Спектр інформаційних функцій [16, 26-29] ділових видань досить широкий. Насамперед, це - оперативне поінформування (отримання суб'єктом регулярних повідомлень про сучасну ситуацію), пошук даних (отримання суб'єктом заздалегідь наміченої інформації довідкового характеру) та ознайомча функція (одержання суб'єктом базової інформації, необхідної йому для розуміння проблеми). Меншою мірою - стимулююча (отримання суб'єктом інформації, необхідної для генерації нових ідей, отримання нових стимулів для подальшої інтелектуальної діяльності).

Імовірні механізми та ступінь викривлення інформації пов'язані із впливом інтересів засновників та власників видань на характер висвітлення подій, зміст коментарів тощо. Як правило, у ділових виданнях цілеспрямоване викривлення інформації, коли воно спостерігається, здійснюється з урахуванням високого освітнього рівня та критичного способу мислення читацької аудиторії цих видань. Досить часто викривлення інформації відбувається за рахунок замовчування якихось суттєвих характеристик процесів та явищ. При цьому акцент нерідко робиться на інших, іноді другорядних моментах. Поширені також різні форми напівблефу тощо. Водночас кваліфіковані журналісти та редактори ділових видань у разі потреби враховують притаманні їхній читацькій аудиторії настанови та стереотипи. Нерідко експлуатується стереотип авторитету, коли акцент робиться на титулах автора публікації, а його висловлювання часто подаються як аксіоми, без критичного аналізу. Застосовуються й інші «тонкі» прийоми викривлення інформації.

Механізм оцінки достовірності інформації базується на законах логіки. Нерідко специфіка ділових видань дає змогу поєднувати логіку аналізу з методами статистики. Адже ділові періодичні видання містять статистичних даних значно більше, ніж багато інших типів видань.

Що ж стосується якісних характеристик періодичних ділових видань, то вони за точністю, достовірністю та коректністю поданої інформації переважають, наприклад, періодичні громадсько-політичні видання, але дещо поступаються в цьому науковим виданням. Оперативність періодичних ділових видань, як правило, нижча, ніж у громадсько-політичної преси. Серед останньої значно вища частка щоденних газет. Тоді як серед ділових видань в Україні найбільш розповсюдженими є тижневики. Така ситуація пов'язана з різним ступенем переробки первинної інформації в означених типах видань, що потребує, відповідно, різних витрат інтелектуальної праці. Адже в ділових виданнях, порівняно з громадсько-політичними, вища частка аналітичних та статистичних матеріалів, для підготовки та перевірки яких потрібно прикласти більше зусиль.

До головних недоліків ділових видань треба віднести ймовірне викривлення інформації через вплив бізнесових інтересів певних соціальних груп, панівних (для деяких верств суспільства) настанов та стереотипів, а також недостатню, по відношенню до висвітлення конкретної проблеми, кваліфікацію кореспондентів. Причому багатотиражні видання, що, як правило, фінансуються з різних джерел, мають кращу можливість протистояти сторонньому суб'єктивному впливу і водночас повинні більше орієнтуватись на запити читачів, ринку. Адже відносно вищий інтелектуальний, професійний та освітній рівень читацької аудиторії ділових видань, порівняно, наприклад, з читацькою аудиторією переважної частини громадсько-політичної преси, обмежує можливості умисного викривлення інформації в ділових виданнях і є запорукою підвищення рівня їх об'єктивності. У такій ситуації найбільшу загрозу об'єктивній подачі інформації становлять, по суті, панівні настанови та стереотипи.

Проблеми отримання об'єктивних знань із джерел ділової періодики наочно проявились при вивченні питання реструктуризації єврообліга- цій НАК «Нафтогаз України» емісії 2004 р. У більшості видань зазначена проблема висвітлювалась доволі збалансовано. Але в окремих випадках можна говорити про порушення вимог об'єктивності подачі інформації. Матеріальною основою цього було те, що реструктуризація єврооблігацій «Нафтогазу» зачіпала ділові й навіть політичні інтереси потужних суб'єктів сучасних міжнародних відносин. Мабуть, вказаний чинник і вплинув на інформаційну політику деяких видань під час висвітлення згаданої проблеми.

Додаткові можливості для порушення принципів об'єктивності при висвітленні проблеми реструктуризації єврооблігацій НАК «Нафтогаз України» створювалися завдяки прогнозному (тобто ймовірному) характеру значної частини використовуваної інформації та декларативному характеру знань, що подавались у ЗМІ з приводу реструктуризації згаданих єврооблігацій. Адже на той момент, коли ця проблема обговорювалась у ЗМІ, її вирішення очікувалось у майбутньому і мало ймовірний характер.

Реструктуризація єврооблігацій НАК «Нафтогаз України» зачіпала інтереси російського «Газпрому» та російських інвесторів. Цим, наприклад, можна пояснити, по суті, упереджене ставлення до питання реструктуризації згаданих єврооблігацій редакції ділового журналу «Эксперт Украина», що є дочірнім виданням російського журналу «Эксперт». Українські ж співвласники ділового тижневика «Эксперт Украина», мабуть, не змогли або ж не схотіли це ставлення змінити.

Статті, присвяченій питанню реструктуризації єврооблігацій НАК «Нафтогаз України», опублікованій у діловому журналі «Эксперт Украина» [17], притаманний незбалансований характер подачі інформації. У ній превалює позиція противників реструктуризації боргу. Підстави для таких висновків дає аналіз змісту статті. Зокрема, йдеться про співвідношення обсягів інформації, що подається з боку противників і з боку прибічників реструктуризації. У статті доволі широко експлуатується згадуваний вище стереотип авторитету. Наведені в цій публікації оцінки більше спираються на вербальні, ніж на формалізовані аргументи, що, наприклад, ускладнює оцінку точності й достовірності інформації, яка подається. Так, статистична інформація з такого насамперед фінансового питання як реструктуризація боргу (а гроші, як відомо, вимагають обрахунків) представлена в згадуваній статті в діловому журналі «Эксперт Украина» [17] лише одним графіком, та й то за вельми