УДК 021.8

Тетяна ТРЕТЯК,

мол. наук. співроб.

Артур ФЕДОРЧУК,

наук. співроб.

Дослідження політичного впливу газетної періодики на суспільство

Стаття присвячена висвітленню значної ролі ЗМІ в суспільних процесах, аналізу технологій, методик та методів, зокрема контент-аналізу і контент-моніторингу, опрацюванню політичної інформації, що з'являється в пресі.

Засоби масової інформації (ЗМІ) відіграють визначну роль у процесах, що відбуваються в Україні останні роки. Медіа-простір віддзеркалює все різноманіття думок і поглядів, існуючих у суспільстві, та одночасно бере участь в їх формуванні та кристалізації, відіграючи досить помітну роль у політичному та соціальному житті суспільства.

Сьогодні дослідження інформаційного простору та інформаційних потоків, що породжують ЗМІ, зокрема, набувають особливого значення. Необхідність всебічного вивчення політичного впливу ЗМІ на суспільство з'явилася відтоді, як в Україні розпочався процес формування нової генерації політиків. Інформація про процес становлення та еволюцію поглядів національної політичної еліти, про динаміку ставлення до неї населення різних регіонів, партійних та позапартійних об'єднань, соціальних груп тощо сьогодні дуже потрібна аналітичним службам, які вивчають розвиток політичних процесів в Україні. Одним з основних джерел інформації для дослідників традиційно слугувала і слугує вітчизняна преса. Преса - це справжній барометр політичної погоди. Демократизація суспільно-політичного життя в Україні актуалізує проблему відкритості комунікативного простору держави, що є предметом наукових досліджень політологів та об'єктом пильної уваги громадських організацій як в Україні, так і за її межами. Зрозуміло, що це обумовлює потребу вдосконалення технологій та методик опрацювання політичної інформації, що з'являється в пресі та віддзеркалює, з одного боку, зв'язки складових політичної системи та основних інститутів державної влади й громадянського суспільства - з іншого.

Відстеження цієї інформації зазвичай здійснюється на основі контент-моніторингу документних потоків, що породжують вітчизняні ЗМІ. Це обумовлено складним спектром зв'язків між різними суб'єктами політичного життя та становить основний масив змістових ознак ЗМІ. У більшості випадків саме ЗМІ стають джерелом та об'єктом дослідження у сфері вивчення суспільно-політичних процесів.

Політичні «функції» ЗМІ

ЗМІ мають ряд характеристик, які роблять їх вагомою силою у сфері політики та культури - важливою складовою того середовища, у рамках якого діють і прагнуть осягнути поставлені цілі інші соціальні сили та інституції, у тому числі органи державної влади. ЗМІ спроможні постачати широкій аудиторії інформацію про світ, що лежить поза межами прямого досвіду аудиторії. І це допомагає громадськості структурувати своє бачення політичного світу. ЗМІ впливають на політичне життя не лише за умов свідомого обговорювання певних політичних інтересів у редакційних матеріалах або політичній рекламі. Вони справляють політичний вплив і через використання певної схеми опрацювання новин, через свій доступ до масової аудиторії, через свою спроможність виступати як канал поширення інформації, наданої іншими учасниками політичного процесу, та через свою спроможність замовчувати або відповідним чином добирати та інтерпретувати політично важливі події. У процесі політичної боротьби ЗМІ є одночасно джерелом знань, учасником, зброєю, мішенню та ареною боротьби. Така багатогранність ролі є однією з численних причин того, чому ефективність роботи ЗМІ так важко оцінити. Можливо лише окреслити на різних рівнях узагальнення певні аспекти зв'язку ЗМІ з тим чи іншим сприйняттям політики окремими представниками аудиторії, з іншими політичними інституціями, наприклад політичними партіями й соціальними рухами, та з політичною культурою всього суспільства.

Важливо об'єктивно оцінювати вплив ЗМІ на політику й суспільство, не перебільшуючи його, але й не нехтуючи ним. Вплив ЗМІ виявляється здебільшого не як результат їхньої наполегливої пропагандистської роботи, а як побічний продукт прийнятого в ЗМІ способу опрацювання та подання новин масовій аудиторії. Прямий вплив пропагандистських кампаній, навіть якщо їх проводять цілеспрямовано, у будь-якому разі виявляється обмеженим. У будь-якому випадку ЗМІ дійсно впливають на сприйняття публікою політичного світу, що, у свою чергу, призводить до зміни її уподобань та поведінки. Таким чином, ЗМІ та уявлення публіки, що їх вони допомагають сформувати, є невід'ємною частиною політичного середовища, у рамках якого органи державної влади здійснюють добір пріоритетів і розподіл ресурсів. Вплив ЗМІ на визначення порядку денного призводить до зміни спрямування політики й перебудови системи пріоритетів, наголошування одних питань і нехтування іншими.

З іншого боку, силу впливу ЗМІ не варто й переоцінювати. Аудиторія зовсім не є зібранням пасивних суб'єктів. Спроможність ЗМІ впливати на формування пріоритетів і спрямовувати увагу публіки виявляється істотно обмеженою, якщо аудиторія цікавиться громадським життям, має тверді політичні переконання й доступ до альтернативних джерел інформації. І, навпаки, якщо аудиторія взагалі не цікавиться політичними проблемами, спроможність ЗМІ спрямовувати увагу також виявляється недостатньою. ЗМІ не спроможні зробити центром уваги абсолютно штучну й неіснуючу проблему або повністю замовчувати ту, яка реально непокоїть людей.

Інформаційні потоки соціально-політичної тематики

Вирішення проблеми дослідження впливу ЗМІ на соціально- політичне життя країни потребує знань про особливості процесів створення, руху та кумуляції інформації в суспільстві, що відбуваються через функціонування інформаційних потоків (ІП).

Безумовно, однією з головних особливостей нашого часу є постійне зростання темпів виробництва інформації. Разом з тим, кількісний прогрес у галузі виробництва інформації веде, на думку більшості науковців, до зниження якості загального рівня інфор- мованості суспільства. Ситуація різкого збільшення обсягів інформації породила ряд проблем: слабка структурованість інформації; поява зайвої інформації; невідповідність формально релевантної інформації дійсним проблемам споживачів інформації; багаторазове дублювання інформації в