Важливим моментом є перетворення зібраної інформації у форму, придатну для машинної обробки. В умовах машинної обробки будь- якої інформації виділяються два моменти: діалогово-автоматизована обробка інформації, тобто обмін інформацією між людиною і машиною, та машинно-орієнтована, з використанням локальних мереж і формування інформації без оперативного втручання людини. Це й обумовлює вибір форми її подання: вона може подаватися у вигляді цифр, графіків, тексту, інших позначок, виходячи з вимог використовуваних програм машинної обробки.

У сучасних умовах партійна преса також є об'єктом обробки за допомогою сучасних технологій.

Преса політичних партій є важливим джерелом підготовки інформаційно-аналітичного матеріалу, який може бути використаний науковцями, представниками влади та різними політичними діячами. При вивченні газетних матеріалів фахівці мають, зокрема: враховувати місце та роль преси в політичній системі України; виявляти взаємовплив преси і кожного компонента політичної системи; виявляти специфічні функції преси; простежити розвиток української політичної думки щодо самостійності; дослідити еволюцію друкованихвидань;з'ясуватипідходи преси до принципу розподілу влади; визначити позицію різних видань; виявити оптимальні напрями співпраці владних структур та преси, які забезпечують економічний аспект свободи преси.

Отже, матеріали преси, що відбивають діяльність органів державної влади, політичних партій та громадських організацій, мають вивчатися дослідником з урахуванням багатоаспектності їхнього тематичного спрямування, з одного боку, та з іншого - різноманітного складу авторів публікацій: кореспондента, науковця, апаратника, народного депутата, оскільки між оцінками, часто полярними та тими, хто їх дає, існує прямий кореляційний зв'язок. Це дуже важливий елемент аналізу джерел. Адже, як зазначає М. Романюк, «важливим є суб'єктивне трактування фактів, їх інтерпретація, оскільки це дає змогу з'ясувати позицію редакції й авторів, які виступають у пресі, що нерідко є виразниками різних соціальних верств і політичних течій» [7].

Вивчення інформаційної місткості цієї групи публікацій достатньою мірою розкриває функції апаратної роботи. У будь-якому разі в системному поєднанні досить чітко вимальовуються її основні напрями, які в категоріальній схемі тематичного масиву за питомою вагою розподіляються таким чином:

до першого блоку належать матеріали, що висвітлюють питання науково-правової експертизи законопроектів, юридичне, аналітичне, комп'ютеризоване обслуговування представників різних гілок влади;

до другого блоку входять публікації, що відбивають зміст організаційного забезпечення робочого процесу органів влади;

третій блок містить газетні матеріали, які віддзеркалюють зміст міжпарламентських контактів і зв'язків з органами місцевого самоврядування з питань звернень громадян, а також інформаційно-офіційну роботу прес-служби апарату Верховної Ради України, діяльність президентської вертикалі, міжурядові зв'язки, внутрішню і зовнішню політику держави;

до четвертого блоку можна віднести матеріали, в яких дається аналіз суспільно-політичних процесів, інформація про діяльність політичних і громадських організацій.

Функціональне призначення партійних видань визначається їх становищем у суспільстві. Кожне партійне видання може стати предметом джерелознавчого вивчення як особливе комплексне джерело. Надруковані в такому виданні різні тексти-джерела можуть належати до різних видів джерел. На сторінках партійних видань друкуються коментарі до законодавчих актів, статистичні матеріали, різноманітні документи (партійні програми, матеріали партійних з'їздів, пленумів, конференцій тощо), мемуари, щоденники, наукові, публіцистичні та літературні твори. Зрозуміло, що методика вивчення таких різноманітних текстів-джерел повинна бути відповідною у кожному конкретному випадку.

Своєрідність преси політичних партій як джерела інформації полягає не лише в складній структурі, але й у різноманітності її специфічних жанрів, які можна умовно розділити на три групи: інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні. У таких умовах зростає роль інформаційно-аналітичних служб, які еволюціонують у напрямі подальшої спеціалізації з найважливіших для базової структури потреб, дедалі більше перетворюючись на своєрідні дослідницькі центри, здатні фахово вивчати й опрацьовувати інформацію, яку поширює преса, накопичуючи знання.

Виходячи з вищесказаного, варто підкреслити, що знання можливо одержати завдяки опрацюванню ряду різноманітних джерел, зокрема й газетного матеріалу. Інформаційно-аналітичні служби виконують значну роль щодо накопичення знань і передачі їх користувачам. Лише кропітка робота з вивчення багатьох джерел дає можливість отримати достовірну інформацію і незаангажований аналіз подій. Така інформація може стати змістом знань, потрібних для науковців, державних діячів, зацікавлених осіб.

Список використаних джерел

Згуровський, М. Шлях до інформаційного суспільства - від Женеви до Тунісу [Електронний ресурс] / М. Згуровський. - Режим доступу: htt- p://www. zn. kiev. ua, вільний. Заголовок з екрана.

Жугай, В. Й. Концепція функціонування якісної преси в Україні. - Режим доступу: http: www. franko. Lviv. ua, вільний. Заголовок з екрану.

Політичні партії в демократичному суспільстві [Текст]. -Київ, 1997. - С. 120.

Гриценко, О. М. Шлях до демократії - через політичну культуру (проблеми формування її в процесах трансформації українського суспільства) [Текст] / О. М. Гриценко. - Трибуна. - 2003. - № 3-4. - С. 38.

Пасько, І. Т., Пасько, Я. І. Громадянське суспільство і національна ідея (Україна на тлі європейських процесів. Компаративні нариси) [Текст] /1. Т. Пасько, Я. І.