За час свого існування КА виборов гідне місце серед сучасних методів дослідження засобів масової інформації. Він закріпився як науковий метод дослідження документів, який характеризується принципами об'єктивності, детального й повного розгляду об'єкта дослідження, суворого дотримання процедури. Його надзвичайно великі можливості пояснюються органічною пов'язаністю якісної і кількісної сторони дослідження. Високі вимоги до КА роблять висновки таких досліджень надійнішими і достовірнішими, ніж при користуванні якісними методами. КА застосовують переважно при наявності великого за обсягом і несистематизованого матеріалу, коли його безпосереднє використання ускладнено. У західних країнах КА розвивається вже протягом майже 100 років і вважається провідним методом вивчення ЗМІ. Сьогодні популярність КА пояснюється, разом з високою ефективністю самого методу, широким використанням комп'ютерної техніки та спеціальних програмних систем. Об'єднання засобів і методів, їхній природний добір шляхом багатократної оцінки отриманих результатів дають змогу виділяти і підтверджувати знання, виявляти фактичну силу і корисність даного інструментарію.

Зупинимось докладніше на використанні методу КА в дослідженнях газетної преси. Науковці відзначають, що якість проведення КА найбільш істотно впливає на ефективність у дослідженні саме газетних матеріалів. Зрозуміло, що нотатки, кореспонденції, репортажі, звіти, інтерв'ю, статті (передові, редакційні, пропагандистські тощо), нариси, фейлетони відрізняються не тільки певними літературно-стилістичними особливостями, а й переважанням різних шарів інформації. Разом з тим вивчення споріднених явищ та процесів на різних рівнях публіцистичних жанрів дає змогу виявити внутрішній взаємозв'язок між первинною і вторинною інформацією, що міститься в публікаціях, і зробити більш виважені та обґрунтовані висновки.

Різноманітність матеріалів газетної преси робить актуальним їхній аналіз з точки зору наявності в них неприхованої і латентної інформації. Перший тип інформації переважає передусім в аналітичних жанрах: нотатці, кореспонденції, звіті, які найбільш насичені фактами. Другий - у синтетичних, у першу чергу у статтях, інтерв'ю. Адже статті викликають інтерес саме наявністю в них латентної інформації - мотивів і мети публікації, концепції автора і газети. Зрозуміло, що реалізація цих завдань неможлива без застосування до газетних публікацій методу КА, що надає можливість розкривати якісні ознаки не лише окремих джерел, а й їхніх тематично споріднених сукупностей.

Наукова доцільність використання цього методу обумовлюється ще й тим, що він дає можливість отримати й відповідним чином проаналізувати не окремі факти, а оптимальну їх сукупність. На відміну від досліджень, що базуються на вивченні окремих матеріалів, кожний з яких може дати дослідникові лише фрагментарний науковий факт, аналітико-синтетична обробка великих масивів інформації обумовлює якісно новий етап у комплексному дослідженні публікацій. Ключовим питанням її є оцінка достовірності, повноти і, таким чином, об'єктивної наукової цінності інформації. У зв'язку з цим актуалізується проблема відображення явища і рівень об'єктивності відображення його в публікації. Розв'язання цього завдання залежить і від з'ясування рівня повноти інформації, і від ступеня проникнення в сутнісну глибину явища автором публікації. Відтак, головною ознакою повноти матеріалів преси вважається, при аналізі газетних публікацій, відображення істотних рис описаних подій. Проте під час досліджень політичних процесів за допомогою преси методом КА політологам часто доводиться вирішувати питання, пов'язані із з'ясуванням мотивації авторів матеріалів. Відповідно, важливим є і суб'єктивне трактування фактів, їх інтерпретація, оскільки це дає змогу з'ясувати позицію редакції й авторів, які виступають у пресі, дає можливість визначити основні напрями ідейної боротьби конкретної епохи.

Доволі важливим питанням, яке не можна обминути при висвітленні сутності КА, є методика попередньої підготовки масивів газетних публікацій для аналітико-синтетичної обробки. Ідеться передусім про механізм здійснення вибірки. Адже практично зав- жди в пошуковій роботі дослідникові доводиться відбирати з величезного масиву інформації публікації, що мають аналізуватися. Саме на цьому етапі необхідно відібрати оптимальну кількість матеріалів, на основі аналізу яких можна робити висновок про політичний об'єкт у цілому.

Проте основним питанням, вирішення якого гарантує максимальний результат КА, є забезпечення бездоганного з позицій формальної логіки системного словника. Його побудова закладає інформаційно-пошукові підвалини формалізованої оцінки інформаційної насиченості публікацій. КА є одним з методів якісно- кількісного вивчення змісту текстів, тобто у зведенні всіх текстів досліджуваної проблеми до набору певних елементів, які в подальшому підлягають підрахунку та аналізу. Тексти в таких дослідженнях - об'єкт аналізу, тому що на підставі змін, які відображені в них, можна робити висновки про тенденції розвитку суспільства або функціонування відповідних соціальних інститутів. Застосування механізму КА до матеріалів газетної преси в галузі дослідження політичних процесів в Україні має перспективи лише за умов дотримання формалізованих процедур опрацювання об'єктів аналізу та унеможливлення суб'єктивних нашарувань у процесі оцінювання матеріалів преси.