Однак поняття «інформаційний продукт» та «інформаційна послуга» не є тотожними. Один і той же інформаційний продукт може бути основою для реалізації цілого ряду інформаційних послуг. Наприклад, великими сервісними можливостями наділені бази даних: на їх основі здійснюється підготовка й видача сигнальної інформації про нові надходження, ретроспективний пошук і видача інформації на одноразові запити користувачів у дистанційному режимі, видача роздруківок результатів пошуку за базами даних, замовлення копій тощо.

Деякі види інформаційного сервісу включають в себе риси як інформаційного продукту, так й інформаційної послуги. Так, наприклад, разом з наданням актуальної для управлінських кіл наукової, нормативної, правової, виробничої інформації можуть надаватися аналітичні доповіді, огляди, довідки на задану тематику.

При підготовці інформаційних послуг актуальності набувають процеси пошуку і розповсюдження інформації; визначення інформаційних потреб; надання інформації; оцінювання якості наданої інформації споживачем. Це особливо стає важливим при користуванні електронним інформаційним ресурсом. При створенні інформаційних продуктів увага приділяється процесам збору і обробки вихідної інформації, організації інформаційних масивів, а також зберіганню інформації.

Утім, для забезпечення більшої ефективності в обслуговуванні користувачів стає необхідним поєднання цих двох видів інформаційного сервісу, так як принцип якості в діяльності бібліотеки істотно впливає на її імідж як виробника інформаційних продуктів і послуг, а також установи та інституту суспільства, що змінює ставлення до пропонованих продуктів і послуг як пересічних громадян, так і владних структур.

Хоча, як зазначалося вище, виробничий комплекс бібліотеки є складною структурою, у ньому можна виділити три основні елементи: цілеспрямований людський ресурс, засоби і предмети праці. Поєднання цих трьох елементів бібліотечного виробництва дає в результаті необхідний для користувача інформаційний продукт.

Варто підкреслити, що люди сьогодні, як і завжди, і навіть у більшій мірі є головною продуктивною силою виробництва, під час якого вони для спільної діяльності вступають у виробничі відносини, що охоплюють різні стадії процесу відтворення інформаційного продукту - виробництво, розподіл, обмін, споживання [5].

Як предмет праці І. Давидова виділяє інформаційний ресурс, що має три форми перетворення: вихідну, проміжну та кінцеву. Згідно з ними, інформаційний ресурс стає сировиною, що під впливом інтелектуальної людської діяльності змінює форму, перетворюючись на «нове знання» - інтелектуальний продукт. Проміжна форма полягає в проходженні однієї або декількох стадій виробничого процесу - інформаційний ресурс виділяють і спрямовують на подальше опрацювання, використовують для виробництва кінцевого продукту. І, нарешті, кінцева форма інформаційного ресурсу є готовою продукцією - інформаційні продукти, які можуть використовуватися для подальшого виробництва інших продуктів, послуг, «нового знання» або для особистого використання.

Як засоби виробничого процесу використовують не тільки природно- людські ресурси, а технологічні та технічні надбання: комп'ютерна техніка, програмне забезпечення, автоматизовані інформаційні системи, поліграфічне оснащення та засоби оргтехніки. Отже, інформаційний ресурс у процесі переробки стає інформаційним продуктом, що пропонується користувачам як товар або послуга на інформаційному ринку.

Сучасна економічна ситуація, інформатизація суспільства, активне конкурентне середовище змушують бібліотеку активно розширювати спектр інформаційних продуктів і послуг, пов'язувати своє призначення з забезпеченням користувачів будь-якою документною інформацією, необмеженою бібліотечними фондами.

Так, поряд з традиційними каталогами і картотеками, бібліографічними покажчиками з'являються електронні каталоги книжок, періодичних видань, нових надходжень, спеціальних видів видань, краєзнавчі і тематичні бібліографічні БД тощо. Інформаційні послуги сучасних бібліотек характеризуються широкими пошуковими можливостями, комфортними умовами надання інформації й різноманітними режимами доступу, включаючи віддалений.

Активізує свою діяльність зі створення «нового знання» Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів держав- ноївлади (СІАЗ) НБУВ, яка, з одного боку, безпосередньо включена в процес бібліотечного виробництва інформаційних продуктів і послуг, а з іншого - сама є самостійним виробничим комплексом, який у процесі створення інформаційних продуктів і послуг об'єднує кадровий ресурс, інформаційний ресурс і безпосередньо виробничий процес.

Перспектива виробничої діяльності Служби обумовлюється, по- перше, опорою на вже напрацьовані значні обсяги інформації, що зосереджені в фондах бібліотек і, по-друге, доступом і зростаючими можливостями в управлінні масивами електронної інформації, що продукується в усьому світі. По-третє, практика діяльності СІАЗ дає змогу відпрацьовувати інформаційні продукти, що базуються на цих двох потужних джерелах. Такі продукти, затребувані різними категоріями користувачів, і є, по суті, формою ефективного введення в обіг потрібних суспільству масивів інформації, доступ до якої сучасних користувачів з характерним дефіцитом часу і, як правило, незначними навичками самостійної роботи з великими обсягами інформації без ефективних посередників, інформаційних спеціалістів-аналітиків, є ускладненим.

Діяльність Служби, по суті, спрямована на забезпечення інформаційних потреб користувачів не тільки в бібліотеці, а цілого ряду замовників, що представлені управлінськими, політичними та бізнес-еконо- мічними структурами, і обслуговуються з допомогою дистантних форм роботи.

До першої групи необхідно віднести насамперед керівників усіх рангів. Оптимальність рішень, що приймаються даною групою користувачів інформації, значною мірою залежить від рівня поінформованості керівника. Практика свідчить, що низька поінформованість завжди призводить до нестабільного менеджменту. У підсумку поінформованість керівників у більшості випадків сприяє всебічному прискоренню соціально-економічного розвитку суспільства, успішному досягненню мети і вирішенню тих завдань, які виникають в їх повсякденній діяльності [6].

Тематичний діапазон інформаційних потреб управлінських структур вирізняється широтою, при цьому чим вище ранг керівника, тим багатоаспектніші його інформаційні потреби. Ці потреби досить динамічні, відрізняються значною практичною спрямованістю. Разом з тим необхідність прийняття оптимальних рішень потребує від управлінських структур теоретичних знань у багатьох сферах діяльності, у