Повертаючись до практичного досвіду французьких учених-педагогів, варто наголосити на корисності подібного експерименту. Адже в даному випадку педагогам вдалося перетворити засоби масової інформації не на загрозу, від якої дитину треба оберігати, а на помічника у виховному процесі.

Спробуємо розглянути стан засобів масової інформації в сучасній ситуації українського суспільства. Адже, згідно з даними соціологічного опитування, проведеного Українським інтитутом соціальних досліджень, люди частіше дивляться телевізор, ніж читають газету чи слухають радіо. Соціальний портрет українця, який повністю довіряє телебаченню, в нашій державі має середній і вище середнього рівень матеріального становища [15].

Розглядаючи вплив ЗМІ на духовність молодих людей, наші російські колеги наголошують на його опосередкованому впливі на молоде покоління. Не можна не погодитись із тією думкою, що сьогодні в суспільстві склалася така ситуація, коли між дітьми й батьками, а особливо прабатьками (дідусями й бабусями) існує не лише конфлікт поколінь, але й конфлікт моралей, а точніше, конфлікт "колишньої моралі" [3]. Адже ті моральні цінності, які привносять західні засоби масової інформації, є неприйнятними для поколінь батьків, а особливо прабатьків, натомість повністю прийнятні для підростаючтого покоління, більше того, та телепродукція, яку "вживає" старше покоління, є нецікавою і незрозумілою для їх дітей. Передумовою розвитку різного роду асоціальних звичок під апливом ЗМІ, на думку російського вченого С.Баранчука, є такі чинники:

нерозвинений самоконтроль;

низька самоповага й невпевненість у собі;

емоційна і психічна неврівноваженість;

життєві цінності, які допускають зловживання алкоголем і наркотиками;

низька успішність;

відсутність взаєморозуміння в навчальному закладі;

прояв асоціальної поведінки в ранньому віці [3].

Розглядаючи проблему морального здоров'я підростаючого покоління, не можна не торкнутися питання статевого виховання. Адже цілком очевидним є той факт, що сексуальна розпуста та різноманітні сексуальні девіації стали звичайним явищем на екранах телевізорів, уже не кажучи про всесвітню мережу інтернет. Особливо це стосується підліткового віку, адже відомо, що цей період характеризується статевим дозріванням, що спричиняє зміни не лише фізіологічні, а й психологічні. А тому ця сфера психолого-фізіологічного розвитку потребує особливої уваги батьків і педагогів з метою правильного її формування.

О.Гончаренко визначає такі фактори, що впливають на формування світогляду підлітка. Першим фактором, звичайно, є сім'я. Сімейні цінності є провідними, адже саме на основі сімейних стосунків підліток засвоює зразки статеворольової поведінки. Але на сучасному етапі сім'я не взмозі контролювати всі етапи соціалізації дитини. Другим фактором є школа. Та, на жаль, сьогодні школа втрачає свої виховні функції. Таким чином, сім'я і школа поступаються третьому фактору - засобам масової інформації.

Згідно з дослідженнями сучасного науковця Н.Маркової, під впливом ЗМІ у підлітків та молодих людей віком від 12 до 25 років можуть сформуватися такі моделі поведінки:

поведінка агресивна, асоціальна, девіантна;

поведінка споживача наркотиків;

релятивний і рекреативний секс;

субкультурні групи, в тому числі фашистського спрямування [12].

Соціологічні дослідження, проведені в 20052006 pp. серед підлітків, старшокласників та студентів на предмет їхнього ставлення до дошлюбних стосунків, зафіксували такі результати:

вважають дошлюбні статеві стосунки абсолютно нормальним явищем

47% восьмикласників,

65% десятикласників,

77 % одинадцятикласників,

60% студентів-першокурсників;

вважають дошлюбні статеві стосунки

неприпустимими

14% восьмикласників,

7,5% десятикласників,

6% одинадцятикласників,

14 % студентів-першокурсників.

Як бачимо з цих результатів, сучасне підростаюче покоління досить лояльно ставиться до цього непростого питання. Далі автор наголошує на розумінні підлітками наслідків дошлюбних статевих стосунків. Так, основними наслідками до яких може призвести сексуальний зв'язок, це вагітність та інфекційні захворювання. Та молоді люди впевнені, що цим наслідкам можна запобігти. Адже інформація, яку доносять ЗМІ, формує в підлітків та молоді установку на так званий "безпечний секс" [12]. Характерною рисою таких установок є те, що головною ідеологією "безпечного сексу" ніколи не виступають кохання, вірність, відданість, ці почуття повністю замінив презерватив. Молоді люди впевнені, що тільки він може їх гарантовано захистити від інфекцій, хвороб та небажаної вагітності.

О.Гончаренко узагальнює негативні наслідки впливу інформаційних технологій на психіку підлітків та молодих людей у таких висновках:

деформація розвитку вищих почуттів, бо одна з основних психологічних потреб підліткового віку - потреба в романтичних стосунках з протилежною статтю - блокується і замінюється на сексуальний досвід, досить часто випадковий та безособовий, а то й примусовий. Так, у дослідженнях настанов підлітків щодо початку статевого життя доведено, що 50% дівчат і 15% хлопців вступали в статеві стосунки без добровільної згоди. В такій ситуації відбувається деформація справжнього почуття кохання, оскільки особа протилежної статі сприймається не як особистість, а як об'єкт для задоволення сексуальних потреб, що робить неможливим в майбутньому створення повноцінної сім'ї;

затримка розвитку інтелектуальної та соціальної сфери особистості підлітка, оскільки вся психічна активність підлітка, яка повинна бути спрямована, в першу чергу, на розвиток інтелектуальної та соціальної сфер, переключається на статеву, що тягне за собою деформацію особистості дитини;

загроза вживання наркотиків. Кореляція між раннім початком статевого життя і використанням наркотиків доведена вченими: у 71% юнаків та 52% дівчат, які вживають наркотики, була зафіксована сексуальна активність (у порівнянні з 10% юнаків і 3% дівчат, що не вживали наркотики);

поява асоціальних форм поведінки, злочинності. Зв'язок злочинності з

сексуальною активністю неповнолітніх доведено як вітчизняними, так і зарубіжними вченими;

депресія, схильність до суїциду. Дана тенденція пов'язана з тим, що однією з головних задач підліткового віку