Як підсумок аналізу параметрів розвитку журнального ринку в перехідний період, окреслено наступні аспекти: журнальна індустрія в Україні розвивалася практично з нульової позначки; пряма залежність ринку журналів від ринку реклами і загального клімату в економіці обумовила нерівний і стрибкоподібний розвиток журнальної преси, в свою чергу, ринок реклами залежить від купівельної спроможності населення і рівня розвитку рекламного бізнесу; велика питома вага загального накладу російськомовних журналів у порівнянні з газетами (наклад російськомовних журналів в Україні - 77%, наклад російськомовних газет 60.5%) .

Кількісні показники розвитку окремих типологічних груп преси в Україні значно відстають від аналогічних даних в Польщі. Натомість яскраво проявляються ринковий фактор розвитку преси. Цей чинник надалі буде зближувати зовнішній ландшафт преси в обох країнах.

Четвертий розділ дисертації “Основні аспекти професійної діяльності журналіста: досвід і проблеми” присвячено артикуляції проблем діяльності журналістів як центральних діючих суб’єктів системи преси. В першому підрозділі “Журналістська етика: теоретичні аспекти і практика функціонування в Польщі і Україні” автор подає характер осмислення діючої етики ЗМІ й теоретичні зауваги польських та українських дослідників преси, щодо її функціонування. Особливу увагу приділено мутації реальних етичних принципів під впливом трансформаційних процесів в системі преси в цілому. Далі аналізуються кодекси і хартії журналістської етики, які покликані виробити загальні принципи діяльності ЗМІ, не врахованих законодавством. Розглянуто можливість реального наповнення діяльності, передбаченої законодавством Ради з питань преси в Польщі, яка покликана бути арбітром в розв’язанні етичних проблем в ЗМІ. Аналізуються відношення на лінії журналіст – читач, журналіст – джерело інформації. Автор окремо розглядає проблему функціонування норм професійної етики в умовах серйозних проблем зі свободою преси та залежності журналістів від роботодавці, що є характерним для повсякденної діяльності українських журналістів.

Функціонування журналістської етики як одного з головних аспектів журналістської діяльності, виходячи з логіки аналізу, тісно пов'язане з взаємодією всіх складових компонентів системи ЗМІ Польщі і України. Автор констатує значне відставання рівня усвідомлення журналістської етики як явища і як проблеми в суспільствах України і Польщі, що трансформуються, від розуміння ЗМІ як наймогутнішого інструмента впливу на масову свідомість. При цьому в Польщі домінує комерційний аспект мас-медіа – коли до преси ставляться в більшій мірі як до комерційного, спрямованого на одержання максимального прибутку підприємства. В Україні превалює інструменталістський політичний підхід до ЗМІ – коли преса розглядається в першу чергу як інструмент політичного впливу. Такі тенденції спрощеного розуміння комплексного соціального інституту суспільства, яким є ЗМІ, негативним чином впливають на функціонування системи професійної етики журналістів. При цьому дотримання тих чи інших норм етики в журналістському середовищі пов'язано найчастіше з правовою культурою суспільства, що в свою чергу формує нормативні поведінкові практики. Розвинута правова культура характеризується поширенням поведінкових імперативів не тільки на правові, але і на етичні норми, у той час як низький авторитет права в суспільстві обертається ігноруванням етичних розпоряджень.

Другий підрозділ “Роль організацій і об’єднань журналістів обох країн” в умовах суспільної трансформації” розглядає проблему функціонування в Польщі і Україні журналістських спілок, їхню роль в умовах динамічних перетворень в системі преси. Зокрема аналізується ситуація в Польщі, коли існують дві непримиренні організації, - Спілка польських журналістів і Спілка журналістів республіки Польща, які претендують на репрезентацію журналістських інтересів. Ця гостра проблема не була розв’язана протягом всього періоду системної трансформації. Подібному аналізу піддана діяльність Спілки журналістів України. Зокрема акцентується увага на активні спроби керівництва Спілки зреагувати на проблеми преси і журналістів, спричинені тривалою економічною кризою в Україні. Аналіз програмних документів виявив проблему невикористаних українськими і польськими журналістами потенціал професійних і творчих об’єднань.

Підсумовуючи розгляд актуальної діяльності журналістських організацій України і Польщі і з’ясовуючи їхнє місце в національних системах мас-медіа, зазначено, що в обох країнах, незважаючи на активну діяльність, авторитет цих організацій серед більшості працюючих журналістів відносно невисокий. Відсутність значного резонансу заходів об'єднань журналістів у пресі також свідчить про це. Слабка інтеграція журналісткою середовища в обох країнах обумовлена, головним чином, факторами, які є супутніми трансформації систем мас-медіа. Зокрема, радикальні зміни на ринку праці в ЗМІ за останні 7-10 років принесли проблему розриву журналістських поколінь. Зв'язане з інформаційною революцією розвиток комп’ютерних технологій призвів до збільшення кількості спеціальностей, що відносяться до журналістики. При цьому робота журналістів стала більш різноманітною і технологічною.

Українські організації журналістів стурбовані проблемами свободи слова і матеріального існування друкованих періодичних видань, а питання журналістської етики практично не стоять на порядку денному. В свою чергу в Польщі гостро дискутується питання щодо визначення етики в ЗМІ і способів її регулювання, проте існування двох організацій журналістів, що претендують на загальнонаціональний статус, не дозволяє інтегрувати професійні інтереси журналістського середовища і виробити прийнятні для всіх учасників інформаційного процесу правил гри.

Третій підрозділ “Система підготовки професіональних журналістських кадрів” завершує останній розділ дисертації. Розвиток мас-медіа в Польщі і Україні після 1989 року викликав гостру потребу в нових кадрах спеціалістів ЗМІ, що в свою чергу кардинально змінило всю систему навчання журналістів. Посттоталітарна журналістика повинна була переорієнтуватися на