інформацію про заплановані конкурси, виставки, конференції;

інформацію про пропозиції або потреби в інвестиціях;

інформацію про потенційну (технологічну) можливість до реалізації інноваційних проектів;

інформацію про науково-технічні розробки (на різних стадіях

ідея, НДР, ДКР, дослідне виробництво або серійне виробництво) з метою пошуку партнерів.

Інформаційні дані:

посилання на інформаційні ресурси (портали) учасників державної системи науково-технічної інформації і ресурси, що представляють інтерес для служб і відділів науково-технічної інформації організацій, студентів, аспірантів, інженерів і вчених.

Електронні видання:

електронні версії інформаційних вісників (бюлетенів) регіональних центрів НТІ, інноваційних і наукових центрів, промислових підприємств;

спеціалізовані електронні видання (за галузями науки).

Підсумкові матеріали (за підсумками семінарів, конференцій, круглих столів тощо):

НДР і ДКР, проведених за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів, а також підприємствами й організаціями;

винаходи регіонів;

технологічні можливості підприємств і організацій;

регіональні об'єкти інтелектуальної власності;

продукція і послуги підприємств і організацій регіону;

спеціалізовані електронні виставки [4].

Аналіз матеріалів ЗМІ може здійснюватися також у інноваційно-просторовому напрямі.

Проведення такого інформаційного моніторингу, як на рівні регіону, так і на рівні країни, дає можливість вловлювати новий характер змін у навколишньому середовищі і забезпечити ефективне й адекватне реагування на них.

Саме це приводить до зміни:

характеру та рівня ділової активності;

асортименту продукції і набору послуг, що надаються;

управлінських структур;

інформаційних систем;

цінностей, культури, неформальних відносин;

ефективності роботи тощо.

При здійсненні моніторингу зовнішнього середовища необхідно виділяти інформацію ЗМІ про такі об'єкти:

Правове середовище: органи влади і державного управління (у країні, регіоні, районі); основні структури, зв'язки, відповідальні особи; динаміка управлінської діяльності; чинне і перспективне законодавство і нормативна база; правові прецеденти, юридичне обслуговування, фахівці; місцеве самоврядування.

Природне середовище: власне природне середовище, екологія; резерви і ресурси природного середовища.

Ресурсне середовище: енергетична інфраструктура та її динаміка; ресурсний потенціал у цілому і за галузями; можливості й проблеми використання ресурсів.

Фінансове середовище: банківсько-фінансова інфраструктура; поточне і перспективне законодавство; діючі та ймовірні фінансові потоки; фінансово-інвестиційний клімат; основні фінансові технології та інструменти.

Завдання і стратегія: методологія (методи визначення мети, стратегія тощо); мета і завдання; стратегічний вибір (за галузями діяльності); капіталовкладення (плани, проекти).

Маркетингове середовище: управління маркетингом; локальні й експортні ринки; база клієнтів і споживачів; ціноутворення; збут; обслуговування клієнтів і споживачів; рекламна діяльність.

Людські ресурси: управління людськими ресурсами; структура персоналу; комплектування і відбір; навчання і розвиток; оплата праці і мотивація; відношення праці й управління.

Управлінські системи і практична діяльність: менеджери; організаційна культура; ухвалення рішень; координація; зв'язок; система внутрішньої інформації, планування і контроль; сучасні методи; використання експертних додаткових послуг.

Загальна ефективність: показники ефективності; конкуренція; позиція в галузі; тенденції; оцінка ефективності; підвищення ефективності.

За результатами проведеної роботи формуються бази, які містять:

БД «Центральні, регіональні, локальні та інші програми»;

БД «Генератори ідей»;

БД «Ідеї»;

БД «Експерти»;

БД «Інвестори»;

БД «Інноваційні проекти»;

БД «НДР і ДКР»;

БД «Об'єкти інтелектуальної власності»;

БД «Технологічні можливості виробництва»;

БД «Інноваційний потенціал»;

БД «Характеристика зовнішнього середовища»;

БД «Характеристика організації».

Інформація є одним з ресурсів, який може накопичуватися, реалізовуватися, поновлюватися, є придатним для колективного використання та (на відміну від інших ресурсів) у процесі використання не втрачає своїх якостей. Інформація - це головний елемент будь-якої з функцій управління. Володіння повною, достовірною, актуальною та оперативною інформацією уможливлює отримання ринкових переваг, знижує фінансовий ризик, ефективно підтримує прийняття рішень.

Цінність і своєчасність управлінського рішення значною мірою залежить від здатності суб'єктів інформаційно-аналітичної інфраструктури в потрібний момент зібрати, систематизувати та передати інформацію. Спеціалісти кажуть, що рецепт для

ефективного рішення є тільки один: 90 % інформації і 10 % натхнення. Прийняття управлінських рішень пов'язане з постійним перетворенням інформації, а сам процес управління має суттєву інформаційну складову. Стадії управління повторюються, утворюючи замкнутий контур. Широкий доступ користувачів до інформації на всіх стадіях управління можливий завдяки сучасним інформаційним технологіям, а також організації баз і банків даних, які забезпечують прямий і зворотний обмін інформацією.

Інформацію для аналізу економічних трансформаційних перетворень поділяють на кілька типів, які є істотними для розробки технологій - факти, оцінки, прогнози, узагальнені зв'язки, конфіденційна інформація, чутки.

Факт - це інформація про подію або умову, що їх можна безпосередньо спостерігати та аналізувати (наприклад, виробництво, продаж). Фактична інформація, яка використовується для аналізу, є дуже різноманітною і великою за обсягом, потребує накопичення в базі даних і подальшої обробки, в основній масі циклічно повторюється.

Розв'язання аналітичних завдань потребує фактичної інформації як про внутрішнє, так і про зовнішнє середовище. Ця інформація є основою для аналізу виконання планів, вивчення динаміки економічних показників та прогнозування на майбутнє.

Оцінка ґрунтується на зафіксованих ЗМІ висновках, зроблених щойно чи в минулому. Вона не завжди є достовірною і може мати різні похибки, пов'язані з використанням певних методів вимірювання і розрахунків, похибками у вибірці, глибиною професійних знань спеціаліста, який вибрав методику розрахунку та дав оцінку. За результатами накопичення оціночних матеріалів формується база даних для прогнозування майбутнього, особливо коли використовуються бази знань та експертні системи.

Прогнозна інформація частково ґрунтується на аналогії і частково на тому, що заведено називати «здоровим глуздом». У процесі аналізу прогнозних матеріалів використовується інформація, що містить різні методи й моделі розрахунків (кореляційний і регресивний аналіз, екстраполяція тенденцій), знання експертів і спеціалістів у конкретній сфері. Для забезпечення повноти бази прогнозних даних слід звертати увагу на статті, публікації й повідомлення, в яких є узагальнені зв'язки, які характеризують рівень залежності досліджуваного показника від одного чи кількох