У таких умовах функціонування політичної системи ускладнюється, оскільки стає проблематичним оперативно опрацювати весь обсяг продукованої інформації, зробити її порівняльний аналіз і оперативно ухвалити рішення. Крім того, залишається невирішеною проблема ефективного впровадження цього рішення в практику, забезпечення передбаченого впливу на об'єкти політики.

Процес інформатизації, пов'язаний з поширенням електронних технологій і створення системи Інтернет, надзвичайно актуалізував пошук механізмів удосконалення системи політичної комунікації. Розвиток

ЗМІ, які виступили з'єднуючою ланкою між владою та суспільством, з одного боку, призвів до розгалуження системи політичної комунікації, «підключивши» до неї широку громадськість, з іншого - до стрімкого зростання обсягів інформації, інформаційних «шумів», появи значної кількості деталізованої, фрагментарної, неякісної, необ'єктивної, ненаукової інформації, що ускладнює політичну комунікацію як процес передачі сенсів, які, по суті, втрачаються за переважаючими «шумами», залишаються не отриманими.

Схематично ситуацію можна зобразити за допомогою такої схеми (схема 4) :

/"""х повідомлення ~* шум

ЗМІ j —

> повідомлення J ' > шум * шум

джерело- адресат-

адресат І і її джерело

шум шум 4 . І

Г~Г г повідомлення 4 1—

шум *— повідомлення ЗМІу»

Схема 4.

Виникає ситуація, за якої суспільно значуща інформація, наприклад, стосовно прийнятих законів, рішень, дій не завжди доходить у належному вигляді до пересічних громадян. Система починає буксувати. На вході починають переважати вимоги, на виході - невідповідні рішення і дії. Порівняти таку систему можна з вільним ринком і вільною конкуренцією з їх саморегуляцією. Водночас з історії відомо, що мінусом такої системи є періодичні економічні кризи. Переносячи це на політичну систему, можна говорити про політичні кризи, коли невідповідність владних рішень громадським очікуванням, нездатність владних структур швидко й ефективно вирішувати питання соціально-економічного, по-літичного, культурного розвитку у підсумку можуть навіть призвести до втрати владою легітимності.

Отже, виникає потреба в регулюванні процесів політичної комунікації, управлінні політико-інформаційними потоками. Під управлінням маємо на увазі свідомий і цілеспрямований вплив на зміст, інтенсивність, напрями політичної комунікації. І в цьому плані серед найважливіших завдань, на вирішення яких спрямовані функції підсистеми

політичної комунікації, слід відзначити, по-перше, виявлення інформаційних масивів і потоків, необхідних для ефективного політичного керівництва суспільством; по-друге, збір і обробку даних, затребуваних для прийняття політичних рішень і оцінки їх наслідків; по-третє, зберігання інформації, організацію її поширення, а також контроль за інформаційною діяльністю в суспільстві, що передбачає, зокрема, виявлення перешкод для проходження достовірних або необхідних відомостей [10].

Сприяти вирішенню таких завдань має залучення спеціалізованих структур, виникнення яких зумовлено специфічними умовами сучасних політичних комунікацій. До таких структур, зокрема, належать й інформаційно- аналітичні (ІАС).

їх діяльність спрямовується на забезпечення оперативної за якісної обробки масивів нової інформації, сприяння веденню в обіг наявних суспільно значущих інформаційних фондів, творення вторинної інформації за принципом «інформація на базі інформації», а також аналіз зарубіжного досвіду суспільних перетворень і його адаптація до власних реалій.

Слід наголосити на тому, що формат діяльності ІАС передбачає як пошук потрібної інформації замовникам, так і творення нової, «стиснутої» інформації на базі аналізу тієї, що була створена попередньо. При цьому врахування загальних тенденцій розвитку (перебування «в темі»), різноманітних точок зору, позицій, підходів дає змогу мінімізувати ефект викривлення повідомлень, початкових сенсів, від чого не убезпечені ЗМІ (схема 5).

Прикладом ефективного функціонування в системі політичних комунікацій є Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади Національної бібліотеки України імені В. І. Вернад-

Л ЗМІ і ¦ ' 'повідомлення

' І 4 шум повідомлення

джерело- / ЛЧ адресат

адресат Ч/ \> джерелс -І ІАС ~——і

повідомлення

повідомлення

шум

ського (СІАЗ). Її діяльність сприяє вирішенню актуальних проблем внутрішньої, зокрема регіональної, політики, економіки, соціальної сфери, науки і культури і полягає у проведенні постійного моніторингу й аналізу політико-економічних, національних, соціальних та культурно- освітніх процесів у державі, дослідженні й забезпеченні спадкоємності традицій розвитку українського суспільства, здійсненні узагальнення прогнозно-аналітичної інформації.

Метою діяльності СІАЗ є якомога повніше задоволення інформаційних запитів замовників, сприяння підвищенню ефективності органів державної влади, гармонізації відносин численних державних і недержавних структур, економічному зростанню, вирішенню актуальних питань розвитку гуманітарної сфери, становленню громадянського суспільства, прискоренню наукового розвитку, а також - запобіганню політичним, соціальним, національним, релігійним тощо конфліктам.

Для виконання покладених на СІАЗ завдань передбачається використання електронних потоків інформації, офіційної інформації, вітчизняної та зарубіжної періодики , фондів НБУВ, інших джерел інформації. При цьому необхідно наголосити на доцільності більш повного використання інформаційних матеріалів самих суб'єктів господарської діяльності, різноманітних видавництв, інститутів, організацій та об'єднань, галузевих видань найвідоміших і найавторитетніших вітчизняних і зарубіжних інформаційних структур. ідеться про дослідження результативності здійснюваної владою внутрішньої політики, ступінь її підтримки населенням, вивчення суспільних запитів на певні урядові рішення.

Причому вивчення і врахування інформації зарубіжних джерел має принципове значення для результативності діяльності служби. Адже це дає змогу відстежити як зовнішні умови реалізації Україною стратегічного курсу, так і сприйняття зарубіжним середовищем ініціатив України в галузі політики, економіки, культури, соціальної сфери що, у свою чергу, уможливлює своєчасне корегування кроків усередині і за межами держави. Фактично йдеться про дослідження реакції «зовнішнього» адресата владної політики.

Експерти, які безпосередньо займаються вивченням окремих аспектів діяльності органів державної влади, ситуації в різних сферах державного і суспільного життя, постійно перебувають в інформаційному потоці і при цьому аналізують дані, які отримують. Можна говорити про