УДК 332.021:331.101.26

М.В. Семикіна, проф., д-р екон. наук

Кіровоградський національний технічний університет

Регіональні проблеми збереження та розвитку трудового потенціалу в умовах глобальної кризи

Висвітлено окремі результати дослідження стану трудового потенціалу Кіровоградської області. Визначено існуючі проблеми у збереженні та розвитку трудового потенціалу області, здійснено прогнозні оцінки. Розроблено рекомендації щодо уповільнення руйнівних тенденцій у розвитку трудового потенціал регіону.

глобальна криза, медико-демографічна криза, трудовий потенціал, розвиток, збереження, якість

Сучасний розвиток економіки регіону залежить від поєднання та суперечливої взаємодії сукупності різноманітних чинників - природно-кліматичних, економічних, політичних, соціальних, техніко-технологічних, організаційних, конкурентних тощо. Особливе місце серед таких чинників посідає трудовий потенціал регіону, його якісні характеристики та конкурентні переваги. Економічне зростання та інноваційні зрушення в регіоні є неможливими без збереження та гармонійного розвитку трудового потенціалу. Побудова конкурентоспроможної економіки регіону безпосередньо залежить від трудових можливостей його населення, від наявності таких його якісних характеристик як міцне здоров'я, добра сучасна освіта, здатність до безперервного навчання, інновацій, прояву трудової активності, мобільності.

Разом з тим вітчизняні вчені і фахівці з тривогою констатують, що в регіонах України спостерігаються негативні процеси у розвитку людських продуктивних сил, зокрема, кількісне скорочення та руйнація якості трудового потенціалу, загострення проблем ефективного використання та розвитку трудового потенціалу, що, у свою чергу, гальмує подальші позитивні зрушення в економіці регіонів, необхідні для забезпечення якісного людського розвитку. Ускладнюють ситуацію внутрішня економічна та політична криза, наступ глобалізації, світова фінансова криза. За таких умов виникає об'єктивна потреба в науковій оцінці стану трудового потенціалу в кожному регіоні та визначенні оптимальних шляхів його збереження і розвитку.

Мета статті полягає у висвітленні результатів аналізу стану формування та використання трудового потенціалу Кіровоградської області та визначенні напрямів його збереження та якісного розвитку в інтересах підвищення конкурентоспроможності економіки регіону.

Серед українських дослідників вагомий внесок у вивчення проблеми формування, використання та розвитку трудового потенціалу в умовах ринкових перетворень в Україні належить О. Амоші, С. Бандуру, Д. Богині, О. Грішновій, Б. Данилишину, М. Долішньому, Т. Заяць, С. Злупку, Є. Качану, А. Колоту, В. Куценко, Е. Лібановій, Л.Лісогор, О. Новіковій, В. Онікієнку, В. Приймаку, І. Петровій, С. Пиріжкову, В. Сте- шенко, Л. Семів, А. Чухно, Л. Шаульській, Л. Шевчук та ін.

Водночас, не зважаючи на значне коло досліджень, можна з впевненістю стверджувати, що дотепер не створено дієвого механізму збереження та розвитку трудового потенціалу в Україні загалом і на рівні регіонів зокрема. Прояв негативних тенденцій у стані розвитку трудового потенціалу диктує нагальну потребу у продовженні наукових пошуків у цьому напрямі.

Розвиваючи відомі з літератури теоретичні підходи [1, с. 695; 2, с.83], пропонуємо визначати трудовий потенціал регіону як інтегральну сукупність властивостей та можливостей працівників підприємств та організацій регіону продуктивно реалізувати і розвивати у праці свої здібності, знання, досвід і професіоналізм з метою створення конкурентоспроможної продукції (робіт, послуг) для задоволення особистих, колективних та суспільних потреб.

Іншими словами, під трудовим потенціалом регіону можна розуміти ту частину його населення, яка здатна за віком, здоров'ям, освітою, професійними навичками та здібностями ефективно працювати в економіці регіону. Виходячи з таких уявлень, з кількісної точки зору трудовий потенціал регіону охоплює осіб працездатного віку і старше (від 15 до 70 років), які працюють або шукають роботу в регіоні. З якісної точки зору трудовий потенціал регіону відображає сукупність таких важливих характеристик, без яких неможлива продуктивна праця, як стан здоров'я працівників, освітньо- професійний рівень, кваліфікація, трудова та інноваційна активність, здатність та прагнення до ефективної праці, безперервного навчання, освітньо-професійного розвитку.

Підвищення конкурентоспроможності економіки, реалізація завдань прискорення соціально-економічного та інноваційного розвитку регіонів і, зокрема, Кіровоградської області, у величезній мірі залежать від позитивної динаміки кількісних та якісних характеристик трудового потенціалу.

Наше дослідження засвідчило, що формування, розвиток і використання трудового потенціалу Кіровоградської області відбувається в несприятливих соціально- економічних умовах. Економічні зрушення, які мали місце в регіоні останніми роками, майже не позначились на стані добробуту населення, соціального та демографічного розвитку, більше того, за 1999 - 2008 рр. за показниками регіонального людського розвитку Кіровоградщина змістилася на передостанні місця.

За період ринкових реформ (1990-2008 рр. ) Кіровоградська область кількісно втратила населення у 10 разів більше, ніж за попередні 50 років (рис.1). Це стало результатом прояву медико-демографічної кризи, довготривалої економічної кризи 90-х років, недосконалої соціальної політики, що обумовило падіння рівня життя, стрімке зростання рівня захворюваності та смертності, зменшення народжуваності, збільшення міграцій за межі регіону.

Особливо швидко скорочується кількість населення в сільській місцевості. Внаслідок більш складних соціально-економічних умов життя, нерозвиненої соціальної інфраструктури, обмеженого доступу до лікування, в селах спостерігається більш високий рівень захворюваності, смертності населення, ніж в містах, а також відплив молоді в міста (ці тенденції характерні з радянських часів). Порівняно із 1939 р. частка сільського населення в області зменшилася удвічі. За нашими оцінками, ці тенденції триватимуть і надалі, якщо зберігатимуться істотні відмінності в умовах життя і праці в місті і на селі, організації охорони здоров'я, соціальній інфраструктурі.

За період 1990 - 2008 рр. захворюваність дорослого населення зросла на 50%, дітей - на 22%. Захворюваність жителів області на туберкульоз за цей же період зросла утричі (за рівнем захворюваності на туберкульоз Кіровоградська область є