комунікатор повинен зводити велику частину інформації до її найпростіших елементів, а з іншого - аудиторія також не має достатньо часу і енергії, щоб «переварити» всю інформацію в деталях, то інформація вимагає спрощеної версії (Р. Хіберт, І. Борн). Просте рішення будь-якої буденної проблеми складається зі стандартно виконуваної дії, сконструйованої за допомогою певного «ключа», який людина одержує в результаті соціального навчання, у тому числі і завдяки системі засобів масової інформації.
Проте потрібно враховувати і той чинник, що людина (читач, слухач, глядач) хоче, щоб її поважали, довіряли її інтелекту, надавали можливість самій робити висновки з повідомлених фактів. Тому індивід свідомо чи неусвідомлено чинить опір спробам нав'язати йому готову, остаточно сформульовану точку зору. З одного боку, людина сприймає надто прямолінійні заяви як замах на її право вибору, тому фахівці в галузі пропаганди і маніпуляції свідомістю завжди залишають об'єкту впливу ілюзію вибору. З іншого боку, існує ще одна психологічна обставина: оскільки реальний світ і його явища є складними і багатоманітними, то плоске, одновимірне трактування подій і явищ не узгоджується з властивим для людини відчуттям складності і багатовимірності світу, викликаючи у неї опір і недовіру. Це не зовсім узгоджується з концепцією У. Ліппмана і, особливо, з поглядами його послідовників у сфері пропаганди, які розглядають громадську думку і масову свідомість як щось тотально стереотипізоване, наповнене забобонами і штампованими уявленнями, що нібито ставить під сумнів можливість особистості протистояти впливу ЗМІ.
Завдання ЗМІ полягає не тільки в передачі інформації, її оцінюванні і формуванні бажаного емоційного ставлення суспільства до цієї інформації, а й у залученні як окремої людини, так і різних соціальних груп до активної суспільної діяльності. Тому, якщо суспільство буде зацікавленим в активній діяльності учасників громадських рухів, то йому вигідно буде формувати через ЗМІ адекватну масову свідомість і відображати реальну картину світу. Маючи, з одного боку, таке соціальне замовлення, а з іншого - намагаючись його задовольнити («тримати руку на пульсі подій», «йти в ногу з часом» тощо - не такі вже і погані стереотипи!?), ЗМІ будуть об'єктивно змушені переглянути деякі принципи власної інформаційної політики і зробити ревізію методик діалогу із суспільством.
Виконання даного суспільного замовлення, на нашу думку, повинне супроводжуватися контролем з боку суспільних інститутів (органів державної влади, громадських об'єднань і організацій та ін.).
Питання конкретного змістовного наповнення заходів щодо вдосконалення інформаційної політики ЗМІ, зокрема, відсіювання деструктивних міфів, ярликів, стереотипів та інших маніпулятивних конструкцій, хоча і перебуває на технічному рівні, але вимагає обережності і ретельності в роботі з матеріалом, тому успішно ним можуть займатися, у першу чергу, фахівці інформаційно-аналітичних центрів.
Необхідно також відзначити, що, на яких би підставах не базувалася практика захисту від маніпулювання свідомістю і боротьби з ним з боку тих суспільних інститутів і організацій, діяльність яких страждає від стереотипізації і маніпулювання, таким організаціям має сенс на центральному рівні (або на рівні координуючого органу) розробити концепцію протидії, де були б висловлені принципи діяльності маніпулятивної системи і - як мінімум - технологічні рекомендації щодо вживання контрзаходів. Незважаючи на значний обсяг накопиченого наукового знання з даної тематики, вона періодично виникає як абсолютно нова, навіть у науковій літературі, а для багатьох неспеціалістів-практиків не є значущою або взагалі залишається terra incognita навіть в останні роки, коли вона потрапила до сфери публічних дискусій, що відчутно шкодить зацікавленим у боротьбі з маніпуляцією масовою свідомістю суб'єктам.
Список використаної літератури
Грушин Б. А. Мнение о мире и мир мнений. Проблемы методологии общественного мнения / Б. А. Гришин. М. : Политиздат, 1967. - 212 с.
Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием / С. Г. Кара-Мурза. - М. : Эскимо, 2000. - 864 с.
Корнєв М. Н., Соціальна психологія : підручник / М. Н. Корнєв, А. Б. Коваленко. - К. : Наукова думка, 1995. - 304 с.
Липпман У. Общественное мнение / пер. с англ. Т. В. Барчуновой; ред. перевода К. А. Левинсон, К. В. Петренко. - М. : Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. - 384 с.
Москаленко А. 3. Теорія журналістики : підручник / А. З. Москаленко. - К.: Експрес-об'ява, 1998. - 334 с.
Назаров М. М. Массовая коммуникация в современном мире / М. М. Назаров. - М. : УРСС, 1999. - 268 с.
Павлова Е. Д. Средства массовой информации - инструмент скрытого воздействия на сознание: социально-философский анализ /
Е. Д. Павлова; Рос. акад. наук, Науч. совет «История мировой культуры», Комиссия по изучению проблем состояния человека в кризисные периоды культуры. - М. : Наука, 2007. - 206 с.
Парыгин Б. Д. Социальная психология. Проблемы методологии, истории и теории / Б. Д. Парыгин. - СПб. : ИГУП, 1999. - 592 с.
Техника дезинформации и обмана / под ред. Я. Н. Засурского. - М. : Мысль, 1978. - 271 с.