Найбільш близькою до даного дослідження є робота Я. О. Горбунко «Інтернет у сучасних наукових комунікаціях» [5]. Дослідник визначає особливості наукової комунікації в мережі Інтернет:

подолання простору і часу (рівень міжособистісної комунікації);

можливість миттєвої одночасної розсилки повідомлень кільком або багатьом адресатам;

розвиток нових утворень «мережевих співтовариств» науковців;

можливість долучитися до таких співтовариств усіх бажаючих (незважаючи на простір).

Отож, дослідивши джерельну базу, можна сказати: дослідження наукових груп у соціальних мережах у практичному аспекті вчені ще не проводили. Їхні роботи мають більш фундаментальний характер: опис загальних тенденцій розвитку нових медіа, дослідження блоґосфери та розгляд проблеми виховання майбутніх наукових кадрів.

Характеристика особливостей Веб 2.0.

До 2004 р. усі веб-сайти мали подібну структуру, і правила роботи з ними були однаковими. Сторінка і її вміст були статичними, відвідувач міг прочитати, скопіювати, зберігати, роздрукувати, надіслати другу, іноді - обговорити на форумі зміст статті. Редагувати зміст, додавати коментарі, посилання, фото та відео стало можливим лише при трансформації Веб 1.0 у Веб 2.0. Насамперед цьому сприяв технічний прогрес і те, що мережа «помолодшала»: зростаюча кількість провайдерів зменшила вартість доступу до мережі і збільшила кількість «домашніх» підключень, а отже - молоді люди не лише в школі, ВНЗ чи на роботі, а й удома використовували можливості мережі Інтернет.

Термін Веб 2.0 ввів Тім О'Рейлі для позначення нової епохи в розвитку інтернет-технологій у статті «Що таке Веб 2.0» [6]. Там він зазначив, що багато компаній не розуміють змісту цього терміна й використовують лише для позиціонування себе як сучасної та прогресивної компанії. А отже - для залучення покупців з метою отримати прибуток. У цій статті вперше було здійснено поділ на веб-ресурси старого та нового покоління: показати різницю, у 2005 р. ще не дуже зрозумілу, було легше на конкретних прикладах: «Вікіпедія», блоги, торренти.

Узагальнено різниця між сторінками двох епох подана у вигляді таблиці (табл. 1). Звичайно, є суто технічні деталі, в опис яких простий користувач не заглиблюється, відчуваючи лише зміни в роботі з новими сервісами.

Таблиця 1

Різниця між Веб 1.0 і Веб 2.0

Критерії | Веб 1.0 | Веб 2.0

Подання інформації | Переважно текстове, невеликі фото | Текст, фото, відео, аудіо (без обмежень у розмірі файлу)

Реакція на зміни | Сторінка оновлюється повністю | Оновлюється лише фрагмент сторінки, де була внесена зміна

Зворотний зв'язок | Гостьові книги, форуми, чати, адреси електронної скриньки (потрібен перехід на іншу сторінку або ресурс) | Динамічність - коментування, додавання посилання, фото, відеотексту з' являється одразу ж

Технічні

обмеження

перегляду | Вказівка на конкретний веб-браузер, розширення монітора для коректного відображення змісту сторінки | Відсутні. Іноді потрібно встановити додаткові надбудови (наприклад, програми зчитування флеш, відео файлів)

Соціальні мережі загального користування

Згідно з даними журналу «Кореспондент», найпопулярнішими соціальними мережами на території СНД є ВКонтакте (38 млн осіб) та «Одноклассники» (30 млн осіб). В англомовному середовищі популярними сервісами є Facebook і MySpace (250 млн осіб) [7].

Facebook

Мережа була створена 4 лютого 2004 р. як сайт для спілкування студентів. Розробник М. Цукерберг [8] мав на меті об'єднати всіх студентів Гарварда, де він навчався, у мережу для спілкування. Відповідно до цього відбувалася й реєстрація - приєднатися до Facebook можна було, лише маючи поштову скриньку в домені .edu (засвідчувало належність до навчального закладу). Але зростаюча популярність проекту привела до того, що у 2005 р. реєстрація була відкрита для всіх бажаючих. Facebook став узірцем сучасних соціальних мереж, поширюючись серед англомовних користувачів. Інтерфейс сервісу ставав дедалі складнішим за будовою, з'являлися нові можливості для користувачів, перекладався на різні мови світу, щоб стати всесвітньою мережею.

Перед тим як описувати результати проведеного дослідження, варто пояснити структуру реєстрації та особливості створення спільнот у цій мережі. Насамперед, особа має заповнити анкету на базі власної електронної скриньки, з якої до системи інтегрується адресна книга. Крім особистої сторінки користувача, важливими структурними елементами Facebook є групи і сторінки. Групи - створені кількома або однією людиною об'єднання за інтересами, своєрідний клуб. Сторінки створюються особою з метою поєднати всіх, хто цікавиться певною темою і є місцем для обговорень. Якщо в групу потрібно «вступати», то сторінки просто «подобаються». Інформація про все, що відбувається в групах і на сторінках, оновлюється на особистих сторінках («стіні») тих користувачів, які до них приєдналися. Пояснивши основний принцип роботи, вважаємо за доцільне визначити параметри пошуку груп і сторінок у соціальній мережі Facebook.

Спочатку пошук проводився у групах за ключовими словами англійською «science» і українською «наука» (без фільтру на місце розташування групи). Не бралися до уваги групи, що не оновлювалися з 2009 р. і в яких було менше 50 учасників (за винятком української групи). Результати опрацювання масиву інформації подані у вигляді табл. 2.

За запитом «наука» було виділено дві групи (в таблиці наведені останні), що тією чи іншою мірою відповідали певним науковим