У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 303

УДК 303. 645. 063

Леонід ЧУПРИНА,

заввідділу НБУВ

Проблема інформаційних шумів при використанні оперативної інтернет-інформації для підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів

Досліджуються деякі прийоми подачі інформаційних матеріалів виданнями, що призводять до насичення інтернет-простору інформаційним шумом, а також основні принципи захисту аналітика від маніпулятивних впливів при використанні оперативної інтернет-інформації. Розглянуто особливості роботи аналітика з такими інформаційними потоками при підготовці інформаційно-аналітичних матеріалів.

Оперативна інтернет-інформація (ОІІ) широко використовується при підготовці інформаційно-аналітичних матеріалів. При цьому під підготовкою розуміється накопичення, обробка інформації і, звичайно ж, аналітичний процес, який перетворює розрізнені дані про факти, події в певні знання про тенденції в розвитку цих подій чи процесів.

Одна з проблем, що постає перед аналітиком під час відбору матеріалів, - отримання на свій запит з інформаційних систем Ін- тернету великої кількості інформації, непотрібної в цей час і стосовно цього запиту. Ідеться про так званий інформаційний шум (ІШ).

Тема ця стає дедалі актуальнішою, однак ґрунтовних її досліджень у науковій літературі знайти не вдалося. Здебільшого подаються окремі думки, оцінки без широкої доказової бази. У тій або іншій мірі тему ІШ досліджують Є. Сазонов, М. Кім, Д. Вишня, Ю. Ільїн, Р. Акопов, А. Миронов, А. Доронін та ін.

Хоча у сфері інформатики цей термін широко вживається, однозначного визначення поняття немає. Так, за словами Ю. Ільїна, інформаційний шум - це коли внаслідок надходження великого обсягу інформації «більша її частина стає нерелевантною, тобто не корисним сигналом, а саме шумом, відфільтрувати який виявляється дуже важко» [1].

Спираючись на поняття релевантності (відповідності запиту), інформаційний шум визначають ще як невідповідність знайденої інформації запиту.

Під інформаційним шумом можна також розуміти непотрібну, невчасну інформацію, що заважає споживачу сприймати іншу - відповідну його запитам.

Можна погодитися з данцем Ларсом фон Трієром, який вивів одне з найчіткіших визначень інформаційного шуму: «Будь-яка надлишкова, непотрібна і несвоєчасна інформація має кваліфікуватись як інформаційний шум» [2].

Останнім часом проблема ІШ, що певною мірою існувала завжди, значно актуалізувалась насамперед з ряду об'єктивних причин, пов'язаних з розвитком цивілізації (наприклад, у зв'язку з «інформаційним вибухом» як наслідком стрімкого розвитку інформаційних технологій, світовими глобалізаційними процесами, відставанням у розвитку технологій пошуку й аналізу інформації від технологій її виробництва та ін.).

Говорячи про суб'єктивні причини виникнення та зростання ІШ, слід звернути увагу на те, що шум може бути ненавмисний (серед причин його виникнення - фактичні помилки, механічні, технічні, коректорські тощо) і навмисний (серед причин - політична пропаганда, PR-акції, маніпулятивні технології, комерціалізація, жовта преса тощо).

Розглянемо один з багатьох аспектів проблеми ІШ - «зашум- лення» інформаційних потоків унаслідок використання інтернет- виданнями деяких сучасних прийомів журналістики і особливості роботи аналітика з цими потоками.

Комерційний підхід ЗМІ до виробництва й розповсюдження інформації в умовах ринку диктує необхідність подачі матеріалу в такий спосіб, щоб за будь-яких умов продати продукт, отримати прибуток. Видання прагнуть всіляко привернути увагу читача, тому готові подати навіть малозначущу новину так, щоб він її помітив. З потоку новин вибираються такі повідомлення, які викличуть яскраву емоційну реакцію в читачів. Усе це, як і популярна нині теза про те, що «новина має бути зі знаком мінус», яка особливо помітна в роботі інтернет-видань, значно ускладнює аналіз, оскільки доводиться витрачати зусилля на відсіювання емоційної складової, перебільшень і неточностей, щоб одержати певну кількість інформації, наявної в публікаціях.

Тому, працюючи з джерелами, слід намагатися відрізнити події значущі від штучних мотивів, покликаних допомогти виданню виділитися з ряду собі подібних. Варто зважати на ті прийоми сучасної журналістики, до яких часто вдаються журналісти при висвітленні подій аби привернути увагу читача:

переважно описувати події, що стосуються елітних прошарків суспільства;

сенсаційні, кризові, екстремальні події - голод, війни, надзвичайно жорстокі злочини тощо домінують над явищами повсякденного життя, негативна подія швидше привертає увагу;

у події повинен бути головний (позитивний) герой, в якому читачі могли б побачити себе;

подія має однозначно розумітися читачами;

подія повинна бути максимально узгодженою зі згадуваними темами новин.

Журналістські прийоми подачі новин потребують уважного підходу при аналізі текстів. Часто в тональності подачі інформації переважає сенсаційність, претензія на оригінальність, видимість корисності і документальності. Саме ці складові і треба знайти в матеріалі, проаналізувати, оцінити їхню дійсну значущість і взяти з тексту тільки те, що стосується досліджуваного питання, а не «привабливо-рекламної» оболонки. Емоції, що переповнюють деякі публікації, роблять описувані в них події тільки зовні правдоподібними. Розглянувши уважніше наведені факти, часто можна побачити і тенденційність їх інтерпретації, і замовчування чи підтасовування.

Постійно винаходяться нові витончені способи подачі подій. Наприклад, один з них - так званий інфортейтмент. Суть його в тому, що обігруються новини нібито для того, щоб зробити їх зрозумілими читачеві.

У гонитві за розважальністю в матеріал вбудовується значна кількість додаткових, лише опосередковано пов'язаних сюжетів. Аналіз усієї цієї додаткової інформації в кращому разі малопродуктивний, а то й даремний.

Або інший спосіб, під назвою фінішинг - доведення новини і відгуків на неї до логічного кінця. Такий журналістський прийом дає можливість багато разів використовувати реакцію на публікацію, обговорюючи кожну тему в якомусь новому ракурсі, максимально довго привертати до неї увагу читача. Вставляються довільні коментарі, не дуже пов'язані з основною темою, допускаються і навіть вітаються повтори описів,


Сторінки: 1 2 3