УДК [658.516+004.82]:004:738.5 Олег СЕРБІН,

заступник голови Ради молодих учених НБУВ, старш. наук. співроб. НБУВ, канд. іст. наук

ЗГОРТАННЯ/РОЗГОРТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЯК СПОСІБ УНІФІКАЦІЇ І ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЗНАННЯ У ВЕБ-ОРІЄНТОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

У статті представлено аналітичний та методологічний огляд процесів згортання/розгортання. Проаналізовано аспекти динаміки розвитку форм організації інформації у веб-орієнтованому середовищі. Подано інформацію про використання принципів згортання/розгортання в межах веб-простору.

Ключові слова: уніфікація, згортання, розгортання, інформація, веб-середовище.

Розвиток знань завжди супроводжується розвитком способів передачі цих знань. Це виражається в еволюції форм закріплення, систематизації та представлення цих знань. Від перших способів закріплення інформації до сьогочасних змінилася не одна епоха розвитку людства. Звичайно піддалася кардинальним змінам форма, що символізує результат обробки інформаційних даних. Сьогодні ми можемо говорити про можливість роботи з інформаційними даними у веб-орієнтованому просторі. Інтернет-технології дають можливість працювати з електронними документами, специфічно обробляючи їх та формуючи з них нові інформаційні дані. Навіть у межах веб-простору форми організації інформації постійно змінюються, еволюціонуючи відповідно до загальної динаміки знань. Константним залишилося тільки розуміння значення способів уніфікації інформації в межах певної форми та роль змістовності інформаційних даних у проведенні вищезазначеного процесу. Адже зміст інформації не завжди залежить від складу інформаційного повідомлення. Саме змістовна складова відповідає за інформативність того чи іншого документа, враховуючи можливість аспектного передавання даних.

Цілком справедливо можна припустити, що представлення інформації у вигляді подання множини певних складових не обов'язково виражає або тільки зміст, або тільки склад. Наявність у структурі певного переліку демонструє у першу чергу своєрідну характеристику складу інформації. Що ж до змісту, то тут необхідно акцентувати увагу на тому, що структурно він може бути поданий у вигляді переліку. Мета подання інформації, цільова аудиторія, формує метаінформаційну складову такої інформації - «інформацію інформації». І ось тут дуже важливо бачити значення змісту інформаційного повідомлення, не акцентуючи першочергово увагу на складі останнього. У такому разі зміст характеризується не складом кінцевого вигляду інформаційного повідомлення, а зосереджений у метаінформаційній складовій загального його складу. Зрештою, зміст - це своєрідна потенція, радше ідея інформації, своєрідна ентелехія кінцевого результату. Усе питання в тому, як через склад показати зміст і змістовним поштовхом сформувати певний склад. Адже говорячи про одну й ту саму річ, ми можемо в різний спосіб передати зміст засобами різнокількісності складу повідомлення, про яке йдеться. Наприклад, термін «оптимізація» можна виразити визначенням даного терміна, а можна представити у вигляді індексу будь- якої зручної для нас інформаційно-пошукової мови. Таким чином, можна говорити про певну уніфікацію подання інформації. Тому тема дослідження процесів уніфікації задля представлення в найсучаснішому веб-орієнтованому просторі, є не просто на часі, а видається нам актуальною з огляду на вищесказане.

Об'єктом даної публікації є уніфікація інформації задля представлення у веб-орієнтованому просторі. Предметом публікації є згортання/ розгортання інформації для представлення у веб-орієнтованому просторі. Метою публікації є вивчення операцій згортання/розгортання інформації для здійснення її уніфікації та представлення у веб-орієнтованому просторі.

Одразу слід зауважити, що у випадку, коли ми говоримо про представлення уніфікації складу, варто, на нашу думку, говорити про ущільнення або стискання інформації. Означені операції зумовлюють, у свою чергу, спрощення знання, спрощення інформаційного повідомлення. З іншого боку, коли за мету стоїть уніфікація інформації, але не стільки за рахунок складу, а за рахунок представлення інформаційного повідомлення таким чином, щоб змістовна його складова в аспекті елемент- ності зменшилась, а от в аспекті інформаційної повноти, себто змістовності, залишилася сталою, потрібно говорити саме про згортання/розгортання інформації. Спираючись на сьогоденні визначення цього явища, можна говорити, що це зміна фізичного обсягу документа в результаті його аналітико-синтетичної обробки, що супроводжується зменшенням [1, с. 211] або збільшенням його (документа) інформативності. Учений-інформацієзнавець Д. Й. Блюменау в одній зі своїх праць говорить про те, що «... це процедура мислення, яка спрямована на визначення рівня необхідної і достатньої інформативності повідомлення в залежності від комунікативного завдання.» [2, с. 180]. Ми можемо говорити про операцію згортання/розгортання інформації, першочерговим в якій є початковий процес мислення, тобто ми знову повертаємося до зазначеної вище «ідеї інформації» або «інформації інформації». Цілком очевидним є належність мислиннєвої складової, що, у свою чергу, орієнтує нас на потребу глибинного вивчення питання змістовності такої операції, адже, на відміну від поданого вище визначення згортання/розгортання інформації, зрозуміло, що уніфікація змісту повідомлення не виражається уніфікацією тільки складу такого повідомлення. Тому потрібно говорити про згортання/розгортання інформації самої в собі, самої із себе і саму в себе. До того ж, розглядаючи уніфікацію змістовності, ми, таким чином, розглядаємо не просто технологічний чи суто інформативний процес, а науковий підхід представлення уніфікації змісту [3, с. 24], адже якість згортання в основному визначається тим, наскільки воно потенційно багате можливостями подальшого розгортання.

Розкриваючи суть процесу згортання/розгортання, варто вказати на помилкове бачення деяких дослідників змістовної складової означеного процесу [2, с. 180]. На нашу думку, тотожність згортання/розгортання визначенню «інформації про інформацію» не зовсім відповідає дійсності. І ось чому. Говорячи про «інформацію про інформацію», ми в першу чергу пояснюємо й окреслюємо вторинність результату. Тобто, подаючи, приміром, процес згортання, як оптимізацію інформації задля представлення її в оптимальному вигляді, ми не говоримо й не