УДК 021 (477):004 + 027.02 (477):004 Олена ПОРХУН,

мол. наук. співроб. НБУВ

Організація баз даних для комплексної автоматизованої обробки інформації в інформаційно-аналітичних підрозділах бібліотек

У статті розглядається питання розробки та ефективної організації баз даних у контексті їх використання в інформаційно-аналітичних підрозділах бібліотек. Наводяться основні вимоги до створення ефективної інформаційної бази даних, розглядаються питання проектування інформаційних систем баз даних. Як приклад системи бази даних розглядається розроблена у Службі інформаційно-аналітичного забезпечення (СІАЗ) автоматична система для збереження, редагування та пошуку спеціалізованої інформації.

Для забезпечення сучасних потреб бібліотек при формуванні інформаційного простору необхідна наявність комплексної автоматизації технологічних процесів, еволюції послуг та перетворень в усіх сферах діяльності бібліотек: ведення каталогів, обробки надходжень, реєстрації читачів, довідково-бібліографічної роботи та ін. У роботі інформаційно-аналітичних підрозділів бібліотек головну роль відіграють засоби для пошуку, обробки та збереження інформації, що сьогодні, в умовах глобальної комп'ютеризації суспільства, мають на меті автоматизувати всі процеси виробництва інформаційно-аналітичних продуктів.

Комплексна автоматизована обробка інформації забезпечує об'єднання в єдинийкомп лекс усіхтехнічнихзасобів, новітніхтехнологій, методології і різноманітних процедур щодо обробки інформації. Реалізація комплексної автоматизованої обробки інформації є метою при створенні та організації систем баз даних. Завдяки широкому спектру вбудованих засобів та набору операцій, що можуть використовувати дані системи при обробці, пошуку та збереженні інформації, їх упровадження у процеси роботи організації є неза-мінним та необхідним.

Система баз даних - це комп'ютеризована система збереження одно- типових записів. Саму ж базу даних можна розглядати як аналог електронної картотеки, тобто сховище або контейнер для деякого набору файлів даних, які занесені в комп'ютер. Користувачам цієї системи надається можливість виконувати (або передавати системі запити на виконання) множини різних операцій над такими файлами, наприклад:

додавати нові порожні файли у базу даних;

включати нові дані в існуючі файли;

одержувати дані з існуючих файлів;

видаляти дані з існуючих файлів;

змінювати дані в існуючих файлах;

видаляти файли з бази даних.

Інформаційні бази даних організації включають увесь комплекс статистичних показників, які характеризують діяльність організації в цілому і її підрозділів, а також фактологічний матеріал про всі фактори, які впливають на стан і тенденції розвитку організації. Так, у роботі підрозділів бібліотек, пов'язаних із випуском і нформаційно-аналітичних продуктів, інформацією для занесення в базу даних можуть бути дані про відділи підрозділу, показники кількості опублікованих статей та іншої аналітичної продукції у відділах підрозділу, кількість замовників, з якими співпрацює підрозділ, до того ж вказується статистика ресурсів, що використовується, інформація про співробітників, що задіяні у роботі над певним проектом, та ін.

Між фізичною базою даних (тобто даними, що реально зберігаються у комп'ютері) та користувачами системи існує рівень програмного забезпечення, який можна називати по-різному: диспетчер бази даних (database manager), сервер бази даних (database server) або система управління базами даних, СУБД (DataBase Management System - DBMS). Усі запити користувачів на одержання доступу до бази даних обробляються СУБД. Усі засоби додавання файлів (або таблиць), вибірки і оновлення даних у цих файлах або таблицях також надає СУБД . Основне завдання СУБД - надати користувачу бази даних можливість працювати з нею, не заглиблюючись в усі деталі роботи на рівні апаратного забезпечення. Тобто СУБД дає змогу кінцевому користувачу розглядати базу даних як об'єкт більш високого рівня порівняно з апаратним забезпеченням, а також надає в його розпорядження набір операцій, що виражаються в термінах мови високого рівня (наприклад, набір операцій, які можна виконувати за допомогою мови SQL).

Системи баз даних володіють характерними перевагами відносно організованої іншим чином інформації:

для баз даних характерним є однократне введення та багатократне використання інформації, введена інформація застосовується для вирішення багатьох проблем, забезпечується її багатоцільове і сумісне використання;

бази даних існують незалежно від конкретних прикладних програм, що забезпечує уніфікацію засобів організації даних і незалежність прикладних програм від організації даних;

базам даних властива структурованість, що відображає певну предметну область;

бази даних дають змогу встановити мінімально необхідний рівень надлишковості даних (тобто дані не дублюються при їх використанні різними користувачами) ;

у базі даних забезпечується дотримання стандартів подання даних, що спрощує їх створення та обслуговування;

у базах даних забезпечується централізоване управління інформаційними ресурсами, синхронна підтримка даних для всіх додатків, включаючи мови запитів і засоби захисту.

Інформаційна база даних має відповідати таким вимогам:

структура бази даних має допускати легке розбиття її на складові частини, які розміщуються в окремих вузлах мережі, забезпечувати простоту доступу до будь-якої підбази, захист від несанкціонованого доступу до тих чи інших даних і високу продуктивність у роботі з даними;

структура інформаційної бази має забезпечувати адекватність змісту зовнішньої (документальної) і внутрішньої (комп'ютерної) форми збереження інформації про об'єкти чи процеси , з якими працює виконавець;

структура інформаційної бази і схема її розподілення по вузлах локальної обчислювальної мережі має забезпечувати можливість єдиного або одночасного процесу корегування декількох однакових баз даних, що зберігаються у різних вузлах;

структура інформаційної бази має бути мінімально надлишковою і одночасно зручною для архівування даних.

У теорії проектування інформаційних систем предметну область розглядають у вигляді трьох подань:

подання предметної області у тому вигляді, як вона реально існує;

як її сприймає розробник бази даних;

як вона може бути описана за допомогою символів.

У зв'язку з цим при формуванні архітектури системи бази даних виділяють