Окремою частиною ДБА бібліотеки представлено «единый алфа- витно-предметный указатель или ключ к СБА». Ось які зміни бачать автори в алфавітно-предметному покажчику (АПП) в умовах автоматизації: «Превращаясь в электронный справочник, АПУ раскрывает содержание электронного каталога; традиционных и электронных библиографических поисковых систем, создаваемых библиотекой; справочных изданий на CD-ROM. Его важнейшей частью становятся адреса электронных библиотек, каталогов, БД, веб-сайтов самых разных организаций, размещенных в Интернете» [15, 114]. По-перше, є сумнівним подання його як елементу ділення першого рівня, тому що він є допоміжним покажчиком до однієї зі складових ДБА. По-друге, алфавітно-предметний покажчик (АПП) не можна назвати єдиним ключем до ДБА, так як зона його дії розповсюджується лише на ресурси, які використовують одну інформаційно-пошукову мову (ІПМ).Так, карткові АПП, які давно існують у бібліотеках, є ключем до систематичного каталогу (СК) та систематичної картотеки статей (СКС), які створені на основі бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК). Стосовно АПП в умовах автоматизації, він може бути ключем лише до тих ресурсів, які існують в електронному вигляді незалежно від характеру представленої інформації (документографічної, змістографічної, повнотекстової). Для індексації певних документів може бути використана, наприклад, мова ключових слів. Можливість оперування в електронному середовищі джерелами різного ступеня згортання інформації робить систему метаданих набагато складнішим об'єктом дослідження, ніж картковий АПП до СК. На електронній сторінці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) така система працює при увімкненні режиму «пошук по сайту».

Продовжуючи дотримуватись сумнівної точки зору щодо структурування ДБА бібліотеки, І. Моргенштерн здійснив комплексний підхід до вирішення важливого питання: ДБА бібліотеки як система вторинних ресурсів, які є засобом орієнтації у первинних документах, також потребує системи засобів орієнтації. Окремі аспекти цієї проблеми підсумовані і втілені у цікавій п'ятиелементній системі. Обов'язковим елементом ДБА названо «ключ к распределенным источникам библиографического поиска» [14, 408], який, у свою чергу, складається з п'яти елементів: 1) розділи систематичних і предметних каталогів, що містять описи бібліографічних видань або спеціальні каталоги таких посібників; 2) універсальні та галузеві покажчики бібліографічних посібників; 3) систематизовані переліки каталогів і картотек бібліотеки; 4) допоміжні покажчики до каталогів і картотек; 5) загальний предметно- іменний ключ , основні розділи якого відповідають основним типам бібліографічного пошуку [14, 408-409]. Зміст останнього елементу пояснюється таким чином: «Применение компьютерных технологий позволяет сконцентрировать элементы ключа в электронной форме. Так, специальная метабаза ГПНТБ России содержит унифицированные описания 40 библиографических и других поддерживаемых библиотекой баз данных. В идеальном варианте автоматизированный общий предметно-именной ключ содержит сконцентрированные сведения обо всех доступных библиографических и фактографических источниках по предмету поиска независимо от их формы и местонахождения. В Интернете роль ключа играют так называемые поисковые машины (инструменты), именуемые также средствами навигации» [14, 409]. Таким чином, одним із важливих напрямів подальших досліджень є метаДБА як елемент ДБА бібліотеки.

Отже, історіографія питання засвідчує, що багатоелементність об'єкта дослідження зумовила значну кількість праць, присвячених його окремим елементам, тоді як ДБА бібліотеки як цілісна система досі не став об'єктом окремого комплексного бібліографознавчого дослідження. Певні зачатки таких розвідок залишають на рівні постановки багато питань щодо змісту, складу, структури, та функціонування ДБА бібліотеки. Відкритим питанням залишається побудова його цілісної моделі. При цьому потрібно враховувати, що ДБА бібліотеки або окремі інформаційні ресурси, які входять до його складу, є також елементами інших великих систем: наукової бібліотеки, державної бібліографічної реєстрації, наукових комунікацій, національної системи реферування, універсальних чи галузевих бібліографічних посібників, бібліотечних каталогів, довідково-бібліографічного обслуговування тощо.

Визначено, що початковий етап теоретичного осмислення та практичного вивчення ДБА бібліотеки пов'язаний з ототожненням понять «ДБА» та «довідкова бібліотека». З цим ми пов'язуємо наступне довільне долучення до ДБА бібліотеки ледь не усіх документів, які зберігає довідково-бібліографічний відділ. З іншого боку, закріпилося також науково необгрунтоване розуміння ДБФ як змінної складової ДБА, а саме: тільки актуальної, активно використовуваної частини відповідних документів, у результаті чого довільно трактується наукова цінність вторинної інформації з механічним застосуванням до її оцінки різноманітних критеріїв, переважно хронологічного та ідеологічного.

У фаховій літературі міцно закріпився організаційно-емпіричний підхід до структурування ДБА бібліотеки (система каталогів і картотек; ДБФ). Такий умовний поділ має сенс лише у внутрішньобібліотечному обігу для відображення структури та функцій бібліотечних підрозділів.

Важливим завданням залишається уточнення функцій ДБА бібліотеки як підсистеми бібліотечної соціальної інституції, яка, у свою чергу, є елементом системи документальних комунікацій.

ДБА бібліотеки є системою інтелектуального доступу до знань. Будуючи його модель, ми пропонуємо відштовхуватися від його розуміння як цілісної системи згорнутої інформації про документи і знання, призначеної для пошуку документів, знань та інформації про них.

Список використаної літератури

Берестова, Т. Ф. СБА универсальных библиотек: модные веяния и устойчивые тенденции [Текст] / Т. Ф. Берестова // Библиография. - 1997. - № 1. - С. 3-10.

Беспалова, Э. К. Справочно-библиографический аппарат библиотеки [Текст] : учеб. пособие / Э. К. Беспалова ; Моск. ин-т культуры. - М., 1989. - 63 с.

Библиография [Текст] : Общий курс / под ред. М. А. Брискмана, А. Д. Эйхенгольца. - М. : Книга,