На наше глибоке переконання, вербальна ІПМ заслуговує уваги, враховуючи тематичну дефініцію даного дослідження, оскільки ця ІПМ використовує для представлення своїх лексичних одиниць слова й вислови природної мови в їх орфографічній формі. Тобто, якщо штучні мови абсолютно закономірно використовуються в процесі оптимізації інформації задля її систематизації (саме для цього вони й створювались), то використання лексичних одиниць природної мови заслуговує окремої уваги. Саме вербальні ІПМ можуть бути тим інструментом, який дійсно наблизить реальну еволюцію наук до відображення її позицій у інформаційній систематизації знань. Адже знання динамічні, вони змінюються внаслідок цілої низки факторів, відтворюючи таким чином еволюцію знання людського. Тому вербальні ІПМ, серед ряду інших, покликані найкомпетентнішим чином забезпечити здійснення процесів згортання/розгортання інформації в індексну форму, для подальшої систематизації. У процесі аналітичного огляду вербальних ІПМ, на нашу думку, варто вказати на ту мову, засобами якої можливе здійснення індексування широкого кола людських ресурсів. Сьогодні таку можливість забезпечує веб-орієнтований простір. Саме в Інтернеті представлено найбільше інформації та її споживачів, тому тут можливе здіснення повномірної систематизації інформації засобами колективного розуму.

Доступ мільйонів користувачів до одного ресурсу зумовлює реалістичність можливостей щодо колективізації авторства інформаційного продукту [7, с. 104-110]. Коли йдеться про індексування, як результат згортання інформації, такий процес часто називають фолксо- номією, тобто народною класифікацією (індексуванням). «Фолксоно- мія» - процес формування бази координатних одиниць (тегів) в інтерактивному просторі. Етимологічно термін «фолксономія» розкривається як поєднання термінів «таксономія» (з грец. розміщення по порядку + закон) та «folk» (з англ. народ). Наявність складової, що виражає належність даного процесу як до продукту народно-колективного розуму, цілком виправдана. Адже дійсно, до цієї технології індексування інформації вдаються задля того, щоб залучити якомога більше людей різних професійних та освітніх рівнів. З іншого ж боку відомо, що «фолксономічне» формування індексаційної бази не є за принципом формування ієрархічною системою. Так звана «фолксономія» - це суто вербальна інформаційно-пошукова мова, і в системі, яку вона утворює, зв'язки виражено суто лексично із суб'єктивним семантичним значенням для кожного користувача. Тому використання термінологічної частини «таксономія» у формування розглядуваного терміна є не зовсім виправданим, враховуючи неповномірну відповідність його до семантичного навантаження терміна, що покликаний виражати процес індексування інформації колективним розумом. Безперечно, певний порядок у процесі формування «фолксономічної» системи є, але він зовсім не характеризується ієрархічними принципами створення. Тому тут ідеться про процес індексування інформації в чистому вигляді, тобто присвоєння індексів, формування певного списку. Що ж до іншої складової терміна вираження індексування колективним розумом, то тут, на нашу думку, необхідно говорити про використання терміна popfllus - (з лат.) народ. Таким чином, термін, що виражав би процес індексування інтерактивних документів за допомогою колективного розуму, утворюється поєднанням семантичних складових двох термінів - popfllus - (з лат.) народ та index - (з лат.) список, реєстр, покажчик. У результаті матимемо - popfllindex, тобто процес популіндекса- ції - надання індексаційних координат інформаційним одиницям засобами колективного розуму. Тут слід зазначити багатогамну одноас- пектість даного терміна щодо тлумачення його змісту як способу систематизації об'єктів, на основі зв'язків останніх з одним або декількома ключовими словами - тегами. Відповідно до суб'єктивного бачення функцій, значення, можливостей тощо властивих рис об'єкта, користувач присвоює певне ключове слово, за яким характеризує, і як наслідок здійснює процес пошуку даного об'єкта. Таким чином, ми спостерігаємо здійснення присвоєння певного індексу, у вигляді конкретного тегу, тому чи іншому поняттю. Очевидно, що ці індекси-теги абсолютно різні з лексичної точки зору, а із семантичної - однакові. Можна зробити висновок, що засобами популіндексаційної ІПМ можна здійснювати процеси згортання/розгортання, унаслідок чого семантична складова може бути збережена, а лексична, скоріше за все, може бути змінена. Адже внаслідок певної свободи в підходах індексування з по- пуліндексаційною ІПМ, користувач не обмежений певними рамками, і тому індекс, що утворюється, може бути логічно зрозумілим тільки цьому користувачеві.

Процеси згортання інформаційного блоку в індекс-тег спрямовані в першу чергу на уніфікацію інформації для оптимізації систематизації. Оскільки систематизацією є присвоєння даним або документам індексів відповідно до правил вибраної інформаційно-пошукової мови, то й пошук цих даних відбуватиметься відповідно до структури засистемати- зованої інформації, а значить, і процеси розгортання інформації забезпечуватимуться представленням індексів-тегів у доступній формі для подальшої роботи з ними. Такою формою представлення є сформована відповідно до кількісної характеристики звернень за одним і тим самим тегом «хмара тегів». «Хмара тегів» - це візуальне вираження множинності звернень за допомогою різних ключових слів до об'єктів. Зо- крема, в аспекті створення CMS використовують систему анотування

пошуку на базі тегів («хмара тегів»). «Хмара тегів» з підтримкою морфології або морфологічного пошуку - це одне з останніх технологічних нововведень. У CMS включені механізми морфологічного розбору й повнотекстового індексування інформаційно значущого наповнення інформаційного ресурсу, на базі якого проводяться повнотекстовий пошук