Останній перепис свідчить: жінки в Україні становлять більшість населення - 54 %. Водночас представництво жінок у Верховній Раді - 8,7 %. Середньоєвропейський показник - понад 30 %. І це за умови, що парламент України прийняв Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Крім того, підписано Указ Президента «Про вдосконалення роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Визначено й координаторів з гендерних питань у всіх міністерствах. Проведено ген- дерний аналіз українського суспільства та гендерну експертизу українського законодавства. Прийнято Державну програму з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 р.

Насправді ж фактична нерівність жінок і чоловіків загострюється. І це - одна з причин уповільнення економічного розвитку та розбудови демократичного суспільства. На вищих керівних посадах у промисловості жінки становлять 20,2 %, у сільському господарстві - 9,5 %. Досі праця чоловіків оплачується вище, ніж праця жінок. Заробітна плата останніх у середньому становить 69,6 % від плати чоловікам. Жінки контролюють лише 5-10 % економічних ресурсів. Бізнесом у промисловості керують лише 2 % жінок. Вони, жінки, становлять 38 % усіх підприємців, які ведуть індивідуальну діяльність, з них 26 % очолюють малі підприємства, 15 % - середні, 12 - великі (Палке вітання від Клари Цеткін // Дзеркало тижня. - 2007. - № 9 (638). - 8-16.03).

Дискримінація жінок щодо керівних посад спричиняє іншу проблему. Незважаючи на високу професійну та освітню підготовку, жінки обіймають посади менш престижні та менш оплачувані. Тому можна казати, що в цілому жінки та чоловіки, які мають однакову професійну та освітню підготовку, мають різну заробітну плату. За даними Міністерства статистики України, заробітна плата жінок не перевищує 70 % зарплати чоловіків. За індексом гендерної рівності Україна посідає лише 34-те місце із 154 країн світу. За словами першого заступника міністра сім'ї, молоді та спорту І. Шевляка, за індексом гендерного розвитку Social Watch Україна посідає лише 63-тє місце із 75 країн світу, в яких проводився подібний моніторинг. Зокрема, чиновник навів приклади гендерної нерівності в Українській державі. Так, в органах законодавчої влади лише 8,5 % жінок, тільки 2 % жінок є власницями великого бізнесу, а серед малих і середніх підприємців жінок - 20 %. В Україні безробітних жінок більше, ніж безробітних чоловіків. Жінки працюють на 4-6 год. більше, ніж чоловіки. І. Шевляк також висловив упевненість, що незабаром гендерна проблематика буде відображена на рівні Державного бюджету України (Горькие факты о дискриминации женщин в Украине // (ФРАЗА. com.ua). - 2008. - 27.02).

У свідомості сучасного суспільства існують стійкі гендерні стереотипи, вплив яких є непомітним, і сприймається таке становище як належне. Наприклад, під час проведення навчального семінару з гендерних аспектів працевлаштування «Шляхи подолання ген- дерних стереотипів на ринку праці», який відбувся 13 квітня 2007 р. у відділі організації профорієнтації Київського міського центру зайнятості, один з найважливіших чинників гендерної дискримінації на ринку праці - питання про низький рівень заробітної плати жінок порівняно з заробітною платою чоловіків - взагалі не був згаданий. Не було згадано й про те, що в політиці дуже мало представниць жіночої статі. Сьогодні у парламенті 9 % жінок, і це свідчить про існування патріархальних поглядів на роль сучасної жінки в українському суспільстві. Тому поки що можна констатувати, що гендерна рівність для українського суспільства сьогодні є лише мрією (Гендерна рівність - реальність чи мрія? // Київська мюька державна адміністрація. - 2008. - 7.02).

На думку заступника директора Інституту демографії і соціальних досліджень професора Е. Лібанової, боротьба за гендерну рівність зумовлює небажання жінки народжувати багато дітей. Більшість родин свідомо обмежує кількість дітей. За її словами, сьогодні потрібно усвідомити: українське суспільство житиме в умовах депопуляції, в умовах поглиблення старіння населення. Тож відповідним чином треба формувати соціальну політику, соціальну психологію і суспільну думку (Як зберегти мільйони? // Дзеркало тижня. - 2005. - № 30 (558). - 6-12.08).

З майже двохсот країн світу Україна посідає лише 152-ге місце за представництвом жінок у парламенті. Існує високий відсоток жінок лише на другорядних ролях в органах управління. Україну в цій сфері випереджають не лише найрозвинутіші світові країни, а й такі країни, як Білорусь, Туркменістан, Мозамбік, В'єтнам, Уганда, Намібія, Джібуті. Загальна статистика свідчить, що бідність в Україні і трудова міграція мають «жіноче обличчя» . В окремих регіонах України майже повністю знищений жіночий ресурс. Утім, вітчизняна гендерна нерівність теж має своє специфічне обличчя. Практично ліквідовано те, що можна назвати нерівністю в освіті - навіть