УДК 070:008

ГорОАЕЦЬКА І.В.

ЗВ'ЯЗОК ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ З ГЛОБАЛІЗАЦІЄЮ У

СФЕРІ КУЛЬТУРИ

Стаття розкриває зв'язок між інформаційно-комунікаційними технологіями і змінами культурних цінностей, а також показує, що саме можливості мас-медіа спричиняють перетворення глобального культурного простору і його фрагментацію.

Ключові слова: мас-медіа, культурні цінності, культурне протистояння, антикультура.

Той факт, що засоби масової комунікації мають величезне значення не лише для повноцінного існування всього людства, але й для його розвитку і еволюції, навряд чи хтось насмілиться заперечити. Популярний образ світу без кордонів, що поступово стираються, виник не тільки завдяки збільшенню обсягу подорожей і зменшенню кількості часу, що витрачається на них, а в основному завдяки стрімкому розвитку інформаційних технологій, особливо Інтернету.

Дослідження впливу мас-медіа на культурну сферу можна зустріти в роботах низки дослідників як в Україні, так і за кордоном [1; 4; 5; 6], але не приділялось належної уваги тому факту, що саме засоби масової комунікації поширюють глобалізаційні тенденції у сфері культури, водночас спричиняючи її якісні зміни. Ось чому метою нашого дослідження стало виявлення впливу мас- медійного сектору на культурний простір, а також узагальнення існуючих підходів до оцінки глобалізаційних процесів у культурі. Крім того, ми спробуємо розкрити, що засоби масової комунікації відіграють провідну роль у культурній глобалізації.

Сьогодні важко однозначно оцінити значення мас-медіа загалом та Інтернету зокрема для поширення культурної глобалізації, а також його вплив на систему цінностей особистості. В результаті об'єктивних трансформацій, спричинених стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, особливо виникненням і еволюцією Мережі, та переходом на новий етап розвитку - до інформаційного суспільства, - утворюється нова світова спільнота. Так, консультативний орган при Європейській Комісії, Форум з інформаційного суспільства, дійшов висновку, що Інтернет може спричинити "монокультурність світу", оскільки в Мережі чітко простежується питома вага інформаційної продукції США [6, с. 102]. Водночас, трапляється й таке, що внаслідок спілкування в режимі on-line створюється низка віртуальних спільнот, об'єднаних ситуативно, певними інтересами і культурою поведінки в даній групі, інакше кажучи, виникає велика кількість так званих субкультур, а отже, відбувається поділ культурного простору на дрібні складові, тобто замість об'єднавчих процесів поширюється фрагментація культурної спадщини того чи того соціуму.

Система культурних цінностей суспільства нерозривно пов'язана зі здобутками світової культури і мистецтва, переміщення яких у віртуальну реальність за допомогою Інтернет-технологій робить їх доступнішими для ширшого кола осіб. При цьому "... одночасно і виникають специфічні мережеві види культурної та мистецької діяльності, що можливі лише у гіперпросторі, і створюються он- чи оф-лайнові версії (себто в Мережі чи на дисках або інших носіях інформації відповідно) реально існуючих музичних творів, виставок, музеїв, бібліотек, пам'ятників тощо" [7, с. 14].

За допомогою перенесення в інформаційний простір культурних та мистецьких надбань дійсно розширюється доступ до них різних суспільних груп, але чи не є це викривленням і однобічним відтворенням нової глобальної культури? Навряд чи всі держави-нації мають змогу представити свою культурну спадщину у всесвітній павутині, адже це потребує певного рівня технічного забезпечення та інформаційної готовності. Крім того, інформаційна продукція в основному представлена англійською мовою, оскільки більшість сайтів є англомовними, і жодна інша мова не отримала такого широкого розповсюдження як англійська.

Своїм статусом англійська мова завдячує багато в чому розвитку засобів масової комунікації, тому що протягом близько чотирьох століть ця мова була головним знаряддям преси, починаючи від виникнення перших газет в Англії та США та перших інформаційних агентств Reuters та Associated Press і закінчуючи появою Інтернету. До цього варто додати вплив продукції кіноіндустрії (питома вага якої припадає на Голівуд, а отже, поширює американські культурні стандарти та уявлення) як частини мас-медійного сектору. Така ситуація ще більше сприяє культурному розриву в глобальному масштабі.

Культурний розрив, викликаний бурхливим розвитком інформаційних технологій, протікає нерівномірно, оскільки виникає не лише між розвинутими країнами і країнами третього світу, які виступають ринками збуту культурної індустрії та пасивними споживачами культурних цінностей, але й між центром і периферією, тому що культурна глобалізація ширше охоплює мегаполіси, а на віддалені міста має опосередкований вплив [4]. Ось чому виникають протистояння культурних цінностей, які С.Хантінгтон визначає як "зіткнення цивілізацій". Не завжди протистояння культур призводить до мирного співіснування надбань різних народів, трапляється й так, що їх беззастережне прийняття може спричинити відторгнення власної культурно-історичної спадщини або призвести до трансформації локальної культурної системи через інтерпретацію чужорідних культурних форм чи засвоєння певних культурних елементів. Про це свідчить, наприклад, швидке й інтенсивне поширення ісламізму й буддизму в світі, а також ціла низка проблем, породжена конфліктом між усталеними ціннісно-культурними уявленнями і новими для даного соціуму поняттями.

Поширення культурних цінностей і моральних понять не завжди призводить до розширення світогляду і збагачення власної культурної спадщини, тому що до протистояння у сферах економіки, політики і силової переваги додається культурне протистояння, яке перемістилося з рівня морально- культурних надбань на рівень інтелектуальної культури нових технологій та здатності оволодіння ними, на рівень культури виробництва і споживання, особливо це стосується інформаційної продукції. Візьмемо для прикладу друковані видання: для тих, хто має доступ до Інтернету і обмежений фактором часу, створюються електронні версії зручні для перегляду в будь-який час. Але в такій ситуації на перше місце