Згідно Наказу Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних» від 10.01.2001 роботодавцям, які створюють додаткові робочі місця для працевлаштування безробітних за направленням Державної служби зайнятості надаються дотації, тобто кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, з метою покриття витрат на заробітну платню прийнятих на них осіб [3]. Саме роботодавцям, які створюють додаткові робочі місця для працевлаштування безробітних, котрі не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, понад установлену квоту і надають перевагу в наданні дотації.

Аналіз працевлаштування молоді на робочі місця створені за рахунок дотацій роботодавцям показує, що за період 2007-2008 років їх кількість зменшилась майже у всіх районах Кіровоградської області. За внутрішніми даними внутрішніми даними Головного управління статистики в Кіровоградській області найбільше скоротилася кількість працевлаштованої молоді на такі робочі місця за досліджуваний період у Петрівському, Новгородківському, Добровеличківському, Кіровоградському та Компаніївському районах області. Частка молоді у загальній кількості працевлаштованих на робочі місця створені за рахунок дотацій роботодавцям за аналізований період також зменшилась у 20 районах області.

Для підвищення ефективності працевлаштування молоді перш за все необхідно звернути увагу на якість підготовки фахівців, що є вагомим фактором для забезпечення конкурентоспроможності молоді на ринку праці.

Професіоналізм, компетенція, особові риси, здібність до самопрезентації (демонстрації кваліфікаційного рівня), оперативна адаптація до нових умов праці, до вимог професії і працедавця, готовність до додаткового навчання - ось параметри, по яких в першому наближенні можливо оцінити якість фахівця.

Нині в державі немає реальних важелів впливу на випускників, які навчалися за державний рахунок і за чинним законодавством повинні відпрацювати у державних підприємствах і організаціях не менше трьох років.

За даними Міністерства освіти і науки України загальний обсяг державного замовлення у 2008 році склав 525,3 тис. осіб [6]. Однак, майже 700 тисяч випускників ВНЗ в червні-липні поточного року стали безробітними, із них 549 700 студентів, що отримали вищу освіту за державним замовленням.

За даними регіональних служб зайнятості, наявне перенасичення ринку праці з економічних спеціальностей (втричі), юридичних (у шість разів), вихователів дитячого садка та навчально-виховного закладу (вдвічі), психологів (у чотири рази).

Це означає, що сьогодні механізм держзамовлення потурає безвідповідальності навчальних закладів за багатомільйонні витрати бюджетних коштів. При формуванні пропозицій на 2009 рік вищі навчальні заклади знову подали сукупну заявку, що перевищує пропозиції минулого року майже на 7 тисяч осіб. І це — не зважаючи на застереження не подавати пропозицій щодо державного замовлення у 2009 році на напрями підготовки (спеціальності), за якими у 2008 році воно становило менше 15 місць, або за напрямами, які є непрофільними для вищого навчального закладу, або такими, що дублюються у різних вищих навчальних закладах регіону. Наприклад, у Запоріжжі юристів готують 4 університети, у Львові — 6 вищих навчальних закладів, у Донецьку — 4, в Одесі — 5. Отримати диплом економіста чи менеджера у Донецьку можна в 14 ВНЗ, у Львові — у 19, у Запоріжжі — у 8, а в Одесі — у 14 [1]. Проблемою в тому, що значна кількість спеціалістів, які отримують вищу освіту, зокрема і за рахунок державного замовлення, не працевлаштовуються за фахом, а попит фахівців на ринку праці ще не став визначальним критерієм оцінювання ефективності діяльності вищого навчального закладу, рейтинг якого визначається лише за конкурсом прийому. Таким чином, існує гостра проблема - брак необхідного зв'язку між ринком освітніх послуг та ринком праці.

Виходячи з проведеного аналізу основних проблем і тенденцій працевлаштування молоді на регіональному ринку праці, можна визначити ряд пропозицій щодо стабілізації та підвищення ефективності працевлаштування молоді в регіоні.

Перш за все, в основі ефективного вирішення проблеми забезпечення якості підготовки фахівців має бути побудована інформаційна система управління яка повинна:

а) виявляти тенденції розвитку ринку праці, своєчасно відстежувати змінні вимоги працедавців і відображати їх у вигляді відповідних характеристик якості підготовки випускника;

б) виробляти рішення для досягнення необхідного рівня якості освіти;

в) виявляти та оцінювати реальну якість професійної підготовки, визначати відхилення реальної якості від тієї, яка вимагається;

д) виробляти рішення по підвищенню рівня якості освіти відповідно до вимог працедавців, що змінюються в процесі навчання.

Також, всі вказані особливості і проблеми вимагають розробки комплексної системи заходів по розвитку потенціалу фахівців. Їх реалізація можлива на основі соціального партнерства органів міського муніципального самоврядування, державної влади, працедавців всіх форм власності, освітніх установ, суспільно-політичних організацій міста та області.

Партнерські відносини повинні забезпечувати діалог, рівноправність, інформаційну відвертість, створювати довіру між взаємодіючими сторонами. Це дозволяє молодій людині вибрати оптимальний варіант дій, досягти найкращих результатів. На аналогічній

основі повинні формуватися відносини не лише між студентами і адміністрацією, але і між вузом і виробничим підприємством, конструкторським бюро, науковою організацією, а також іншими зацікавленими учасниками.

Механізм здійснення молодіжної політики на основі партнерства студентів, вузів і працедавців може бути різним: від спільної організації РЯ-кампаній, націлених на працевлаштування молодих фахівців, до довгострокової програми ознайомлення студентів молодших курсів з підприємством, від виконання курсових робіт і дипломного проекту з тематики майбутньої діяльності до організації часткової зайнятості старшокурсників.

Соціальне