з огляду на сьогоднішні економічні можливості бібліотечних закладів, лишається проблемою досить складною. Крім того, будучи пасивними (статичними) формами бібліотечної роботи, вони потребують ініціативи, певних затрат часу користувача.
На сьогодні стосовно перспектив розвитку електронних бібліотек існує в середовищі теоретиків дві основні точки зору. Так, Я. Шрайберг зазначає, що електронні бібліотеки «відрізняються від традиційних бібліотек не тільки і не стільки тим, що використовують електронний формат видань, а в першу чергу тим, що забезпечують доступ до віддаленого, розподіленого і різнорідного ресурсу з допомогою телекомунікаційних технологій» [3]. Водночас працівники Інституту розвитку інформаційного суспільства Т. Єршова та Ю. Хохлов зауважують, що для електронних бібліотек «не менш важливим є вирішення проблеми представлення різнорідної інформації у зручному вигляді для кінцевого користувача» [4]. Однак практика свідчить про те, що в подальшому розвитку електронних бібліотек дедалі більше відчувається необхідність комплексного вирішення і тих, і інших проблем.
Необхідність виходу бібліотечних установ на вітчизняний інформаційний ринок є ще однією проблемою, вирішення якої має сприяти утвердженню таких закладів як сучасніінформаційні центри.
До ринку інформації, крім інформаційних ресурсів, дослідники відносять ринок засобів інформаційного виробництва, зберігання й управління інформацією, включаючи відповідний ринок програмних засобів, ринок наявних носіїв інформації, засобів донесення до споживача потрібної йому інформації, ринок інформаційної реклами.
Інформаційний ринок сьогодні є дуже важливою умовою ефективної самоорганізації, розвитку українського підприємництва. Водночас це - ринок інформаційних продуктів, до виробництва яких дедалі більше залучаються також і бібліотечні установи. Проте в українських виробників інформації, у тому числі бібліотечних, з'являються конкуренти. На українських ринках збільшується кількість зарубіжних компаній і, відповідно, з'являються ознаки стимулювання ринку ділової інформації та зарубіжних інформаційних структур.
При включенні бібліотечних установ в інформаційні ринкові відносини актуалізується також проблема, яку визначив О. Соснін: «Ринок в епоху науково-технічної революції виявляється дуже недосконалим інструментом для регулювання цін на більшість видів сучасної продукції... перетворюється на ніким не регламентований механізм взаємодії між продавцем і покупцем з усіма наслідками, які з цього випливають» [5]. Ця обставина істотно впливає на ціновизначення інформаційної продукції, що постачається бібліотечними установами на інформаційні ринки. Разом з тим не можна не погодитися з думкою спеціалістів, які відзначають, що ринкові механізми з їх стимулюванням конкурентоспроможності, оперативності, якості, необхідності застосування прогностичних якостей є на сьогодні ефективною формою розвитку інформаційного виробництва в інтересах суспільного поступу.
Отже, активізація бібліотечних установ у забезпеченні інформаційної насиченості системи національних інформаційних комунікацій і, таким чином, розвитку інформатизації українського суспільства пов'язана з необхідністю вирішення складних та трудомістких проблем. Проте їх вирішення є не лише суспільно необхідним, але і, з урахуванням наявного сьогодні потенціалу, абсолютно реальним. З огляду на значну кількість бібліотечних установ у країні (за статистикою - до 40 тис), саме робота, організована на кооперативних засадах, буде найбільш ефективною, дасть змогу уникнути зайвого паралелізму при виконанні обов'язкових затратних робіт, пов'язаних з оцифруванням фондів, т. б. переведенням їх в електронну форму, прийнятну для обробки й ефективного використання на рівні сучасних інформаційних технологій.
Співробітництво, що засноване на кооперативних засадах, дасть змогу бібліотечним установам істотно зекономити на затратах, пов'язаних із закупівлею інформаційних ресурсів, у тому числі й унікальних, дорогих. Бібліотеки, об'єднані спільними комунікативними зв'язками, матимуть єдину інформаційну базу, виконуватимуть свою роботу на необхідному нині високоякісному рівні, зможуть ефективно задовольняти запити всіх категорій користувачів.
Активізація інформаційної діяльності бібліотек повинна стимулювати також і бібліотечну науку, інфологію, в напрямі вдосконалення методик обслуговування різних категорій користувачів, у тому числі (що на сьогодні є дуже актуальним) сприяти розвитку дистантного обслуговування корпоративних користувачів (управлінські структури, наукові установи, громадські організації, бізнес тощо). Вдосконалення інформаційних технологій сучасних бібліотек значною мірою може враховувати напрацювання, що мають місце в інших сферах суспільного життя, і насамперед технології, пов'язані з розвитком сучасної економічної діяльності. Так, у практику дистантного обслуговування користувачів можуть впроваджуватися технології інтернет-торгівлі, відповідні методики формування цінової політики, прогнозування тощо (див. Самойленко Л., Интегрированные маркетинговые коммуникации в сети Интернет).
Кооперативні зв'язки між бібліотеками сприятимуть ефективному пошуку такого роду напрацювань, вироблених нових технологічних прийомів в усій бібліотечній системі.
Діяльність бібліотечних установ на сьогодні потребує працівників нових спеціальностей: спеціалістів з менеджменту, рекламної справи, спеціалістів у сфері комп'ютеризації та ін. У зв'язку з цим слід відзначити необхідність вдосконалення кадрової політики в бібліотечній сфері. Таке вдосконалення повинне бути пов'язане з підготовкою бібліотечних, точніше, інформаційних працівників різних спеціальностей, організацією перепідготовки бібліотечних кадрів, відновленням практики постійного підвищення кваліфікації цих категорій спеціалістів з урахуванням процесів досить швидкого розвитку інформаційної сфери життя суспільства.
Список використаної літератури
Горний, Е., Вигурский, К. Развитие электронных библиотек: мировой и российский опит, проблемы, перспективы [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.Zhurnal. ru/staff/gorny/texts/dlib. html, свободный. Заглавие с экрана.
Чекмарьов,А. О. Національна системаелектроннихбібліотек[Текст]/ А. О. Чекмарьов. - К. : НБУВ, 1998.
Шрайберг, Я.Л. Современные тенденции развития библиотечно- информационных технологий [Текст] / Я. Л. Шрайберг // Науч. і тех. б-ки. - 2002. - С. 16.
Єршова, Т. В., Хохлов, Ю. Е. Межведомственная программа «Российские электронные библиотеки»: подходы и перспективы [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http//www/elbib. r u/index. phtml? page=elbib/rus/journal/1999/part2/ershova, свободный. Заглавие с экрана.
Соснін, О. В. Проблеми державного управління системою національних інформаційних ресурсів з наукового потенціалу України [Текст] / О. В. Соснін.