УДК 316.77(1-3):303.71

Ірина ТЕРЕЩЕНКО,

мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

РЕГІОНАЛЬНІ ЗМІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

У статті розглядаються проблеми регіональних ЗМІ, а саме: регіональної преси, ТРК та радіомереж, мережі Інтернет, журналістів, які працюють у регіонах.

Ключові слова: регіональні ЗМІ, регіональна преса, регіональні ТРК, Інтер- нет, інформація.

Інформаційний простір України та українські мас-медіа - до цих термінів ми давно звикли, але окреслити межі цих просторів, вказати на їхні особливості та найбільші розбіжності, оцінити можливості й передбачити тенденції розвитку - завдання зовсім непросте.

Не є секретом, що єдиний інформаційний простір в Україні на сьогодні відсутній. Регіони живуть власним життям, про яке пишуть регіональні ЗМІ, а Київ - власним, із власними ЗМІ відповідно. У столиці не читають регіональну періодику і не цікавляться регіональними ТБ каналами, водночас у регіонах майже неможливо придбати київську пресу, хоча теле- та радіотрансляції з Києва доступні. Кількість та якість доступних газет і каналів телебачення для жителів столиці набагато вищі, ніж обсяги доступних носіїв інформації для мешканців регіонів [3].

Регіональні ЗМІ - надзвичайно важливий суспільний інститут громадянського суспільства. Особлива роль місцевих ЗМІ в житті населення полягає в тому, що вони є потужним інструментом формування й підтримання локальної ідентичності. За результатами опитувань мешканців регіонів України за 2004-2008 рр., Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) робить висновки, що регіональні ЗМІ формують уявлення й відчуття спільності з мешканцями свого регіону або свого міста; дають змогу більшою мірою враховувати культурні особливості жителів різних регіонів; місцеві ЗМІ порівняно з загальнонаціональними дають більше можливостей для встановлення зворотного зв'язку, формування комунікаційного поля між мешканцями місцевості (дзвінки у студію, привіти й привітання друзям/знайомим тощо); наявність якісних і професійних місцевих ЗМІ допомагає людям відчувати гордість за своє місто, натомість непрофесійність мимоволі викликає думку про «відсталість» і «провінційність» свого міста.

Місцеві ЗМІ сприймаються як джерело новин регіону, спосіб проведення дозвілля, можливість орієнтуватися у своєму місті.

Функціональним полем регіональних ЗМІ є:

своєчасне, повне висвітлення місцевих подій;

висвітлення важливих місцевих проблем;

представлення думок ключових осіб регіону;

створення можливості для обміну інформацією між мешканцями регіону;

орієнтація в культурних подіях;

практична допомога в соціально-побутових потребах.

У чому ж полягає унікальність регіональних медіа? Досліджувана аудиторія (20-45 років) має яскраво виражену потребу в місцевих новинах. Регіональні ЗМІ ближче до повсякденних проблем та потреб мешканців регіону. На противагу національним, регіональні ЗМІ мають можливість висвітлювати місцеву інформацію в деталях, мають сильний вплив на формування відчуття місцевої ідентичності, належності до міста/регіону, аудиторія легше отримує підтвердження інформації, про яку дізнається з локальних ЗМІ, можливість установлення щільного та швидкого зворотного зв'язку з аудиторією.

На думку опитуваних, регіональним ЗМІ не вистачає привабливості, професійності, динамізму, оновлюваності, актуальності та оперативності, інтерактивності, включеності в місцевий культурний простір та власного стилю [6].

Отже, проблеми зі станом регіональних ЗМІ залишаються досить актуальними.

У своїй заяві представники Національної спілки журналістів України наголошують на тому, що обласні, районні державні адміністрації і ради в багатьох випадках не виконують покладені на них обов'язки щодо розбудови інформаційного простору, не розраховуються вчасно з редакціями за опубліковані регуляторні акти та інші матеріали про діяльність органів державної влади й місцевого самоврядування, здійснюючи таким чином прихований економічний тиск на видання.

Також виникає проблема з передплатою та доставкою друкованих періодичних видань. «Укрпошта» як монополіст у цій галузі намагається щороку підвищити тарифи на свої послуги. У 2007 р. підвищила їх на 70 %, у 2008 р. за підтримки Президента України спілка обмежила їх зростання 27 %, з 1 січня 2010 р. тарифи знову зростають на 28 %. Проте як минулого, так і позаминулого року ні Мінтранс, ні «Укрпошта», порушуючи закони, не відзвітувалися, які кошти вони від цього отримали й куди конкретно витратили, йдеться в заяві [8].

Як зазначає Н. Пахомова, «для регіональної преси дуже характерне протиборство чиновництва поширенню інформації про права громадян та обов'язки влади. Селяни, наприклад, дуже часто потребують конкретних юридичних консультацій щодо земельних питань, питань паювання колишньої колективної власності, щодо відповідальності керівників за порушення законів». На думку одного з редакторів районних газет, що брали участь в опитуваннях, «інформація стосовно прав селян не завжди вигідна керівництву. Прикриваючись комерційною таємницею, керівники теперішніх сільгосппідприємств не доводять до людей правдиву інформацію про вартість продукції, одержаної з 1 га, її рентабельність. Треба законодавчо передбачити необхідність опублікування такої перевіреної інформації в пресі (як звіти банків)».

Конфлікти влади з журналістами в регіонах часто показують набагато нижчу захищеність останніх від тиску можновладців, ніж у великих містах. Неможливість знайти роботу через брак інших друкованих ЗМІ, постійні господарські потреби, які змушують звертатися до керівництва, - те, що столичним журналістам здається «дріб'язком», на місцях може завдати шкоди сільському колезі. А з огляду на те що в складі засновників практично кожної районної газети є районна рада або районна адміністрація (понад 80 % видань), підконтрольна районному начальству, можна впевнено говорити про те, що бути неупередженим та об'єктивним редакційному колективу чи окремому журналісту з будь- якого невеликого міста або села набагато складніше. До того ж місцевій владі «незручних» журналістів-професіоналів дуже часто вдається замінити на лояльних дилетантів, що не може не впливати на рівень друкованих районних видань.

«Незадовільна поінформованість