розвиток ішов шляхом її спеціалізації. На сьогодні в Україні можна виділити такі сегменти ділових видань (преси):
Ділові консультативні періодичні видання.
Газети (періодика) оголошень.
Спеціалізовані ділові оглядово-аналітичні періодичні видання.
Універсальні оглядово-аналітичні ділові тижневики.
Щоденні ділові газети.
Прикладом процедурних знань можуть служити публікації різних законів та підзаконних актів, юридичні консультації стосовно певних ситуацій у сфері підприємницької діяльності, пояснення до методик бухгалтерських розрахунків тощо. Ідеться про публікації, що пропонують читачеві відповідні схеми поведінки в певних ситуаціях. Наприклад, на постачанні читачам зазначених вище форм процедурних знань спеціалізуються, наприклад, такі ділові консультативні періодичні видання, як «Бухгалтерия» холдингу «Бліц-Інформ» та «Дебет-Кредит» видавничого дому «Галицькі контракти». У цих виданнях складова «переконань», у згадуваній вище «формулі знань», практично зведена до мінімуму. Конкретні ситуації, що аналізуються консультантами, по суті, являють собою факти та відповідні правила їх обробки, що й забезпечує високий ступінь об'єктивності знань, які пропонують своїй аудиторії ділові консультативні періодичні видання.
Окремим сегментом ділової преси можна вважати газети оголошень, які обслуговують насамперед дрібний та середній бізнес і реально сприяють підвищенню ефективності обігу товарів і послуг у процесі економічного відтворення. Беззаперечний лідер цього сегмента ринку, наприклад, у Києві та, мабуть, і в Україні взагалі - універсальна газета оголошень Avizo. Знання, що подаються у газетах оголошень, мають, по суті, декларативний, а не процедурний характер, як це може видатися на перший погляд. Пропозиція (реклама) товарів і послуг конкретних суб'єктів підприємництва, що подається у зазначених виданнях, є, строго кажучи, тлумаченням рекламодавцями інформації, яка подається як фактична. Це означає, що хоча, в основному, ця інформація такою і є, однак не можна виключати ймовірності певного свідомого чи несвідомого її викривлення рекламодавцем, а в окремих випадках навіть шахрайства.
По суті, ступінь об'єктивності інформації, що її адресат може отримати з газет оголошень, залежить від його вміння обробляти отримані факти за допомогою відповідних правил, а також від наявних у нього «переконань» (настанов, стереотипів тощо). Причому вагомою запорукою об'єктивності інформації, що міститься в газетах оголошень, є конкуренція рекламодавців та можливість застосування адресатом законів статистики для обробки значної кількості однотипних повідомлень.
Спеціалізовані ділові оглядово-аналітичні періодичні видання, універсальні оглядово-аналітичні ділові тижневики, щоденні ділові газети, а також громадсько-політичні оглядово-аналітичні періодичні видання пропонують своїм читачам в основному декларативні знання. Складовими «формули знань», що часто переважають у повідомленнях, які подаються у перелічених вище типах видань, є факти й переконання авторів цих повідомлень або ж інших суб'єктів, інтереси яких ці автори можуть являти. Зазначені переконання нерідко приймають форму коментарів оглядачів, оцінок експертів, припущень, гіпотез тощо. Правила ж обробки різноманітних повідомлень у згаданих типах видань змінюватимуться залежно від змісту цих повідомлень. Тобто, залежно від того, наприклад, ідеться про фактичну чи концептуальну інформацію.
Утім, високий професійний та освітній рівень читацької аудиторії спеціалізованих ділових оглядово-аналітичних періодичних видань, універсальних оглядово-аналітичних ділових тижневиків, щоденних ділових газет та громадсько-політичних оглядово-аналітичних періодичних видань обумовлює доволі високі вимоги до якісних характеристик поданої інформації, обмежує можливості свідомого викривлення її змісту, хоча й не виключає повністю такої можливості. Мабуть, більшу загрозу отриманню об'єктивних знань про економічні процеси в Україні у випадку з переліченими типами видань становить можливість несвідомого викривлення інформації як її відправником, так і адресатом.
Розглядаючи проблему отримання об'єктивних знань про економічні процеси з джерел ділової періодики, також треба звертати увагу на специфіку медіаринку, що має подвійний характер, виступаючи одночасно як ринок товарів і як ринок послуг. Товаром на цьому ринку є власне інформація, тобто упакований у відповідні медіаформи зміст повідомлень. А на ринку послуг ЗМІ конкурують між собою, надаючи послуги рекламодавцям із доступу до відповідної цільової аудиторії. До того ж цінність медіапідприємств визначається не лише їх бізнес-характерис- тиками, а й можливістю впливу на громадсько-політичне життя суспільства [1, 48-51]. Повною мірою зазначені вище положення стосуються й ділової періодики, розвиток якої в Україні слід розглядати саме з цих позицій.
Необхідно також враховувати, що іноді під виглядом аналітичних видаються різноманітні публікації, які за змістом і характером подання інформації виконують по суті PR-функції. Від дійсно аналітичних публікацій такий замаскований під аналітику PR відрізняється:
змістовною незбалансованістю, коли акцент робиться на одних питаннях, а інші - свідомо замовчуються («спіраль мовчання»);
підвищеною часткою емоційних висловів, що відображають осо- бисте ставлення автора до питань, які розглядаються;
експлуатацією «стереотипу авторитету», коли посилання на титули та інші подібні ознаки кореспондентів превалює над логікою аналізу відповідних явищ та процесів;
надмірною апеляцією до емоційних механізмів сприйняття інформації читачем тощо.
Тому, з позиції отримувача інформації аналіз змісту повідомлень у діловій періодиці на предмет їх об'єктивності доцільно здійснювати за такою схемою:
Цільова функція джерела інформації, його інформаційна політика.
Інтереси відправника інформації, його інформаційна політика.
Головні інформаційні функції, які виконує даний тип джерела інформації.
Імовірні механізми та ступінь викривлення інформації.
Механізми оцінки достовірності інформації.
Оцінка якісних характеристик даного типу джерела інформації.
Головні недоліки, притаманні даному типу джерела інформації.
Спробуємо провести аналіз ділових видань, насамперед це стосується спеціалізованих ділових оглядово-аналітичних періодичних видань, універсальних оглядово-аналітичних ділових тижневиків та щоденних ділових газет. Цільова функція ділових видань полягає у наданні своїм читачам фахової інформації з питань економіки та бізнесу.
Що ж стосується інтересів засновників, власників видань та їхньої інформаційної політики, то за умов усталеної ринкової економіки вони