формується під впливом економічних та інших суспільних відносин, а й сама ця психологія активно впливає на перебіг означених процесів. Погляди, що є панівними в певному соціумі, можуть прискорювати або, навпаки, уповільнювати ті чи інші суспільні процеси. Тобто існує рефлективний механізм подвійного зворотного зв'язку між реальністю та уявленням суб'єктів (учасників суспільних процесів) про цю реальність.
Адже люди діють на підставі своїх уявлень про ситуацію (реальність). Ці уявлення так чи інакше можуть відрізнятись від реальності. Тобто сприйняття учасників ринкових та інших суспільних процесів за своєю природою тією чи іншою мірою помилкові в оцінці ситуації та спричиняють відповідно неоптимальну їх реакцію. Коли помилковість поглядів та неадекватність реакції учасників процесів стають очевидними, відбувається більш-менш радикальна зміна поглядів та поведінки суб'єктів, а сам економічний чи інший суспільний процес у результаті може змінити, причому іноді на протилежне, своє спрямування та цілий ряд інших своїх параметрів.
Продуктивним видається й застосування категорій якісних характеристик інформації для більш глибокого розуміння механізмів отримання об'єктивних знань про економічні процеси з джерел української ділової періодики.
Результати дослідження. Для своїх читачів ділова періодика є джерелом інформації та знань. У змістовному плані інформацію поділяють на фактичну й концептуальну. Причому, як зазначає М. Кассон, факти самі по собі багато не значать; лише коли вони тлумачаться, їхнє значення стає зрозумілим. Саме тлумаченням фактів і є концептуальна інформація [16, 202-209]. Остання - найближче до власне знань. Адже, згідно з наведеною вище формулою, знання = факти + переконання + правила.
Таким чином, щоб бути об'єктивними, знання, які споживач отримує із джерел ділової періодики, мають бути отримані в результаті застосування відповідних правил обробки точних і достовірних фактів на базі адекватного розуміння реальності та за відсутності хибних переконань, стереотипів. Порушення навіть деяких складових цієї «формули знань» з високим ступенем імовірності може призвести до отримання споживачем інформації необ'єктивних знань. Наприклад, неправильна обробка чи компонування навіть достовірних фактів або ж хибні переконання можуть призвести до отримання необ'єктивних знань про економічні процеси в Україні з джерел ділової періодики.
З іншого боку, не можна об'єктивність знань просто ототожнювати з такими якісними характеристиками навіть суто фактичної інформації, як, наприклад, точність, достовірність тощо. Зокрема, точність інформації являє собою припустимий рівень її викривлення і визначається характером завдань, які вирішує той чи інший суб'єкт. У свою чергу, достовірність інформації визначається її властивістю відображати реально існуючі об'єкти з необхідною точністю. Властивість інформації містити в собі необхідний мінімальний обсяг відомостей для прийняття правильного рішення називається повнотою інформації. Утім, така якісна характеристика інформації, як коректність визначається однаковим її тлумаченням усіма споживачами [3, 28-29].
Як бачимо, точність, достовірність і повнота інформації є однотипними взаємозв'язаними й відносними за своєю природою характеристиками. Наприклад, повідомлення у діловій пресі про фінансові параметри державного бюджету, подані з точністю до мільйонів гривень, можна вважати цілком достовірними й у певних випадках доволі повними відповідно до потреб того чи іншого читача. Однак така ступінь точності, цілком прийнятна для ЗМІ, водночас неприпустима для бухгалтерської звітності до відповідних органів Міністерства фінансів, куди інформація має подаватися з точністю до копійки. У цьому плані інформація про фінансові параметри державного бюджету, оприлюднена в пресі, для державних фінансових органів та й для ряду суб'єктів ринку буде неточною, недостовірною.
Тому параметри згаданих вище якісних характеристик інформації можуть виконувати функції лише відносної, а не абсолютної шкали оцінки ступеня об'єктивності фактичної та концептуальної інформації, наведеної у діловій періодиці.
Для всебічного визначення ступеня об'єктивності знань, отриманих із джерел ділової періодики, доцільно звернутися до прийомів, що застосовуються в роботі розвідки. Так, у своїй роботі Ч. Хант і В. Зар- тар'ян наголошують, що «економічна інформація не зводиться лише до формул, нехай навіть складених найкращим чином. Здоровий глузд, що спирається на інформацію неточну, але важливу, бере гору при ретельному аналізі невирішених проблем» [12, 93].
Американський генерал В. Плетт свого часу наголошував, що достовірність повідомлення є ключовою ознакою при оцінці будь-якого інформаційного документа, створеного в результаті аналітичної діяльності. Вона забезпечується завдяки правильному поєднанню ряду моментів, що визначають результативність роботи аналітика. Головними серед них є:
глибоке розуміння дійсності тим, хто аналізує повідомлення;
правильний відбір фактів, що стосуються об'єкта аналізу;
виділення на підставі аналізу фактів, основних моментів явищ та процесів, основних причинно-наслідкових зв'язків [14].
Крім того, широко відомим прийомом аналітичної роботи під час перевірки достовірності повідомлення є пошук аналогічних за змістом повідомлень в інших джерелах інформації.
Таким чином, ключовими критеріями об'єктивності знань про економічні процеси в Україні, що їх можна отримати з джерел ділової періодики, є відображення у цих відомостях логіки ключових при- чинно-наслідкових зв'язків у явищах та процесах, про які повідомляється. Формальні ознаки точності, достовірності, повноти повідомлень мають характер, підпорядкований цілям та логіці аналізу відповідних процесів та явищ. Адже, як зазначалося, формальні вимоги до згаданих вище якісних характеристик інформації про один і той же об'єкт можуть змінюватися залежно від цілей проведення аналізу. Водночас характер знань, що подаються в діловій періодиці, багато в чому залежить від типу відповідних видань, перш за все ділових. У початковий період свого існування ділова преса в Україні у змістовному плані мала універсальний характер. ЇЇ подальший