УДК 070.1 (477) : 33 Сергій КУЛИЦЬКИЙ,

канд. іст. наук, старш. наук. співроб. НБУВ

Проблема отримання об'єктивних знань про економічні процеси в Україні з джерел ділової періодики

На підставі поглядів авторів ряду робіт з інформаційної діяльності розглядаються критерії визначення об'єктивності знань про економічні процеси, що їх можна отримати з джерел ділової періодики. Аналіз проблеми виконано за типами ділових видань. Запропоновано схему аналізу повідомлень ділових періодичних видань адресатом на предмет їх об'єктивності. Спроба визначення прийомів викривлення об'єктивності повідомлень виконана на конкретному прикладі.

Постановка проблеми. У розвинутих країнах Заходу поява сучасної газетної індустрії обумовлена становленням ринкової економіки, технологічним прогресом і розвитком громадянського суспільства [1, 113-115]. Відповідні аналогії можна провести й стосовно України, де розвиток ринкових відносин служив поштовхом до появи нового сегмента інформаційного ринку - ділової періодики. Адже перші по суті ділові періодичні видання з'являються наприкінці 80-х - на початку 90-х років.

Ділова преса, як складова суспільного інституту «ділова періодика», у цій роботі розглядається як періодичні видання, зорієнтовані на інформаційне обслуговування ринкових (товарно-грошових) відносин у суспільстві, що знаходить відображення в змісті представлених у цих виданнях повідомлень, переважна частина яких присвячена саме питанням економічного розвитку та суміжним темам. В Україні ділова преса представлена такими виданнями як «Бизнес», «Контракти», «Инвестгазета», «Экономические известия», «Агро перспектива», «Нефтяное обозрение «Терминал» та ін.

Наприклад, основними тематичними напрямами журналу «Агро перспектива» є аналіз стану та перспектив розвитку агропромислового комплексу України, ексклюзивні аналітичні огляди, проблемні статті, інтерв'ю та коментарі провідних фахівців; постійний моніторинг внутрішнього та зовнішнього ринків сільськогосподарських товарів та аналіз супутніх ринків пально-мастильних матеріалів, техніки, обладнання, мінеральних добрив та засобів захисту рослин тощо. Відповідно його читацька аудиторія в Україні, за повідомленнями редакції, має таке представництво: провідні трейдери - 42 %, найбільші виробники та постачальники матеріально-технічних ресурсів - 29 %, інвестиційні компанії - 8 %, посольства та торгово-економічні місії України за кордоном - 6,5 %, державні структури - 6%, банки - 4 %, біржі - 2 %, торгово-промислові палати - 1,5 %, страхові компанії - 1 % [2].

Крім спеціалізованої ділової преси до категорії ділової періодики слід віднести кваліфіковані публікації на економічну тематику в періодичних громадсько-політичних виданнях, зорієнтованих на найосвіченішу частину населення, як-то: тижневики «Коментарі», «Дзеркало тижня», «Корреспондент», «Фокус» тощо. До категорії ділової періодики можна також повністю або частково віднести інформацію, розміщену на деяких інтернет-сайтах, що за своїми змістовними характеристиками відповідає зазначеним вище вимогам.

Тобто ділова періодика зорієнтована насамперед на задоволення інформаційних потреб бізнесменів, найманого менеджменту підприємств, працівників органів державної та місцевої влади і управління, науковців, а почасти - і студентів. Високий рівень освіти читацької аудиторії обумовлює відповідний рівень висвітлення ділової тематики та глибину аналізу проблем. Тому, відповідно до зазначених критеріїв, публікації на економічну тематику, зорієнтовані на дуже широку аудиторію з переважно середнім рівнем освіти (у таких виданнях, як «Сегодня», «Вечерние вести», «Факты и комментарии» тощо), не можна відносити до категорії ділової періодики.

Предметом цього дослідження є проблема отримання об'єктивних знань про економічні процеси в Україні з джерел ділової періодики. Це пов'язано як із змістовним наповненням поняття «об'єктивність знань» у практиці інформаційно-аналітичної роботи, так і змістовно-організаційною специфікою ділової періодики.

Знання - це перевірений практикою результат пізнання дійсності, її відображення у свідомості людини. Схематично це можна описати таким чином: знання = факти + переконання + правила. Прийнято виділяти два типи знань: процедурні та декларативні. Процедурні знання описують логічну послідовність дій, що можуть застосовуватися для вирішення конкретних, нерідко формально-логічних за своєю природою завдань. До категорії ж декларативних знань належать усі інші знання, що не підпадають під категорію процедурних знань [3, 8; 4, 114].

Таким чином об'єктивність знань про економічні процеси, отриманих із джерел ділової періодики, визначається ступенем адекватності відображення інформації про ці процеси у свідомості відповідної аудиторії.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблема отримання об'єктивних знань про економічні процеси в Україні з джерел ділової періодики практично не досліджена в науковій літературі. Нечисленні роботи у вітчизняних наукових виданнях розглядають ділову періодику з позицій бібліотечної та видавничої справи [5, 6] або ж в інституційно- еволюційному плані [7]. Фундаментальна ж робота російської дослідниці Є. Л. Вартанової з медіаекономіки висвітлює досвід розвинутих країн [1]. Корисні факти та оригінальні думки щодо ситуації на українському ринку ділової преси в деяких вітчизняних ділових виданнях [8, 9]. Однак на проблемі об'єктивності знань, отриманих із джерел ділової періодики, у всіх згаданих публікаціях акцент не робиться.

Тому для розв'язання поставленого завдання, крім згаданих вище робіт, авторові довелось звернутися до праць з інших, дотичних сфер досліджень. Ідеться, зокрема, про роботи фахівців з бізнес-роз- відки (синоніми: промислова розвідка, промислове шпигунство тощо). Попри корисні теоретичні, методичні положення та оригінальні ідеї ці роботи [10; 11; 12] не розглядають питання отримання об'єктивних економічних знань у конкретних умовах інформаційного простору України. Важливі положення методичного характеру наведені й у фахових виданнях з інформаційно-аналітичної роботи [13;14]

Надзвичайно корисним видається застосування до предмету цього дослідження положень концепції рефлективності оприлюднених і перевірених на фінансових ринках Дж. Соросом [15]. Дана теорія базується на тому положенні, що суспільна психологія не лише