УДК 021 (477) : 044 + 027. 081 (477) Світлана ГОРОВА,

бібліограф I кат.

Проблеми розвитку бібліотечної сфери в контексті інформатизації

У статті розглядаються проблеми, пов'язані з необхідністю активізації бібліотек у процесі розвитку інформатизації українського суспільства, а також у зв'язку з виходом бібліотечних установ на вітчизняний інформаційний ринок.

Сьогодні глибока економічна криза зумовлює зростання уваги суспільства до процесу інформатизації. Звичайно зрозуміло, що вихід з цієї кризи буде досить тривалим і складним. Як результат - чергове нове розшарування держав і економік, яке відповідатиме наявним на той час економічним показникам.

Процеси післякризового суспільного оновлення в умовах глобального переходу до інформаційного етапу розвитку пов'язані з проблемою необхідної підготовленості суспільства до виробництва й використання інформаційних ресурсів. Вирішення саме таких проблем, у свою чергу, потребує забезпечення розширеного доступу до інформаційних ресурсів дедалі більш значної частини суспільства.

Тема використання бібліотечних установ у вирішенні даної проблеми знаходить відображення сьогодні в роботах багатьох дослідників. Різні її аспекти розглядалися в роботах відомого теоретика сучасної бібліотечної діяльності в СНД Я. Шрайберґа, дослідників сучасної еволюції наукових бібліотек М. Слободяника, у сфері електронних бібліотек - К. Вигурского та ін. Однак динамічні процеси у сфері інформатизації сучасного суспільства, ролі в ньому сучасних бібліотек потребують розвитку і наукових, і науково-прикладних досліджень бібліотечної сфери.

Як свідчить міжнародний досвід (це демонструють економічні результати діяльності «нових азійських тигрів», Бразилії, високотехно- логічних галузей у Китаї та Індії), якісна організація творчої праці з відповідно грамотно поставленими завданнями дає можливість для прискореного розвитку й виходу на передові рубежі економічного та іншого розвитку в досить стислі терміни.

Слід зазначити, що на сьогодні громадяни України досить серйозно відстають у використанні інформаційних технологій від громадян провідних країн світу. Хоча розвиток комп'ютеризації в Українській державі все ж таки відбувається. Кількість користувачів Інтернетом зросла майже до 14 млн осіб. Проте причин для стурбованості - немало, і вони напряму пов'язані з можливістю реалізації здобутків науково-технічного прогресу та сучасної організації суспільства. Отже, стурбованість в Україні проблемами розвитку інформатизації, відповідно, закономірна та зрозуміла.

Зрозумілою є також і спроба виправлення певного прорахунку - упущення в прийнятих нормативних документах врахування в процесі інформатизації суспільства наявної досить потужної мережі бібліотечних установ в Україні. За умов проведення відповідної модернізації така широко розгалужена ще в радянські часи мережа бібліотечних, а також інших культурно-освітніх установ може дійсно стати ефективним інструментом інформатизації. Вона може сприяти забезпеченню широкого доступу значної кількості громадян, і в першу чергу в сільській місцевості, до сучасних інформаційних ресурсів, сприяти консолідації суспільства, його освітньому, загальнокультурному та творчому розвитку, долучити значну частину громадян до активного суспільного життя, що в кінцевому результаті сприятиме консолідації суспільства взагалі.

Однак при цьому є важливим також і реальне усвідомлення проблем, пов'язаних з активізацією бібліотек в інформаційній сфері. Варто підкреслити також, що в середовищі активних користувачів сучасною інформацією, як правило, на базі використання найефективніших на сьогодні електронних технологій, бібліотечні установи якраз і є інформаційними базами. Отже, їх функціональне призначення - підтримка ефективної циркуляції інформації в найбільш затребуваних комунікаціях.

При цьому виникає проблема у відносинах сучасних бібліотечних установ з користувачами. Вона полягає в тому, що нині основні інформаційні фонди бібліотек існують на паперових носіях і, таким чином, не доступні для користувачів саме електронною інформацією. Оциф- рування таких ресурсів є на сьогодні дуже складною проблемою. Вона потребує значних затрат не тільки коштів і часу, а й значних трудозатрат від бібліотечних працівників.

Проте проблема оцифрування інформаційних ресурсів насправді є дуже важливою для суспільства. Адже при цьому буде забезпечено введення в суспільний обіг дуже важливої для суспільного розвитку інформації, що була вироблена попередніми поколіннями, перевірена практикою і може стати орієнтиром у сучасному інформаційному виробництві.

Створення можливостей для бібліотек максимально ефективно працювати зі зростаючими масивами інформації є ще одним важливим напрямом ефективного використання бібліотечних установ у наповненні сучасних інформаційних комунікацій. Національна мережа бібліотечних закладів має уважно вивчати і комплектувати свої фонди здобутками вітчизняної науки, культури, мистецтва, важливими, значущими матеріалами ЗМІ та іншою інформацією, що збагачуватиме інформаційну основу національного розвитку. Бібліотечні установи мають вивчати зростаючі обсяги інформаційних ресурсів у глобальному інформаційному просторі, здійснювати відбір необхідних ресурсів, комплектувати свої фонди та наповнювати ними соціальні інформаційні комунікації.

Наявна також іще одна проблема, пов'язана з необхідністю активізації бібліотечних установ в обслуговуванні своїх користувачів підготовленою для ефективного використання інформацією. Бібліотечні установи як сучасні інформаційні центри мають активізуватися у виготовленні власних інформаційно-аналітичних продуктів: реферативних, оглядових, вузькотематичних та ін. Такі продукти сьогодні затребувані в системі корпоративних замовників, що пов'язано з прискоренням темпів економічного та інших сфер життя.

Вирішення цих проблем дає можливість для утвердження нових форм роботи сучасної бібліотеки, серед яких на сьогодні найбільшою популярністю користуються бібліотеки електронні. Такі нові підрозділи в бібліотеках дають можливість управляти значними обсягами електронних ресурсів з допомогою комп'ютера, вигідні для сучасних користувачів при наборі електронних ресурсів і супутніх технічних можливостей у процесі створення, пошуку і використання інформації, вони надають якісний безпосередній доступ користувачам до інформації тощо [1, 2]. Однак такі підрозділи в бібліотечних закладах потребують кваліфікованих кадрів. Це,