одним із лідерів серед інших регіонів), сифіліс - вдвічі, ВІЛ/СНІД - в 400 разів. У структурі хвороб всіх без виключення вікових груп населення вагому питому вагу займають хвороби органів травлення та дихання. Крім того, серед дорослого населення особливо поширеними є хвороби системи кровообігу, серед підлітків - хвороби ендокринної системи, серед дітей - інфекційні захворювання.
Основними причинами підвищення захворюваності населення Кіровоградської області є такі: зниження якості їжі та питної води, несприятлива екологія, низька якість життя населення; відсутність всеохоплюючої періодичної медичної діагностики населення усіх вікових груп; нестача коштів у більшості верств населення на медикаменти та лікування; відсутність необхідного устаткування та медикаментів в медичних закладах; нерозвиненість медичної інфраструктури у сільській місцевості, дефіцит медичного персоналу (особливо у сільських адміністративних районах).
Вкрай небезпечних тенденцій набувають темпи зростання показників захворюваності дітей на новоутворення та хвороби, пов'язані з вродженими аномаліями. Найшвидшими темпами зростає в області кількість вперше зареєстрованих серед дітей хвороб крові, ендокринної, сечостатевої та кістково-м'язової систем: тільки упродовж 1991- 2006 рр. вона зросла відповідно на 38, 32, 54 та 35%. Водночас, у зазначеному періоді більш, ніж утричі підвищилася кількість новоутворень, вперше зареєстрованих серед дитячого населення. Аналіз засвідчив вражаючі факти: у 2006 р. смертність дітей у віці від народження до 4-х років перевищила загальноукраїнські показники на 37%, у віці від 5-ти до 9-ти років - на 50%, від 10-ти до 14-ти років - на 33%.
Погіршення стану здоров'я населення Кіровоградської області призвело до підвищення показників смертності на всій її території. Тільки за 1991-2006 рр. смертність населення області зросла на 18%, у 2006-2007 рр. вона була однією з найвищих по Україні. Внаслідок надмірної смертності область втрачає майже щорічно до 19 тис. осіб (для порівняння, такою є середня чисельність мешканців одного районного центру).
Слід підкреслити, що для перспектив використання трудового потенціалу в економіці області дуже тривожним є той факт, що найшвидшими темпами на Кіровоград- щині зростає смертність населення трудоактивного віку. Упродовж 1991-2007 рр. смертність осіб у віці 20-29 років підвищилася на 41%, 30-39 років - на 50%, 40- 49 років - на 30%, 50-59 років - на 20%. Це свідчить про низьку якість трудового життя і незадовільний стан здоров'я працюючих, який неналежним чином фіксується медичною статистикою регіону. Втрачено, на жаль, колишню увагу до утвердження здорового способу життя, занять фізкультурою, проведення всеохоплюючих медоглядів та профілактики захворювань на підприємствах, проведення реального, а не формального контролю за умовами праці, її безпекою.
З іншого боку, хворі працівники часто не звертаються до медичних закладів через обмеження коштів на ліки та побоювання втратити роботу. І тільки високі показники передчасної смертності, особливо чоловіків, засвідчують поганий стан здоров'я багатьох працюючих, а також тяжкі умови праці, які часто не відповідають санітарно- гігієнічним нормам. До речі, 42% 20-річних чоловіків області не доживає до 60 років, ризик померти у працездатному віці у чоловіків втричі вищий, ніж у жінок.
На рис. 2 наведені фактичні та прогнозні дані, що стосуються динаміки народжуваності в області у 90-ті роки. Можна побачити різке зниження народжуваності, яке відбулося в результаті економічної кризи, падіння рівня життя, - так звану «демографічну яму». Її пік припадає на 1998-2001 рр. Через 15-18 років (починаючи з 2013-го року) економіка області має особливо гостро відчути наслідки «піку» демографічної кризи як гострого дефіциту працездатних осіб серед молоді.
Зауважимо, що наведені прогнозні очікування зростання народжуваності (у розрахунку на 1000 осіб) відображають досить оптимістичний варіант розвитку подій до 2015 р., що враховує збільшення державної допомоги матерям, які народжують дітей, зростання доходів, стипендій, соціальної допомоги безробітним. Однак наш прогноз не може враховувати можливі наслідки глобальної фінансової кризи для економіки України, які можуть призвести до зниження рівня народжуваності і зростання смертності в результаті того, що окремі верстви населення за умов інфляції не зможуть забезпечувати себе якісним харчуванням, купувати необхідні ліки, планувати народження дітей (в такому разі, зрозуміло, цілком можливий інший, песимістичний варіант розвитку подій у сфері демографічних процесів).
Окреслені демографічні тенденції та прогнозні оцінки щодо їх подальшого розвитку для економіки Кіровоградської області означатимуть загострення проблеми формування трудового потенціалу, передусім, старіння населення, нестачу молодої робочої сили, необхідність більш ефективного використання наявного трудового потенціалу області.
З огляду на дані таблиці 1 можна побачити, що трудовий потенціал Кіровоградської області останніми роками швидко зменшується (так, у 2000 р. в економіці області було офіційно зайнято 511,1 тис. осіб, у 2007 р. статистика показує зменшення офіційно зайнятих до 503,2 тис.). Причини такого скорочення - наслідки демографічної кризи, загального зменшення кількості населення, перехід частини працюючих у тіньову (незаре- єстровану) економіку, відплив частини осіб працездатного віку за межі регіону (трудова міграція). Поряд із кількісним зменшенням трудового потенціалу можна побачити, що в його складі у 2,4 рази зросла частка осіб старше працездатного віку, тобто тих, хто старше 70 років і вимушений працювати заради більшої соціальної захищеності.
Якщо у 2000 р. кожен 28-носій трудового потенціалу був старше працездатного віку (за методологією Міжнародної організації праці таким вважається вік від 15-ти до 70-ти років), то у 2007 р. - вже кожен 12-й. Можна очікувати, що наступними роками (до 2015