ЗМІ та комунікації, інститут журналістики - невід'ємний елемент діяльності Верховної Ради, що відіграє ключову роль у вираженні інтересів і потреб різних соціальних груп.

Слід зазначити, що в авторитарній державі преса фактично зливається з владою в прямому розумінні цього слова, стає механічним провідником її політики. Влада, її політика та ЗМІ виявляються ніби з одного боку барикад, а суспільство - з іншого боку. У демократичній же державі ЗМІ покликані виражати інтереси не власне влади, а інтереси народу, цивільного суспільства.

Виходячи із загальновідомої тези «де є інформація - там здійснюється управління», авторка стверджує, що ЗМІ, які оперують величезними інформаційними ресурсами, наділені реальними можливостями управляти аудиторією. Цю найважливішу властивість Ю. Хабермас назвав «комунікативною владою», а Е.П. Прохоров - «владою впливу» [10, с. 195].

З аналізу практики відносин ЗМІ та державної влади виходить, що їх далеко не завжди можна назвати партнерськими. Цілий ряд чинників надає негативна дія на механізми цих відносин. З одного боку, це «роз'єднаність» усередині «четвертої влади», коли ЗМІ виступають на стороні тих або інших сил як провідник позицій державної влади або медіа-магнатів, вирішуючи свої вузькокорисні завдання. З іншого боку, як відзначає Е. П. Прохоров, проблема роз' єднаності існує і в структурах державної влади. Боротьба фракцій у парламенті, суперечності між законодавчою та виконавчою владою, неузгодженість дій органів влади, непослідовність у підходах до застосування закону судовою владою також ослабляють дієвість державної влади. Тому виникає і вимагає рішення як проблема досягнення більшої єдності всіх гілок державних інститутів народної демократії, так і проблема консолідації інститутів «четвертої влади» як народної комунікації на базі гуманістично орієнтованих уявлень про «загальне благо». Умовно систему «чотирьох» демократичних властей, службовців «загальному благу», можна розглядати як збалансовану модель «заборон і противаг». Порушення балансу всередині цієї моделі може приймати різні конфігурації. Серйозну небезпеку представляють для ЗМІ спроби офіційної влади підпорядкувати і поставити собі на службу «четверту владу».

Таким чином, слід підкреслити, що ЗМІ, які роблять ставку на конфронтацію з владою, на демонстративну неповагу до законної представ- ницької влади, втрачають свій зв'язок із демократичними інститутами і демократичними цінностями.

ЛІТЕРАТУРА

Бебик В.М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз: Моногр. / В.М. Бебик - К.:МАУП, 2005.; Будзан Б. Менеджмент в Україні: сучасність і перспективи / Б. Будзан. - К., 2001.; Гоян О.Я. Основи радіожурналістики і радіо менеджменту / О.Я. Гоян. - К., 2004.; Зерницька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / Зерницька О.В. - К., 1999.; Почепцов Г.Г. Элементы теории коммуникации / Г.Г. Почепцов - Ровно, 1999; Цісак В. Трансформація преси в Україні та Польщі в контексті суспільних змін (1989-1999) / В. Цісак. - К., 2000.

Карасёва Е.В. Информационная стратегия правительства Москвы: принципы, цели, процесс реализации, проблемы / Е.В. Карасёва. - М., 2002; СМИ и современный профессиональный парламент. Парламентаризм в независимом Казахстане: состояние и проблемы. Материалы международной научно-практической конференции / Г. Ибраева. - Астана, 2002. - 217с.; Корнеев А.А. Информационная политика субъекта федерации. Дис. на соиск.учён. степ. канд. полит. наук: 52.06.00 «Политология» / А.А. Корнеев. - Рос. академия гос. службы при Президенте РФ. - М., 2002. - 20 с.

Анохин П.В. Кухня господина парламентского корреспондента / П.В. Анохин // Журналист. - 2006. - № 2, 3; Мостовой В.В. Пресса в отношениях государства и гражданского общества. - Массовые информационные процессы в современной России. Очерки / В.В. Мостовой. - М., 2002; Иларионова Т.С. Информационные процессы в современной России. - Учебное пособие / Т.С. Иларионова. - М., 1999; Родионова Т.С. Деятели печати и первая Государственная Дума России / Т.С. Родионова. - М., 2007.

История русской журналистики XVIII-XIX веков: Учебник / [авт. текста В. Ворошилов]. - СПб., 2005. - С.16.

Корнилов А.А. Курс истории России ХІХ века / А.А. Корнилов. - М., 1993; Гумилёв Л.Н. От Руси к России: очерки этнической истории / Л.Н. Гумилёв - М., 1994; Дьяконов И.М. Пути истории / И.М. Дьяконов. - М., 1994; Нестеров Ф.Ф. Связь времён: опыт исторической публицистики / Ф.Ф. Нестеров. - М., 1984; Ляшенко Л.М. Царь-освободитель / Л.М. Ляшенко - М., 1994; Семьянинов В.П. Реформы 60-70-х гг. ХІХ в. / В.П. Семьянинов. - М., 1993.

Аристотель. Политика. Сочинения в 4 т. / Аристотель. Т. 4. - М., 1983; Платон. Государство. Законы. Собрание сочинений в 4 т. / Платон. Т. 3. - М., 1994; Локк Дж. Два трактата о правлении. Сочинения в 3 т. / Дж. Локк Т. 3. - М., 1988; Гоббс Т. Левиафан. Избранные произведения в 2 т. / Левиафан Т. Гоббс Т. 2. - М., 1991; Монтескье Ш. О духе законов. Избранные произведения / Монтескье Ш. - М.,1995; Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре. Избранные сочинения / Ж.-Ж. Руссо. Т. 1. - М., 1961; Гегель Г. Философия права / Гегель Г. - М., 1990; Маркс К. Критика Готской программы / К. Маркс, Ф. Энгельс Сочинения. Издание 2. Т. 19. - М., 1961; Токвиль А. Демократия в Америке / А. Токвиль - М., 1992; Арато А. Концепция гражданского общества: восхождение, упадок,