УДК 929:[030:004.91]

Юлія Вернік,

наук, співробітник НБУВ

БІОГРАФІЧНІ СЛОВНИКИ У СВІТЛІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У статті проаналізовано роль процесів організації, збереження і оброблення інформації в розбудові біографічних словників на різних етапах розвитку інформаційних технологій.

Ключові слова: біографічні словники, інформаційні технології, оброблення інформації, онлайнові технології.

Біографічні словники є одним із поширених способів збереження історико-культурної спадщини спільноти, етносу, народу у вигляді стислої біографічної інформації про визначних діячів. Саме вони стають як результатом, так і основною передумовою біографічних досліджень - вагомої галузі сучасної гуманітарної науки. З погляду сучасних дослідників, біографічне знання є «важливою частиною національної культури, суспільно-політичного, інтелектуального і духовного життя. Більше того, воно безпосередньо стосується світоглядних, ідеологічних засад суспільства, глибинної системи його цінностей» [8, с. 8]. Тому вкрай актуальним завданням сьогодення у розбудові української державності стає ґрунтовне вивчення історії розвитку світової і національної біографіки, зокрема створення біографічних словників.

Отже, метою статті є аналіз історичних періодів становлення біографічних знань у формі їх фіксації в біографічних словниках. Важливою складовою організації останніх стають інформаційні технології, під якими розуміється широкий клас дисциплін і сфер діяльності, що мають відношення до управління і обробки даних.

Для досягнення мети ми поставили завдання проаналізувати етапи створення біографічних словників з огляду на історію розвитку інформаційних технологій.

У XX ст. відбулося стрімке зростання ролі процесів оброблення і збереження інформації при вирішенні найрізноманітніших задач суспільства. Інформація стає прибутковим товаром, ефективним засобом організації та управління виробництвом, наукою, культурою, освітою й соціально-економічним розвитком суспільства в цілому. Сучасні досягнення кібернетики, інформатики, обчислювальної техніки, телекомунікацій призвели до виділення нового виду технології - інформаційної. Отже, доцільно провести аналіз наявних методів та засобів розвитку новітних інформаційних технологій у зазначеній царині - розбудові біографічних словників.

Останнім часом під інформаційними технологіями (IT) усвідомлюють саме комп'ютерні технології з використанням апаратного і програмного забезпечення для зберігання, перетворення, захисту, обробки, передачі і отримання інформації. Зокрема, фахівці ЮНЕСКО визначають IT, як комплекс взаємопов'язаних наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою і зберіганням інформації; обчислювальну техніку і методи організації й взаємодії з людьми, а також пов'язані з цим соціальні, економічні і культурні проблеми.

У вузькому розумінні інформаційні технології є сукупністю способів і методів організації, збереження і оброблення інформації. Саме в такому розрізі зазвичай розглядаються основні етапи їх становлення і розвитку. На сьогоднішній день існує декілька підходів до періодизації. В значній більшості спеціалістами виокремлюється щонайменше три базові фази, які за домінуючою інструментальною складовою умовно можна назвати «ручною», «механіко-електронною» і «комп'ютерно-мережевою». Розглянемо кожну з них.

«Ручна» фаза (до XIX ст.) характеризується:

спонтанністю в організації збору даних;

вкрай бідними, незручними засобами щодо збереження інформації, насамперед шляхом її запису на паперові носії (чи їх аналоги) від руки;

відсутністю об'єктивного критерію у впорядкуванні інформації.

До основних біографічно-словникових здобутків цього етапу розвитіу

IT можна віднести насамперед «Порівняльні житгєописи» Плутарха, «Ши цзи» («Історичні записки») Сима Цяня, біографії духовних та світських осіб, канонізованих християнською церквою - «житія святих». Значний вплив на розвиток біографічних словників здійснено й виданням «Загальної бібліотеки» («Bibliotheca universalis» 1545-1555 pp.) та праць швейцарського вченого-енциклопедиста К. Геснера.

«Механіко-електронний» період охоплює кінець XIX ст. - середину XX ст. і відзначається:

усвідомленістю і цілеспрямованістю в організації збору інформації;

значно більшою зручністю у збереженні даних, яка пов'язана з

суттєвою автоматизацією як виробництва носіїв так і запису на них;

досить збідненими можливостями у впорядкуванні інформації (зазвичай, за алфавітом).

За часів панування цих технологій у світі було створено більшість «класичних» біографічних словників, починаючи з відомого французького словника братів Ж. Ф. та JL Г. Мішо - «Загальної біографії» («Biographic universelle» (Michaud)), російських «Словаря достопамятных людей Русской земли» Д. Н. Бантиш-Каменського, «Русского биографического словаря» за редакцією О. О. Половцова і закінчуючи фундаментальними зарубіжними і вітчизняними виданнями XX ст. За цими ж технологіями напрацьовувався і перший фундаментальний український біографічний словник під керівництвом В. Антоновича, роботу над яким наприкінці XIX ст. було припинено за політичними обставинами. Ними ж користувалася у 20-30-х роках XX ст. Біографічна комісія УАН-ВУАН [6].

40-70-ті pp. XX ст. досить часто характеризують як перехідні до «комп'ютерно-мережевої» фази. З одного боку, відточуються й спрощуються у використанні існуючі з попередніх часів технології довідково-видавничої діяльності. З іншого - закладається матеріально- технічна й соціально-психологічна база для переходу на новий етап розвитку IT. У редакційно-видавничій справі починають широко використовуватися факси, телекси, різноманітні фототипічні способи підготовки матеріалів. На цьому етапі з'являються міжнародні, регіональні та національні, універсальні і галузеві словники, що неодноразово передруковуються стереотипними та доповненими виданнями: американський «Біографічний словник Уебстера» («Webster's Biographical dictionary», 1945), англійський «Біографічний словник Чеймберса» («Chamber'sBiographical dictionary», 1961 [13]), «Енциклопедія іменновош часу» («The New Century cyclopaedia of names», 1954 [12]). В Україні прикладом може слугувати видання «Українські письменники: Біобібліографічний словник», 1960-1965 [9].

З середини 80-х років XX ст. і дотепер основним інструментарієм обробки і збереження інформації стають комп'ютери з широким спектром стандартних програмних продуктів різної направленості. Подібні системи мають вбудовані елементи аналізу та інтелектуальної обробки, що дозволяє поєднувати силу людського мислення та потужність електронних технологій.

Отже, «комп'ютерно-мережевий» сучасний етап розвитку інформаційних технологій можна охарактеризувати так:

«лавиноподібним» збільшенням як суспільних процесів і явищ, що потребують