Смислові акценти, що розставляються в статтях, можуть бути довільними. Якщо вони відображають політичні пристрасті журналіста, на це завжди можна зробити якусь поправку, складніше, якщо стаття талановито сфабрикована «джинса», тоді важливість того або іншого фрагмента в статті, серед інших, може бути штучно завищена або занижена.

У будь-якому випадку слід проаналізувати значення подій, з'ясувати кому вони вигідні, визначити мотиви і коло зацікавлених осіб. Аналізуючи інформацію, не можна допускати недооцінку або переоцінку фактів, яку-небудь ухильність. Аналітик зобов'язаний врахувати і оцінити всі одержані дані, якими б суперечливими вони не були, а будь-яке його ставлення до інформації має бути аргументоване.

Аналітику також необхідно скласти уявлення про можливий об'єкт впливу (на яку саме аудиторію розраховував автор публікації). Звернути увагу, чи присутні у статті елементи прихованої реклами і якщо так, то кому вона вигідна і хто можливий замовник цієї «джинси». Проаналізувати стильові особливості написання статті, абстрагуючись від контенту. Такий аналіз деколи дає змогу зрозуміти істинні мотиви авторів.

Призначення замовних матеріалів, маніпулятивних прийомів, пропагандистських акцій можуть бути різними. Наприклад, створювати потрібну громадську думку, впливати на політику органів влади, зміцнювати авторитет і довіру серед партнерів і клієнтів, стратегічно і тактично дезінформувати (підірвати й ослабити позиції) конкурентів на ринку та ін.

Для таких матеріалів характерні як свідоме замовчування і перекручування фактів, які аналітик, розпізнавши й проаналізувавши, використає для своїх висновків, так і перенасиченість ІШ, вплив якого аналітик повинен уміти якщо не нейтралізувати, то максимально мінімізувати. Питанням захисту від маніпулятивних дій присвячено багато наукової літератури, але в контексті теми нас цікавлять найзагальніші принципи уникнення чи зменшення їх впливу на аналітика.

Більшість маніпулятивних інформаційних дій базується на емоційній дії. Маніпуляція досягає мети, якщо вона випереджає процес мобілізації психологічного захисту об'єкта враження. Тому таке велике значення в ЗМІ надається сенсаційності і терміновості «смажених фактів». Для аналітика важливо не піддаватися такому тиску, сформувати свою думку з того або іншого питання лише добре все обдумавши. Легше всього маніпулювати людиною, яка мислить стереотипами, що за своєю суттю є певними алгоритмами поведінки і життя. Відхід від них може допомогти зруйнувати всю програму маніпуляції.

Під час аналізу тексту аналітик не повинен бути тільки споживачем готових ідей, рішень. Перш ніж сприйняти нав'язувану підказку, її слід усебічно проаналізувати. А важливі твердження, що можуть мати серйозні наслідки, обов'язково перевірити за іншими джерелами.

Російський політолог С. Кара-Мурза наголошує на тому, що маніпулювання свідомістю стає неможливим за наявності альтернативних джерел інформації. Отримуючи різну інтерпретацію тих чи інших подій у різних мас-медіа, людина може зробити свої власні висновки і мати свою точку зору - настільки, наскільки це можливо за умов інформаційного шуму [3].

Саме критичний підхід до запропонованих трактувань подій допоможе запобігти маніпулятивному впливу. Також важливо виявити глибинні причини подій, дійти до «коренів проблеми». Це можна здійснити, наприклад, якщо відкинути запропоноване трактування і почати ставити власні питання, заглиблюючись у предмет крок за кроком.

Вважається, що один з найефективніших способів захисту від маніпуляції - відмова від мови маніпулятора. Навіть якщо вдатися до найпростішого способу - переказати матеріал «своїми словами», то це допоможе аналітику не тільки краще зрозуміти суть справи, а й уникнути маніпулятивного впливу. При цьому потрібно сприймати повідомлення по змозі неупереджено, уникати ідеологічних категорій, ярликів і штампів.

Дуже часто вигідне для когось рішення подається як таке, що не має альтернативи. Це вже, з огляду на багатоваріантність буття, є підставою для аналізу - можливо, такий текст несе в собі ознаки маніпуляції.

Щоденні новини інтернет-видань - це власне певна модель дійсності, і відображає вона тільки деякі її сторони. Тому якщо втиснути якусь проблему в штучно побудований контекст, то, «граючи» на недосконалості або особливості моделі, можна підвести об'єкт (читача) до потрібних для маніпулятора висновків. Якщо в аналітика є такі підозри, то варто змінити постановку питання, замінити пропонований контекст іншим, побудованим або ним самим, або одержаним з незалежних джерел.

Узагальнюючи, зазначимо, що маніпулятивні впливи здебільшого є інформаційним шумом або супроводжуються ним. Очевидно, що технології маніпулятивного впливу на споживача інтернет-інформації будуть удосконалюватись, відповідно зростатиме й рівень шуму в інформаційних потоках мережі. З огляду на це знання прийомів подачі інформаційних матеріалів, що сприяють насиченню інтернет-простору інформаційним шумом, а також основних принципів захисту від маніпулятивних впливів, дасть змогу аналітику мінімізувати ці впливи, зробити процес аналізу інформації ефективнішим і якіснішим.

Список використаних джерел

1. Ильин, Ю. Маятник внимания [Электронный ресурс] / Ю. Ильин. - Режим доступа: http:// www.computerra.ru/features/ 243301, свободный. Заглавие с экрана.

Абзалова, Г. Перед выборами: как управлять СМИ, чтобы они не управляли Вами [Электронный ресурс] / Г. Абзалова. - Режим доступа:http://mediart.ru/blog/okazivai-vliyanie/742-1-pered- viborami-kak-pravlyat-smi-chtobi-oni-ne-upravlyali-vami.html, свободный. Заглавие с экрана.

Кара-Мурза, С. Манипуляция сознанием [Текст] / С. Кара-Мурза. - М., 2003.

Интернет как инструмент бизнес-разведки [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http:// www.dudikhin.narod.ru, свободный. Заглавие с экрана.