виробленні нової інформації на базі уже отриманої.

Процес створення інформаційно-аналітичного продукту на початковій стадії виглядає таким чином:

Визначення та з'ясування завдання.

Моніторинг інформації.

Визначення джерел інформації та збір фактів.

Обробка інформації.

Побудова гіпотези.

Підбиття підсумків.

Написання матеріалу.

На етапі визначення та з'ясування завдання, загального знайомства з проблемою вирішуються питання специфіки замовника, мети замовленого продукту, цілі та вимоги, які ставить замовник, кінцевий вигляд аналітичного продукту, термін виконання роботи.

Слід зазначити, що при постійно зростаючих обсягах інформації додаткової уваги потребує при підготовці інформаційно-аналітичних матеріалів відбір інформації. Підготовка об'єктивної аналітики вимагає використання різноманітних за своїм характером джерел. Це зумовлює необхідність ретельної її перевірки, оскільки часом інформація може бути неперевіреною, поверхневою, застарілою, носити кон'юнктурний характер. Тому при підготовці огляду аналітики мають ураховувати характер видання, політичну спрямованість його власників, визначити достовірність інформації шляхом порівняння її в різних джерелах. Також аналітики мають визначити, які джерела відкритої інформації спеціалізуються на даній тематиці, які з них є найбільш доступними, професійними, об'єктивними, оновлювались найчастіше в цей період, джерела якої країни цікавлять.

При цьому в процесі створення інформаційно-аналітичного продукту ефективно використовується інформація як на паперових носіях (газети, журнали, доповіді, звіти, довідники державних та недержавних організацій, ділова та галузева преса, патентна документація, періодичні наукові видання, матеріали конференцій, прес-релізи, огляди, електронні варіанти цих вдань), так і в електронній формі чи альтернативній (телебачення, радіо). Крім засобів масової інформації, корисною є інформація, отримана вербальним способом, тобто через спілкування з безпосередніми носіями інформації.

Варто відзначити зручність та перевагу використання інформації в електронній формі. Так,