повідомляємо додаткових даних про означену інформацію. Ми просто подаємо цю інформацію структурно в іншому вигляді, оптимізуючи при цьому не змістовність, а зміст. Одразу необхідно зауважити про відмінність цих двох понять - «зміст» та «змістовність». Коли йдеться про оптимізацію змісту, то мається на увазі здійснення певних кроків щодо оптимального подання структури елементів, які складають дане конкретне інформативне повідомлення. Це здійснюється за рахунок кількісних характеристик. Коли ж ідеться про оптимізацію змістовності інформації, слід розуміти в першу чергу оптимізацію ідейних потенцій, що впливають на суть та здійснення процесу оптимізації вже змістовного компонента інформаційного повідомлення. Тобто, щоб оптимізувати за рахунок згортання, потрібно саму ідею згортання представити в оптимальному вигляді. І тому в даному випадку необхідно говорити не про «інформацію про інформацію», а про «інформацію інформації». Саме означення процесу згортання/розгортання через поняття «інформація інформації» розкриває суть цього процесу, вказуючи на його науковість.
У науковому згортанні/розгортанні можливо спостерігати риси експлікації. Коли ставиться за мету розкриття змісту інформації за рахунок варіацій з його компонентністю, але без зміни змістовності даної інформації - можна говорити про експлікацію як складову процесу наукового згортання/розгортання. Що ж до зменшення змістовності інформації, то, на нашу думку, такі процеси не допустимі в межах згортан- ня/розгортання (і особливо розгортання), з огляду на втрату інформативності повідомлення. Це, у свою чергу, призведе не до оптимізації інформації, а до її хибної уніфікації, помилкової уніфікації інформативності. Тоді метаінформація не матиме місця, це значить, що втратиться суть процесу згортання/розгортання, а отже, виникає великий ризик підміни понять сутнісного й кількісного. Така обставина призведе тільки до одного - інформаційного мовчання, або ж хибної інформаційної відповіді. І навіть таке поняття, що використовується певними дослідниками, як «ущільнення знань» не відповідатиме результату процесу згортання/розгортання. Адже наукове згортання/розгортання передбачає можливість зміни кількісних характеристик зі збереженням цілісності змістовного. Тобто абсолютно вірним науковим згортанням/розгортанням буде той процес, у результаті якого зміна структури не зменшила змістовність.
Однак як відбувається процес експлікації в загальному згортанні/ розгортанні, враховуючи те, що змістовна зміна спричиняє не «ущільнення знання», а втрату його змістовності? Саме в цьому і є особливість експлікаційності наукового згортання/розгортання. Розгортання відбувається таким чином, що кожен з елементів, відмежовуючись від загального, єдиного елемента, своєю опосередкованістю формує розуміння і про узагальнююче (пригадаємо вищевказану «інформацію інформації»). І так зберігається, а фактично й підсилюється цілісність картини про узагальнюючий елемент.
Кожен елемент, таким чином, є фактично опосередкованим інформаційним повідомленням про узагальнююче. З огляду на це, варто звернути увагу на роль опосередкованого елемента в семантичному розкритті змісту. Дійсно, семантична навантаженість зумовлює розуміння про зміст інформації, шляхом семантичного згортання/розгортання. У такому випадку можна говорити про подання інформації через оптимізацію представлення змісту. Розкриваючи значення певного терміна за рахунок введення більшої кількості змістовних компонентів, ми формуємо повідомлення значнішої інформативності й кількісно виражене декількома, а не одною семантичною одиницею. Тут варто звернути увагу на те, що в даному випадку, незважаючи й на розкриття сутнісного, потрібно говорити не про наукове, а про інформаційне розгортання. Адже інформація, що розкривається в результаті, є фактично вторинною і символізує «інформацію про інформацію». Отже, можна говорити про ще один вид згортання/ розгортання - інформаційний. У результаті означеного процесу розкривається знову таки не змістовність, а зміст, тому що змінюється в першу чергу кількісна характеристика, збільшується або зменшується кількість семем.
У процесі інформаційного згортання/розгортання можливе також представлення однієї і тієї ж інформації засобами іншої системи, відмінної від первинної. Якщо в аспекті семантичного чи лексичного згортання/розгортання здійснюється оптимізація тексту тими самими засобами, якими й подано первинну інформацію, то процес передавання інформації іншою системою потребує застосування вже засобів цієї нової системи. Враховуючи ж те, що будь-яка знакова система - це система сигналів або повідомлень, що інтерпретуються та трактуються однаково, стає зрозумілою вся гамма можливостей переходу й переведення інформації в аспекті згортання/розгортання. Усі системи знаків, на нашу думку, несуть у собі певне індексне вираження. Адже фактично кожен знак може бути представлено як індекс. Будь-яка нотація (нотна, літерна, цифрова) є певною індексною нотацією, що демонструє процес індексування в загальному згортанні/розгортанні. Тому передусім спробуємо поглянути на процес індексування не з позиції якоїсь вузь- копрофільної потреби, а з позиції важливості систематизації інформації. І процес згортання/розгортання, таким чином, є відображенням індексування інформації. Адже аналізуючи певний інформаційний блок і ставлячи за мету оптимізувати його зміст або інформативну силу, ми таким чином використовуємо як інструмент операції з уніфікації складових даного інформаційного блоку. Фактично відбувається корегування інформації шляхом зміни первинного коду, який складається з певних одиниць (лексичних, семантичних, графічних). До того ж переведення одних інформаційних одиниць в інші задля оптимізації виражає не просто процеси згортання/розгортання, а показує уніфікацію цих одиниць у спосіб надання первинному елементу індексу у вигляді вторинного, отриманого таким чином, елемента. Розуміння процесу згортання/розгортання як індексування дає можливість говорити про значення його в систематизації інформації - зведення розрізнених знань про предмети (явища) об'єктивної дійсності в єдину наукову систему, встановлення їх єдності.
Не варто також забувати, що у вужчому розумінні індексування - це процес опису документів і запитів у термінах інформаційно-пошукової мови (ІПМ)