УДК 007.2 : 338 .1] 070.1

Оксана ЖЕЛАЙ,

мол. наук. співроб.

Специфіка аналізу економічних трансформацій на базі матеріалів ЗМІ

Мета публікації - визначення основних напрямів інформаційно-аналітичної роботи бібліотек щодо забезпечення інноваційної політики держави та ефективнішого використання інтелектуального надбання. Висвітлюються бібліотечні технології трансферу управлінських рішень в економіку країни.

У сучасному глобалізованому світі країна посяде гідне місце тільки за умов тісної співпраці науки й виробництва. Трансфер науково-технічних досягнень в економіку сьогодні має вирішальне значення для розвитку держави.

Дослідженнями впливу інформації та знань на економіку, на інтелектуалізацію виробничих та суспільних відносин займалися такі зарубіжні автори, як С. Глазьєв, Д. Белл, та вітчизняні - I. Каленюк, В. Прошак, А. Гальчинський [1]. Вагомий внесок у теоретичні засади інноваційної складової інформаційно-аналітичної роботи зробили науковці НБУВ - В. Горовий, А. Чекмарьов, Т. Павлуша.

Законотворчі процеси в Україні свідчать про інноваційне спрямування економічних трансформаційних перетворень. Закони «Про інноваційну діяльність» та «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» разом з державними програмами підтримки й структурної перебудови інвестиційної та інноваційної сфери створюють необхідні умови для спеціальних режимів взаємодії науки й виробництва.

Проте однією з основних проблем реалізації державної інноваційної політики й забезпечення переходу на інвестиційно-інноваційну модель розвитку економіки є неналежний інформаційно-аналітичний супровід вказаного процесу, а також відсутність системи моніторингу стану інноваційного розвитку економіки. Про це заявив міністр економіки Б. Данилишин у травні 2008 р.

Протягом останніх років в Україні було прийнято ряд законодавчих актів, покликаних удосконалити дієвість інформаційно- аналітичного забезпечення інноваційної політики.

Зокрема, рішення Президента України та Кабінету Міністрів України, які реалізуються центральними органами виконавчої влади за участі Національної академії наук. Так, 11 липня 2006 р. Указом Президента України № 606 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 квітня 2006 року «Про стан науково-технологічної сфери та заходи щодо забезпечення інноваційного розвитку України» визначено необхідність вжиття заходів щодо створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 669 від 27.12.2006 р. «Питання створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки» було доручено центральним органам виконавчої влади та Національній академії наук розробити проект Концепції державної програми «Створення та функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки» для визначення загальних підстав, мети, шляхів та очікуваних результатів створення такої системи, яку було схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 р. № 285-р «Про схвалення Концепції Державної програми розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки», і проект відповідної Державної програми.

Крім того, Законом України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 pp.» серед стратегічних цілей розвитку інформаційного суспільства передбачено створення загальнодержавних інформаційних систем в Україні [2].

7 травня 2008 р. уряд затвердив Державну цільову програму розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики і моніторингу стану інноваційного розвитку економіки.

Згадана система інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та аналізу економічних трансформаційних перетворень містить комплекс певних заходів.

Одним з важливих складових цього комплексу є аналіз матеріалів ЗМІ, який може забезпечити постійне спостереження, збирання, обробку, передачу, збереження та аналіз інформації про стан і перспективи інноваційного розвитку економіки.

На основі відібраних та систематизованих матеріалів формуються бази даних, що характеризують стан, умови, особливості та перспективи здійснення інноваційної діяльності в Україні, розвиток її напрямів. Такі бази даних допомагають управлінським структурам у комплексному аналізі рівня інноваційного розвитку економіки, виробленню доцільних і обґрунтованих пропозицій для прийняття рішень щодо розвитку інноваційної діяльності на всіх рівнях і в усіх сферах державного управління.

Процес аналізу матеріалів ЗМІ є сукупністю взаємозв'язаних елементів: мети проведення, об'єкта відстежування, суб'єктів організації і здійснення моніторингу, комплексу критеріїв і показників, методів збору інформації. Організованість, дієвість цієї системи залежить від того, як усі елементи системи пов'язані, чи адекватні вони один одному, залежить від умов, у яких ця система працює. Моніторинг як процес є послідовним здійсненням збору сутнісної, різносторонньої інформації за напрямами, що вивчаються, її обробки та систематизації, формування інформаційного масиву.

Аналіз газетно-журнальних публікацій, теле-, радіо- й інтернет- матеріалів щодо економічних перетворень передбачає такі завдання:

отримання достовірної й об'єктивної інформації про перебіг соціально-економіних процесів на визначеній території;

виявлення соціально-економічних, науково-технічних і технологічних проблем;

-моніторинг інноваційного простору;

системний аналіз одержаної інформації;

забезпечення органів управління, підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підлеглості і форм власності, громадян інформацією, одержаною при здійсненні моніторингу;

виявлення чинників, що зумовлюють економічні і соціальні загрози на сьогодні і в перспективі [3];

За результатами аналізу матеріалів ЗМІ формується інформаційно-інноваційний масив. Його змістовна структура містить:

Офіційну інформацію:

положення про державну систему науково-технічної інформації і державну (регіональну) систему інформаційного забезпечення інноваційної діяльності;

законодавчі акти, що регламентують інноваційну та інвестиційну діяльність.

Довідкову інформацію:

найменування і реквізити органів інноваційної і науково-технічної діяльності (адреса, телефон, факс, П. І. П. керівника, адреси електронної пошти);

щоденну інформацію про науково-технічні, технологічні і промислові досягнення регіонів;

щоденну інформацію про діяльність центрів науково-технічної інформації;

інформацію про послуги, що надаються, і поширювані інформаційні продукти (ресурси);

анонс-інформацію про тематичні семінари, курси, навчальний процес.

Інформацію про інноваційні та інвестиційні можливості:

інформацію про цільові програми (центральних і