Проте практика показує, що стереотипи реагують на нову інформацію і особливо бурхливою є ця реакція під час драматичних подій у соціально-політичному житті суспільства. Зміна стереотипу відбувається при акумуляції великої кількості інформації, яка спростовує усталений стереотип.

Стереотипізація як метод впливу ЗМІ на масову свідомість

Більшість дослідників вказують на той факт, що переважна більшість функціонуючих стереотипів масової свідомості пояснюються гігантським впливом на людину засобів масової інформації, які формують ставлення людини до світу, типи її поведінки (на прикладі вчинків «героїв» преси, радіо, телебачення, Інтернету) і намагаються «прив'язати» ці принципи поведінки людини до вказаних ними (ЗМІ) сфер життєдіяльності суспільства. Така маніпуляційна діяльність ЗМІ щодо індивідуальної і масової свідомості має чітко виражений пропагандистський характер.

Пропагандистська діяльність ЗМІ в будь-якому сучасному суспільстві будується на впровадженні у свідомість людей певних «цінностей» у вигляді системи стереотипів - стандартів поведінки, соціальних іміджів, політичних міфів та ілюзій. Стереотипізація, тобто психологічна дія за допомогою створення ілюзорних стереотипів, є одним з головних методів пропаганди.

Теоретики і практики пропаганди не тільки взяли на озброєння тезу У. Ліппмана про можливість психологічного впливу на людей за допомогою ілюзорних стереотипів, але й поглибили її тезою про необхідність такого впливу. Його думка про те, що «середня людина» мислить, як правило, ірраціонально, була підтримана майже всіма теоретиками пропаганди. Всі вони сходяться на тому, що пропаганда і, особливо, маніпуляція масовою свідомістю повинні бути звернені не до розуму людини, а до емоцій. Хоча теоретики пропаганди і не заперечують ролі людської свідомості та відзначають значення попереднього досвіду, але основним методом пропаганди вважають стереотипізацію - вироблення за допомогою інформації стереотипних уявлень.

Ж. Еллюль, відомий французький філософ і дослідник пропаганди, вважає, що «до певного ступеня всі її (людини) стереотипи, забобони... є продуктами пропаганди». Він відзначав, що спрощення в пропаганді необхідні і, чим більшою є аудиторія, тим більшою є потреба у спрощенні. Якщо, наприклад, стереотипізується досить складне явище, ідея, то розрив між цим спрощеними уявленнями і реальністю розширюється.

У своїй книзі «Пропаганда» він виступає з конкретними рекомендаціями про те, як ефективно вести пропаганду. Він пише, що пропагандист зобов'язаний знати аудиторію, набір її стереотипів, той ґрунт, на якому діє пропаганда. Він розмірковує про маніпулятивні можливості пропаганди, які реалізовуються за допомогою інформації й стереотипів, та про її роль у навіюванні забобонів.

За його словами, стереотип є насамперед емоційно-оціночним утворенням. Його природа складається з двох компонентів - знання й ставлення (настанови), причому знання характеризується як стандартне, спрощене, а ставлення - емоційне і переважаюче.

Стереотипні утворення, судження, оцінки, образи концентруються в готових формулах: у пропагандистських штампах, які конкретизуються в засобах масової інформації за допомогою мовних засобів і візуальних зображень. У більшості випадків стереотипи виявляють себе в ярликах, помилкових узагальненнях, які активно використовуються пропагандою для виклику відповідної емоційної реакції аудиторії. Для стереотипу також є характерною здатність до навіювання, на яку в першу чергу звертають увагу замовники і творці програм психологічного маніпуля- ційного впливу на маси.

Стереотипи становлять основу соціально-політичних міфів, на яких базується будь-яка ідеологія, а ЗМІ за допомогою методу стереотипіза- ції впроваджують їх у свідомість читачів, слухачів, глядачів.

Пропагандистські стереотипи також виконують і охоронні функції, наприклад такі, як підтримка існуючого ладу, виховання у мас вірності існуючим порядкам і, відповідно, страху перед всім, що цьому укладу життя загрожує. Стереотипи завжди використовувалися також і у вигляді ярликів для позначення соціальних груп і політичних сил, що перебувають у стані суперечок, конкуренції та ворогування. При їхній фабрикації застосовують примітивний прийом зіставлення за принципом «чорне - біле»: позитивно оцінюється те, що служить інтересам сторо- ни-замовника, і негативно - те, що цим інтересам загрожує.

Для закріплення у свідомості мас стереотипів пропаганда практикує багатократне, настирливе повторення одних і тих же слів, фраз і лозунгів, які врешті-решт стають символами. Постійне відтворення сфабрикованих стереотипів створює передумови для їх некритичного сприйняття і засвоєння аудиторією. Пасивність і некритичність сприйняття інформації аудиторією є головною умовою можливості маніпуляції її свідомістю (як індивідуальної, так і широких соціальних груп). Стереотипи можуть створюватися на різних рівнях свідомості: на теоретичному (наприклад, у доктринах) у практиці пропаганди, маніпуляцій масовою свідомістю і психологічної війни (засобами масової інформації). Упровадження їх у свідомість людини в суспільстві йде з дитинства. У цьому процесі беруть участь школа, сім'я, релігія, але найбільш інтенсивно такий вплив здійснюється засобами преси, радіо, телебачення, Інтернет.

У засобах масової інформації спостерігається диференціація в методах стереотипізації залежно від їх специфіки, аудиторії, її соціального стану. Стереотипізація властива всім компонентам діяльності ЗМІ - текстовому матеріалу, рекламі, ілюстраціям, способу подачі матеріалів тощо.

Вивчаючи досвід пропаганди, реклами і маніпуляції свідомістю, В. Артьомов виокремив ефективні прийоми впливу на свідомість лю- дей, які допомагають формуванню стереотипів. Серед них: використання збігу інтересів, зовнішня схожість події з навіюванням, «прив'язка» нових стереотипів до старих, прийом підміни стереотипів, зміщення фокусу уваги, висування на передній план відчуттів окремих груп, стимуляція зіткнень.

У цілому завдання фахівців у галузі пропаганди зводиться не до створення в аудиторії нових потреб, а до пристосування настроїв мас до своїх цілей. Оскільки, з одного боку, через обмеженість у часі і просторі