Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 025

УДК 025.3 / . 6 : 021.4 Наталія АВТОНОМОВА,

мол. наук. співроб. НБУВ

Інформаційні продукти та послуги як результат виробничої діяльності бібліотек

У статті дається характеристика бібліотеки як складного виробничого комплексу, діяльність якого спрямована на створення «нового знання». Аналізуються особливості бібліотечного виробництва. Розглядаються основні етапи створення інформаційного продукту як результату виробничої діяльності бібліотек та трансформації його в інформаційно-аналітичний, що є відображенням загальної тенденції бібліотечного обслуговування.

Процеси всеохоплюючої інформатизації перетворюють виробництво і використання інформації на головну рушійну силу соціально-економічного та соціально-культурного прогресу. Інтенсифікація всіх сфер соціально-економічної діяльності людства зумовила, з одного боку, зростання потреби в інформації й знаннях, а з іншого - створення нових засобів задоволення цих потреб, що стало передумовою виникнення інформаційної індустрії. Її головною метою стає перероблення інформаційних ресурсів у «нове знання» і забезпечення умов доступу користувачів до необхідної їм інформації.

Бібліотека як середовище концентрації інформаційних ресурсів, накопиченої пам'яті людства, місце пошуку знань повинна утвердити себе в нішах виробничої і всіх інших сфер діяльності людства, стати потужним інформаційним терміналом, діяльність якого буде спрямована на створення «нового знання», реалізованого через виробництво специфічного інтелектуального продукту.

За умов інформатизації суспільство потребує змін та активізації не тільки інформаційного ресурсу, а й інформаційного потенціалу бібліотек, наближення його до потреб і сподівань користувачів, різних соціальних груп і структур. Ці процеси бібліотека здійснює через інтенсифікацію бібліотечно-інформаційного виробництва. «Бібліотечна діяльність, яка завжди вважалася лише галуззю культури, нині формується як виробнича галузь, що на етапі формування інформаційного суспільства виконує виробничі, культурні, виховні і освітні функції» [1].

Як будь-яка галузь, бібліотека має складну інфраструктуру. З одного боку, вона розглядається як одна з галузей інформаційної індустрії, що пов'язана з поліграфічною промисловістю, сферою книжкової торгівлі, комп'ютерними мережами, системою телекомунікацій, мережею Інтернет, виробниками комп'ютерної техніки та програмного забезпечення, установами бібліотечної освіти та підвищення кваліфікації, а з іншого - сама формується як виробнича галузь, що має складний виробничий комплекс, який об'єднує інформаційні ресурси, що надходять на вхід системи; безпосередньо виробничий процес, який дає змогу перетворювати інформаційний ресурс у нову якість; інформаційні продукти та послуги, що є результатом функціонування системи; кадровий ресурс, що бере участь у виробництві продуктів і послуг.

Підтвердженням цьому є модель бібліотеки, запропонована Я. Шрайберґом, який розглядає бібліотеку як п'ятикомпонентну систему:

документи (документна компонента);

користувачі (користувацька компонента);

інформаційна компонента та інфраструктура;

органи та апарат управління, приміщення, книгосховища, комп'ютери, системи зв'язку;

технічне й технологічне обладнання, що забезпечує роботу персоналу й обслуговування користувачів [2].

Використовуючи в процесі виробництва всі компоненти внутрішньої інфраструктури: наявні інформаційні, матеріально-технічні, кадрові ресурси, бібліотека в результаті створює інформаційний продукт або послуги з новими якостями, яких кожен окремий використовуваний ресурс не має. У такий спосіб вона стає активним виробником «нового знання », базою для створення специфічних інтелектуальних продуктів.

Основою для створення інформаційних продуктів і послуг є інформація. Від її якісного наповнення залежать споживацькі властивості створюваного на її базі продукту, конкурентоспроможність та попит на нього з боку користувачів, бо властивості, які притаманні інформації, проявляються в готовій продукції.

Існування бібліотеки в ринкових умовах вносить корективи до розуміння інформаційної продукції і послуг. Інформація починає розглядатися як товар. На думку І. Давидової [3], на сьогодні існує три основні підходи до визначення інформації як товару. Перший ґрунтується на тому, що інформація є товаром, який можна збирати й опрацьовувати, заздалегідь передавати певному колу споживачів, поширювати в інформаційному просторі. Інформацію можна продавати, обмінювати чи навіть викрадати. Вона характеризується як реальна величина, яка впливає на майновий стан суспільства.

За другим підходом інформація не є матеріальною категорією. Отже, її не можна продати, а продажу підлягає тільки право на її використання. Інформація не призначається для обміну через купівлю-продаж, тому не має визначальної ознаки товару. За третьою версією, інформація як товар розглядається тільки з певними обмовками. Інформація може мати як товарні, так і нетоварні властивості залежно від форми надання самої інформації, системи суспільних відносин і умов, за якої вона створюється й використовується.

Якщо інформація є товаром, то вона має споживацькі властивості, які проявляються, коли виникає усвідомлена потреба в інформації з боку корис-тувачів, а цінність цього товару розкривається, коли потенційні користувачі отримують доступ до неї. Інформація має такі якісні характеристики товару як оперативність, форма надання , інформативність, орієнтація на користувача. Враховуючи це, до інформації висувається ряд споживацьких вимог:

повнота і достатність: повнота інформації в кожному конкретному випадку визначається хронологічними, мовними, географічними, типо- видовими та іншими межами відбору;

достовірність: тобто використовувані джерела надійні, перевірені і пройшли якісний відбір;

точність: відповідність інформаційній потребі;

актуальність: оперативність, новизна.

Отже, якісні характеристики інформації як товару включають її до сфери товарно-виробничих відносин.

Створена на базі інформації продукція може виступати і товаром, і послугою одночасно. Поняття «послуга» і «товар» (продукт) визначається науковцями ідентично як дія, що приносить користь іншому, або як робота, яка виконується для задоволення чиїхось потреб, тобто певна доцільна діяльність, яка існує у формі корисного ефекту праці - товару, продукту. Таким чином підкреслюється, що основою послуги повинно бути задоволення потреб через корисний ефект праці, а , як відомо, він є умовою будь-якої виробничої діяльності [4]. Результат цієї діяльності - підготовка інтелектуального продукту й


Сторінки: 1 2 3