докорінною зміною природи носіїв інформації й, відповідно, засобів роботи з нею. На даний момент відбувається перехід на виключно електронний спосіб зберігання даних, який разом з широкими можливостями викликає і певні проблеми, що мають відношення до надійності та значно коротшого (ніж на паперових носіях) терміну зберігання;

майже необмежені можливості в обробці інформації породжують новий клас завдань - оптимізацію організації даних для здійснення їх швидкого пошуку і відбору. Останнє, в свою чергу, ініціює унікальну проблему - організацію зручного і широкого запиту користувача тощо.

Розглянемо наведені вище характеристики останнього періоду IT більш детально. Розвиток новітніх IT (перш за все мережевих) створив поряд з локальними базами даних онлайнові ресурси довідкового характеру (тематичні, фактографічні, адресні, біографічні тощо). Але, крім цих спеціалізованих продуктів, виокремлюється особлива група потенційних джерел довідкової інформації, яка все активніше починає використовуватись в онлайновому просторі. Це так звані веб-сайти універсального або галузевого характеру, створювані організаціями, для яких інформаційна діяльність (тобто створення інформаційних ресурсів) є другорядною по відношенню до їх основної діяльності: сайти великих книжкових видавництв, журналів, газет, новостійних агентств, наукових центрів, закладів освіти, музеїв. Такі сайти добре організовані, інформаційно наповнені та насичені системою посилань на відомі довідкові джерела (енциклопедії, словники, довідники).

На першому етапі формування онлайнових ресурсів важливою є їх ідентифікація, тобто визначення фізичної наявності та розміщення в інформаційному просторі. Існують три моменти, що значно ускладнюють ситуацію на цьому етапі: по-перше, це кількість інформаційних ресурсів. Друге - існування ресурсів однакового змісту, представленого в різних форматах та з різноманітним програмним забезпеченням. І нарешті, це обмежений термін існування певних ресурсів. Успіх ідентифікації визначається послідовністю та регулярністю моніторингу інформаційного простору, що потребує спеціальних навиків персоналу, відповідного рівня його підготовки.

Якщо на етапі ідентифікації традиційних видань, електронних видань на CD або DVD використовується система повідомлення про нові надходження (системи «Books in print», друковані каталоги книготоргівельних фірм, бази даних (БД) книговидавницгв, сайти відомих видавництв та фірм), то при визначенні онлайнових ресурсів основним стає досвід спеціалістів.

Разом з тим існує комплекс загальноприйнятих критерієв оцінки та відбору онлайнових ресурсів, серед яких основними є:

якість ресурсів (їх складова та мовна приналежність, країна- виробник);

технологічні критерії (зручність браузера, можливість збереження результатів пошуку, час очікування відповіді на запит, оновленість сайту, наявність навчальних програм для користувачів);

вартісно-цінові критерії (варіабельність грошової політики розробників та розповсюджувачів, можливість фінансування придбання ресурсів та програмного забезпечення, обладнання).

Додатковими, але суттєво важливими вважаються також ліцензійні та організаційні характеристики. Критерії відбору змінюються, гцо в свою чергу підвищує вимоги до персоналу, який здійснює оцінку та відбір матеріалу до інформаційних ресурсів.

Як складова частина усього інтернет-простору, онлайнові ресурси являють собою особливу групу електронних віддалених джерел інформації, зібраних та систематизованих у залежності від запитів, доступ до яких здійснюється в межах представлення користувачам біографічної, бібліографічної, фактографічної, повногекстової та мультимедійної інформації. На етапі формування ресурсної бази часто виникають проблеми, зумовлені особливостями електронних ресурсів, а саме: динамічність ресурсів (тобто їхпостійна актуалізація), якість каналу зв'язку: різнобарвність структури інформаційних масивів довідкового характеру (від БД до електронних довідників, енциклопедій, словників); нерівнозначність за обсягом, надійністю та достовірністю.

Спеціалісти визначають сім видів тематичних запитів, при виконанні яких цілеспрямоване звертання до інтернет-ресурсів підтверджене практикою:

сьогоденні події, ювілейні дати й «гарячі теми»;

бізнес;

правова та державна інформація;

культура і спорт ;

програмне забезпечення та навчальні програми;

довідкова інформація (зокрема біографічного та бібліографічного спрямування);

туристична та медична інформація науково-популярного та освітнього змісту.

Найпоказовішим прикладом електронного біографічного словника нового покоління є Всесвітня Біографічна Інформаційна Система Інтернет (World Biographical Information System (WBIS) Online - http://db.saur.de/ WBIS). Вона представляє собою найбільш повну та розгалужену базу біографічних даних з інформацією за особами, групами класів та професій усіх країн і регіонів починаючи з IV тис. до н.е. Її створення стало можливим завдяки послідовному поєднанню цифрових форм на мікрофішах біографічних архівів. Усі окремі паперові біографічні архіви зі своїми оригінальними текстами біографічних статей із різних довідкових джерел та факсимільних репродукцій при з'єднанні були розташовані в алфавітному порядку в залежності від імені. Ці статті знаходяться в WBIS Online, що забезпечує доступ до біографічної інформації широкому колу користувачів. На сьогоднішній день Всесвітня біографічна система являє собою найбільше джерело біографічної інформації обсягом близько 7,5 млн. записів [7].

Історія WBIS розпочалася у 1980 році. Відоме німецьке видавництво К. G. Saur Vcrlag створило на основі біографічних довідників XVII-XIX ст. німецький біографічний архів, виданий на мікрофішах. Протягом 1982- 1985 pp. була опублікована інформація про 213 тис. людейз 480 тис. статей на 1447 мікрофішах. Кожен архів супроводжувався друкованим індексом, що містив в собі імена, варіації імен, псевдоніми, біографічні дані, професійну діяльність та джерела. Ці біографічні індекси компонувались в одну електронну індексну базу даних й випускалися спочатку на CD. З розвитком інформаційних технологій вони були перетворені на цифрову форму та поєднані в одну WBIS Online систему, яку було поетапно опубліковано у всесвітній мережі. На сьогодні до неї підключені 58 національних, регіональних та тематичних біографічних архівів, що є найбільш повним і всеохоплюючим онлайновим зібранням біографій. WBIS налічує нині близько 10 млн