Завдання систематичного відстеження тенденцій і процесів в інформаційному середовищі, що постійно оновлюється, найбільш повно може бути розв'язано лише з використанням моніторингу змісту ІП. Цей перспективний напрям у спеціальній літературі розглядається науковцями як контент-моніторинг (КМ). Найважливішою теоретичною основою КМ є контент-аналіз. КМ використовують у тому випадку, якщо метою аналізу є одержання якісних і кількісних зрізів інформації протягом невизначеного заздалегідь проміжку часу. На думку багатьох експертів з ІП, поява КМ зумовлена насамперед завданням систематичного моніторингу тенденцій і процесів у динамічно обновлюваному інформаційному середовищі.

Контент-моніторинг матеріалів преси політичного спрямування

Досліджуючи вітчизняні політичні процеси, ми бачимо, що саме газети дають найбільш повний масив інформації про події в країні. За оперативністю подачі матеріалів та масштабністю впливу на населення газетним виданням поки що немає рівних серед документальних засобів комунікації. Але осягнути оком весь різнобарвний та швидкоплинний потік сучасних подій, які відображаються в пресі, не під силу будь-яким аналітичним колективам, що займаються аналізом та прогнозуванням суспільно- політичного життя. При цьому обмежитися тільки анотаціями або рефератами статей з преси аналітики справедливо вважають не можливим, бо при складанні повноцінного аналітичного огляду або прогнозу розвитку суспільно-політичної ситуації краще мати справу з повнотекстовою інформацією.

При аналізі змісту комунікації важливо знати не тільки кількісні показники згадування на сторінках преси тієї чи іншої події, особи, важливо й те, в якому контексті про це йдеться, як інформація інтерпретується газетою. У зв'язку з вищезазначеним, постало питання вдосконалення засобів обробки та відображення такої інформації, підвищення її наочності й доступності. Для задоволення цих потреб при створенні інформаційно-аналітичних систем у відділі організації та використання документного фонду Фонду президентів України Національної бібліотеки України імені В. Вернадського була запропонована технологія, яка передбачає екстракцію інформації з публікацій у вигляді ключових цитат з подальшим її занесенням до баз даних.

Найбільш прийнятним для проведення такої процедури виявилося застосування КА, оскільки об'єктом дослідження цього методу є саме текст публікацій. Треба відзначити, що цікавою особливістю КА є і те, що цю методологію до останнього часу пов'язували з визначеною сферою людської діяльності, а саме з соціологією та політологією. КА в рамках дослідження ІП є дещо новим напрямом, що передбачає аналіз значного масиву текстових документів - результатів моніторингу інформаційного простору.

Створення інформаційно-аналітичних систем (ІАС) ґрунтується на таких принципах КА як:

опрацювання великих масивів документальної інформації;

виокремлення з них змістовних фрагментів;

сортування цих фрагментів і збирання їх в однотипні за змістом підгрупи;

аналітична обробка матеріалів, створення аналітичних продуктів у відповідності до запитів замовника.

Застосування методики КА при створенні ІАС спричинено насамперед необхідністю отримання об'єктивних результатів відбору матеріалів, незалежних від вражень чи почуттів людини. Об'єктивність при цьому досягається тим, що особисті враження дослідника замінюються об'єктивною процедурою формалізації і квантифікації тексту. Зміст розчленовується на окремі фрагменти, присвячені різним аспектам висвітлення певної проблеми, які в системі сортуються й аналізуються. При виконанні цієї процедури велике значення має наявність детально розробленого класифікатора, тобто схеми, за якою аналітик збирає матеріал до БД.

Як найпридатніші для формального опису документів при створенні ІАС за ключовими фрагментами публікацій були обрані класифікатори фасетно-ієрархічного типу. На основі розробленого класифікатора за допомогою фасетної формули здійснюється формальний опис конкретного фрагмента тексту, а сукупність фасетних формул усіх виділених фрагментів забезпечує формальний опис усього документа в контексті досліджуваної проблеми.

Серед переваг цієї методики при формуванні БД передусім слід підкреслити зведення інформаційного шуму до мінімуму. Подруге, при збереженні оригінального тексту у вигляді його ключових фрагментів сформовані БД, доволі компактні та зручні в роботі.

Політичний вплив ЗМІ на прикладі газет Львівщини

Ринок засобів масової інформації - не лише один з тих, що най- динамічніше розвиваються. Він ще й один з тих, де за останніх два-три роки сталися істотні, якщо не сказати радикальні, зміни в структурі власників та в політичних перевагах власників інформаційних ресурсів. ЗМІ в Україні залишаються засобом не лише інформування, але й формування громадської думки на користь тих або інших політичних сил.

Найменш дослідженим залишився сегмент регіональних ЗМІ, хоча саме вони, за великим рахунком, і формують громадську думку на більшій частині країни. Існує точка зору про те, що засоби масової інформації Львівщини є більш вільними та демократичними, ніж в інших регіонах України. На Львівщині вже в 1992 р. обласна рада відпустила зі свого підпорядкування газету «За вільну Україну!». На початку 1998 р. подібне сталося з газетою «Високий Замок». У більшості випадків львівські журналісти розуміють вислів «преса - четверта влада» як спроможність преси критикувати як владу, так і опозицію, а завданням ЗМІ вважають формування політичної культури і серед політиків, і серед виборців. В останні роки газетний ринок Львова піддався пертурбаціям найбільша. Насамперед потрібно сказати про закриття цілого ряду колись дуже впливових видань і заполітизовування одного з лідерів - газети «Високий Замок».

Протягом року після виборів 2006 р. з ринку зникли газети «Поступ», «За вільну Україну!», «Молода Галичина», «Аргумент-газета» і «Аргумент-влада». Перша виявилася непотрібною А. Садовому, що переміг на виборах міського голови та вирішив