УДК 316
УДК 316. 64
Олександр РЯБОКОНЬ,
мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ
СТЕРЕОТИП ЯК МЕХАНІЗМ СПРИЙМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ І СТЕРЕОТИПІЗАЦІЯ ЯК МЕТОД ВПЛИВУ ЗМІ НА МАСОВУ СВІДОМІСТЬ
Стаття присвячена аналізу поняття «стереотип» як психолого-соціального механізму сприймання інформації людиною та дослідженню феномену стерео- типізації як пропагандистсько-маніпулятивного методу впливу засобів масової інформації на суспільну свідомість.
Розглянуто роль, функції і принцип дії стереотипу в процесі масової комунікації та основні виклики і загрози суспільним інститутам унаслідок зловживання ЗМІ методом стереотипізації з пропагандистською метою.
Ключові слова: соціальний стереотип, стереотипізація, ЗМІ, масова свідомість, суспільство, маніпуляція масовою свідомістю, пропаганда.
Засоби масової інформації (ЗМІ) в житті будь-якого сучасного суспільства відіграють дуже важливу роль, а з плином часу їх значення в багатьох сферах суспільної життєдіяльності тільки посилюється. Сучасні ЗМІ є не тільки джерелами продукування і «каналами» обміну інформацією між різними соціальними класами, групами, індивідами, а й засобом впливу на суспільну свідомість у цілому. У зв'язку з цим, важливе значення мають дослідження і об'єктивна оцінка тих методів, які застосовують ЗМІ, впливаючи на масову свідомість.
Масова свідомість є одним з видів суспільної свідомості, конкретною формою її реалізації. Функціонує як на груповому, так і на індивідуальному рівні. Характеризується збігом у певний момент і за певних умов основних компонентів свідомості великої кількості різних суспільних груп. У масовій свідомості дістають відображення знання, уявлення, норми, цінності, які поділяють маси і які вироблені в процесі спілкування, спільного сприйняття соціально-політичних реалій, інформації тощо.
Засоби масової інформації, впливаючи на суспільство, на різні соціальні групи, на кожну людину окремо, намагаються не тільки інформувати маси, а й формувати в них певні установки, викликати емоції і спонукати до дії. Саме завдяки діяльності ЗМІ формується громадська думка - стан масової свідомості, що містить у собі приховане або явне ставлення різних соціальних груп до різних проблем, подій і явищ дійсності. Водночас громадська думка багато в чому визначає суспільне життя і спрямовує діяльність багатьох соціальних інститутів, у тому числі й діяльність ЗМІ.
Вплив масової інформації на свідомість людей нерідко досягається за допомогою формування й популяризації стереотипів, міфів та іміджів. У практиці ЗМІ як раніше, так і сьогодні широко використовуються методи впливу на свідомість мас, коли ставлення суспільства до тих чи інших явищ навколишнього світу формується за допомогою стереотипних уявлень, які впроваджуються в потік інформаційних повідомлень, автоматично викликаючи в масовій свідомості певну реакцію на конкретну подію.
У межах соціології та теорії журналістики багато дослідників акцентували увагу на зростаючій ролі соціальних стереотипів у масовій свідомості у зв'язку з бурхливим розвитком ЗМІ. Серед них слід відзначити таких радянських і російських науковців, як: В. Артьомов, С. Кара-Мурза, Б. Грушин, Я. Засурський, Г. Мельник, Ю. Орлов, Є. Павлова, І. Фед- якін, О. Феофанов, Ю. Шерковін. Аналогічні дослідження проводились і західними вченими (Д. Теджфел, Р. Хіберт, К. Янг, І. Борн, Р. О'Хара, У Ліппман, М. Маклюэн, К. Макколі, М. Сегал, Ж. Еллюль, П. Рикер, Л. Дуб).
Проте незважаючи на чималу кількість наукових робіт, присвячених проблемі формування в ЗМІ соціальних стереотипів, вона залишається однією з маловивчених як у соціології, так і в психології журналістики.
Стереотип як механізм сприймання інформації
Стереотип (від грец. стєрєо - твердий і типос; - відбиток), копія друкованої форми (набір та кліше) високого друку у вигляді монолітної пластини товщиною від 2 до 25,1 мм. Спочатку поняття «стереотип» мало відношення лише до поліграфії, позначаючи металеву друкарську форму, відлиту з друкарського набору, потім стало зустрічатися в працях соціологів, соціальних психологів та теоретиків пропаганди.
Уперше поняття «соціальний стереотип» стосовно практики пропаганди та впливу ЗМІ на масову свідомість використав американський журналіст У Ліппман у своїй книзі «Общественное мнение» (1922 р.). Висунута і обґрунтована ним концепція, яку надалі розвивали його послідовники, стала теоретичною основою для пропагандистського методу стереотипізації громадської думки.
У. Ліппман, проаналізувавши масову, буденну свідомість і роль преси у формуванні громадської думки, дійшов висновку, що майже тотально всім процесом сприйняття інформації керують стереотипи - упереджені думки. Під час розробки своєї концепції він спирався на дані психологічної науки про рефлекторний характер психічної діяльності людини.
Суть його концепції: якщо «людина спочатку уявляє світ, а потім вже бачить його» та оскільки «реальна дійсність надто широка, складна і мінлива для безпосереднього знайомства з нею», то людина в процесі сприйняття перебудовує оточуючий світ «за спрощеною моделлю». Під впливом інформації про події, а не безпосереднього їхнього споглядання, стверджує У. Ліппман, у свідомості людини складаються спрощені образи, стандартизовані уявлення про навколишній світ, «картинки в наших головах», або стереотипи. Але оскільки вони ґрунтуються на зовнішньому, поверховому знанні про явища чи предмети дійсності, вони можуть бути помилковими.
Стереотип також містить у собі оціночний елемент у вигляді настанови, емоційного спілкування. Він не є простим спрощенням, він - символ, «надзвичайно заряджений відчуттями». Оціночний елемент стереотипу (настанови) завжди є свідомо детермінованим, оскільки стереотип, виражаючи відчуття особистості, її систему цінностей, завжди співвідноситься з груповими відчуттями і груповими діями. Звідси робився висновок про можливу єдність стереотипів у тих або інших соціальних інститутів і соціальних систем.
Сам У. Ліппман розмежовував зовнішній світ і «картинки в головах», підкреслюючи їх неадекватність, тобто вказував