Конфіденційна інформація, як і джерело її отримання, не підлягає розголошенню і має різний рівень надійності. До неї належать відомості про плани конкурентів, про науково-технічні досягнення, можливі зміни в законодавстві країн стосовно виробництва, торгівлі, податків тощо.

Для процесу збору аналітичних матеріалів великого значення мають чутки. Хоч чутки є не дуже надійним джерелом інформації, проте коли їх опубліковано в пресі, оприлюднено в публічних виступах і заявах, вони можуть тимчасово спричинити зміни на ринку, навіть якщо зміст чуток не відповідає дійсності.

Аналітичну інформацію можна подати в табличній та графічній формах, у вигляді текстів з використанням динамічних рядів.

Обробка табличної інформації забезпечується засобами електронних таблиць (Ехсеї, Quattro Рго, Lotus 1-2-3 в сучасних версіях) та організацією реляційних баз даних з використанням систем управління базами даних (СУБД): FохРго &г Windows, Ассеss, Informix, Огасїе. Табличні процесори сприяють виконанню традиційних розрахунків, пов'язаних з маніпулюванням даними рядків і граф, завдяки наявності вбудованих функцій, а також дають змогу виконувати спеціальні аналітичні розрахунки. Передбачено також функцію експорту- імпорту даних з формату електронних таблиць у бази даних, і навпаки.

Весь оброблений матеріал підлягає аналізу, що є базою для висновків, прогнозів і рекомендацій, необхідних в управлінській сфері.

Усю сукупність інформації, яка формується за результатами аналізу матеріалів ЗМІ й забезпечує управлінську систему та зацікавлених сторонніх користувачів, можна розподілити (з урахуванням головних джерел) на внутрішню та зовнішню групи, які утворюються з планово-облікових та позаоблікових даних.

До зовнішньої інформації відносять: матеріали перевірок податкової служби, пояснювальні й довідкові записки, листування з керуючою організацією, з фінансовими й кредитними органами; матеріали цільових обстежень, перевірок, особистих спостережень працівників та аналітиків, спеціальних вибірок, відомості, передані радіо чи телебаченням, технічну документацію та устаткування, технологію тощо. Зовнішню офіційну бухгалтерську й статистичну звітність уніфіковано відповідними стандартами бухгалтерського, податкового та статистичного обліку і звітності.

Джерелом зовнішньої інформації можуть бути публікації, відображені в матеріалах ЗМІ:

Звіти державних агентств; звіти торговельних асоціацій; наукові публікації; аналітичні статті; довідники.

Ланцюгові дані: підприємство - постачальники - замовники - конкуренти.

Рекламні повідомлення: фірми, які надають інформаційні послуги (консультування), досліджують відповідні проблеми [5].

Матеріали ЗМІ містять різноманітну інформацію з багатьох питань, що стосуються аналізу інноваційної політики, як, наприклад, економічні умови, виробництво, продаж товарів (послуг). Обсяг і надійність такої інформації є різними в різних галузях і країнах. Офіційною відкритою звітною інформацією вважають бухгалтерський баланс підприємства (річний, квартальний), звіти про фінансові результати (річний, квартальний), звіт про фінансово-майновий стан підприємства, документи податкової звітності.

До джерел внутрішніх облікових даних належать: бухгалтерський облік і звітність; статистичний облік і звітність; оперативний облік і звітність. Дані бухгалтерського обліку дають об'єктивну кількісну характеристику різноманітних господарських операцій, узагальнену характеристику всієї сукупності засобів господарства за складом і розміщенням, за джерелами утворення і цільовим призначенням.

Поточний аналіз використовує відомості оперативного обліку і звітів, забезпечуючи швидке отримання відповідної інформації. Результатна інформація подається у вигляді даних про недоліки в роботі та відповідних винуватців або про невикористані резерви та способи їх мобілізації. На відміну від поточного аналізу, оперативний використовує щоденну інформацію про діяльність підприємства, дані первинних бухгалтерських та інших документів, матеріалів контролю, спостереження, нарядів тощо. Для нього характерна певна приблизність результатної інформації.

Виробничо-господарська діяльність вимірюється численними економічними показниками, які утворюють відповідну систему. Від добору цих показників залежить глибина аналізу та обґрунтування висновків і заходів за результатами аналізу. Економічні показники можна поділити на: кількісні і якісні; натуральні, трудові, вартісні; абсолютні й відносні; загальні й часткові; планові (нормативні) і фактичні (звітні); основні й допоміжні; вихідні й розрахункові.

Кожний показник системи має певний зміст і значення. Для аналізу економічної ситуації важливе їх комплексне використання, яке забезпечує всебічне й об'єктивне дослідження господарської діяльності підприємства. Кількість показників може змінюватися через їх диференціацію (інтеграцію) залежно від цілей і змісту аналізу, глибини вивчення відповідних об'єктів та процесів.

Удосконалення методів та форм аналізу, а відповідно, і системи інформаційно-аналітичного забезпечення в цілому дасть змогу максимально ефективно інформувати про стан об'єктів управління та можливі шляхи їх розвитку з урахуванням постійної зміни зовнішнього та внутрішнього середовищ, а також бути інформаційним джерелом щодо можливостей провадження інноваційної діяльності в Україні всіма зацікавленими суб'єктами (згідно з да- ними Держкомстату, за результатами обстеження у 2006 р. 9995 промислових підприємств, на яких протягом останніх трьох років не проводилась інноваційна діяльність, 17,3 % респондентів указали на нестачу інформації про нові технології).

Забезпечення комплексного аналізу рівня інноваційного розвитку економіки на базі матеріалів ЗМІ допоможе у виробленні доцільних і обґрунтованих пропозицій для прийняття рішень щодо розвитку інноваційної діяльності на всіх рівнях і в усіх сферах державного управління, забезпечить можливість:

підвищення рівня взаємодії та ефективності здійснення центральними і місцевими органами виконавчої влади повно-важень у сфері інноваційної діяльності;

удосконалення механізмів державної підтримки та стимулювання інноваційної діяльності;

підвищення наукового рівня обґрунтування підходів до формування та реалізації державної інноваційної політики;

створення умов для активної участі громадськості в обговоренні питань, пов'язаних з формуванням та реалізацією державної інноваційної політики;

сприяння поширенню інформації про розвиток інноваційної діяльності.

Крім того, функціонування самої системи опосередковано сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності національної економіки.

Таким чином, удосконалення аналізу економічних трансформаційних перетворень сприятиме підвищенню дієвості інформаційно-аналітичного забезпечення інноваційної політики України.

Список використаних джерел

Ґава,