за статевою ознакою, винних до відповідальності притягнути неможливо. Хоча законодавство України забороняє дискримінацію за ознакою статі, гендерна дискримінація на ринку праці є найпоширенішим явищем. Показовими є оголошення про вакансії (із вказівкою бажаної статі працівника), що з'являються в газетах, журналах, на сайтах щодо працевлаштування в Інтернеті, і стосуються як приватних рекрутингових фірм і агенцій із працевлаштування, так і державних центрів зайнятості. Деякі оголошення дійсно стосуються робіт, які можуть виконувати лише чоловіки, однак більшість оголошень фактично є порушеннями закону, оскільки дискримінують як жінок, так і чоловіків, знижуючи рівність можливостей на ринку праці. Прості оголошення про вакансії, що конкретизують бажану стать працівника, фактично підтримують та закріплюють гендерні стереотипи в суспільстві.
Крім гендерної дискримінації в оплаті праці, в Україні існує нерівність і в питаннях пенсійного забезпечення. З одного боку, жінки, як правило, мають меншу пенсію, ніж чоловіки. Це пов'язано з тим, що вони мають менший трудовий (страховий) стаж, оскільки раніше виходять на пенсію; отримують меншу зарплату; їх трудовий (страховий) стаж, як правило, переривається внаслідок народження дітей і догляду за ними. З іншого ж боку, чоловіки менше, ніж жінки, реально користуються «благами» державного пенсійного забезпечення. Середня тривалість життя чоловіків є значно нижчою, ніж у жінок. Відтак, після виходу на пенсію вони значно менший період часу одержують трудову пенсію. При цьому чоловіки сплачують більші пенсійні внески і працюють довше за жінок.
На думку О. Романюк, найбільшим виявом дискримінації жінок є домашнє насилля, що сьогодні стало однією з найбільш типових і поширених форм насильства стосовно жінок. За неофіційною статистикою, від насильства в родині страждає до 60 % жінок. Загальна оцінка стосунків у родинах показала, що в 19 % родин присутні ворожість і образи, у 10 % - фізичне насильство, і від 30 % до 40 % усіх дзвінків, що надходять у відділення міліції, пов'язані з домашнім насильством, включаючи насильство фізичне. Кількість тих, на кого правоохоронні органи отримують скарги через систематичні прояви насильства в родині, постійно зростає. Від третини до половини жінок, що перебували в травматологічних відділеннях українських лікарень, потрапили туди внаслідок побоїв, завданих їм удома. Підраховано, що протягом одного року побутове насильство в Україні стає причиною 100 тис. днів госпіталізації, 30 тис. звернень у відділення травматології і 40 тис. викликів лікаря (В Україні настане гендерна рівність? // Черкаський прес-клуб реформ. - 2007. - 24.11).
За результатами дослідження Центру соціальних експертиз Інституту соціології НАН України, проблема гендерної нерівності залишається актуальною для українського суспільства. Кожен другий громадянин України визнає наявність у суспільстві гендерної нерівності. При цьому 62 % населення вважає, що обмежуються права жінок. Підкомітетом з міжнародно-правових питань та ген- дерної політики Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин спільно з Відділом інформації Представництва ООН в Україні та Програмою рівних можливостей ПРООН було проведено зустріч із журналістами на тему: «Інвестування в жінок та дівчат - українська реальність». Під час виступу промовці вказували на те, що серед глобальних цілей розвитку тисячоліття, прийнятих на саміті тисячоліття ООН, є, зокрема, досягнення до 2015 р. рівності жінок і чоловіків. До цих цілей приєдналася і Україна, поставивши за мету досягти ген- дерно-збалансованого представництва жінок і чоловіків у законодавчій та вищій виконавчій владі. Для цього необхідно, підкреслювали учасники зустрічі, створити такі умови, щоб чоловіки і жінки були економічно незалежними; могли поєднувати роботу й кар'єру із сімейними обов'язками; мали рівний доступ до престижної і високооплачуваної роботи; мали однакові права на просування кар'єрними сходами тощо. Крім того, визначаючи надзвичайну роль гендерної рівності в загальному економічному розвитку держави, учасники заходу висловилися за те, щоб покращити зусилля державних інституцій задля забезпечення прав жінок у соціально-економічних сферах життя та збільшити їх представлення в органах державної влади (Підкомітет з міжнародно-правових питань та гендерної політики Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин спільно з Відділом інформації Представництва ООН в Україні та Програмою рівних можливостей ПРООН провели зустріч з журналістами на тему: «Інвестування в жінок та дівчат - українська реальність» // Верховна Рада України. - 2008. - 4.03).
В основному українські ЗМІ констатують дуже повільний перехід вітчизняного законодавства, зокрема з гендерних питань, до європейських норм і передусім у сфері закріплення реальних механізмів захисту від дискримінації, відповідальності в цій сфері.
Список використаної літератури
Бендас, Т. В. Гендерная психология [Текст] : учеб. пособие / Т. В. Бендас. - СПб. : Питер, 2007. - 437 с.
Введение в гендерные исследования: Ч. 1 [Текст] : учеб. пособие / под общ. ред. И. В. Костиковой. - М. : Аспект Пресс, 2005. - 255 с.
Крамской, С. И. Здоровье, формирующие технологии в учебном процессе по дисциплине «Физическая культура» [Текст] : учеб. пособие / С. И. Крамской, В. П. Зайцев, Н. А. Олейник и др. ; под ред. С. И. Крамского, В. П. Зайцева. - Белгород : Изд-во БГТУ, 2009. - 190 с.
Бондаровська, В. М. Тендерний паритет у сім'ї: соціально- психологічні засади [Текст] // Формування тендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень : матеріали міжнар.наук.-практ. конф., 5-7 груд. 2002 р. -
