Величина та стан відтворення кадрового потенціалу Миколаївської області

Ринкова економіка вимагає точно визначених методів розрахунку питомої ваги трудових ресурсів, яка "годує" суспільство. Стан та динаміка відтворення трудових ресурсів регіону об'єктивно закладає підвалини не тільки поточної кадрової політики, але і основи прогнозування відтворення кадрового потенціалу.

В результаті проведеного автором дослідження обгрунтоване визначення кадрового потенціалу регіону як осіб працездатного віку, які мають реальні трудові стосунки із суб'єктом підприємницької діяльності, тобто реалізують за ринковими вимогами свою потенційну здатність до праці. При цьому відтворення одиниці кадрового потенціалу принципово можливе, якщо вартість конкретного працівника відповідає його ринковій ціні, що складається на основі реального споживчого кошику в конкретному регіоні та коректується особистими потребами цього працівника.

Відповідно до Закону України "Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік" та диференціації населення за рівнем особистого споживання [1, 2] доречно розглядати процеси відтворення кадрового потенціалу регіону в окремих галузях економіки та за визначеними рівнями диференціації.

Трудові ресурси є основою для формування кадрового і трудового потенціалу регіону. Проведений аналіз свідчить, що у віковому розрізі за останні три роки структура та кількість трудових ресурсів Миколаївської області значно не змінилася, хоча спостерігається тенденція поступового старіння працездатного населення. За досліджений період кількість працездатного населення в оптимальному віці (16-55-65 років) скоротилась на 2,4 тис. чоловік, при чому на 1,5 тис. чоловік збільшилася частка осіб старшого віку (більше 55-60 років). У 1998 році питома вага населення у працездатному віці відносно всього населення склала 57,4%.

Кількість підлітків, зайнятих у різних галузях економіки, незначна і має тенденцію до скорочення. Слід відмітити, що у

році кількість підлітків збільшилася на 0,1 тис. чоловік у порівнянні з 1996 роком, але у

вона скоротилася на 0,3 тис. чоловік відносно попереднього

року. Тенденція збільшення кількості осіб старшого віку і зменшення кількості підлітків і працездатного населення у працездатному віці, зайнятого у господарстві області, об'єктивно буде зростати з кожним роком і досягне найбільшого піку через 7-10 років. Це підтверджується аналізом демографічного стану у регіоні, що був проведений автором, старінням населення і зменшенням природного приросту, а майбутній стан трудових ресурсів можна прогнозувати, виходячи з вікової піраміди населення, яка склалася на поточний момент.

Загальна кількість зайнятих у основних сферах економіки області (виробництво і переробка) в період з 1996 по 1998 рік скоротилася (на 26,8 тис. чоловік). Дещо зросла сфера обслуговування (на 19,5 тис. чоловік). Категорія "безробітні" збільшилася в 5,3 рази (на 17,9 тис. чоловік), "незайняте працездатне населення у працездатному віці" зросло в 2,8 рази (на 69,4 тис. чоловік) [4].

Складне становище на ринку праці обумовило зростання (на 11,3 тис. осіб) кількості учнів, які навчаються з відривом від виробництва. Це свідчить про зацікавленість молоді в набутті вищої та професійно-технічної освіти. То вже є елемент впливу на кадровий потенціал регіону.

За кількістю зайнятого населення у 1995 р. Миколаїв знаходився на 8 місці, у 1996 р. - на 4 місці, у 1997 р. - на 5 місці [1, 2, 3]. У межах України такий стан наче б то задовільний, але якщо звернути увагу на потребу у працівниках, яка наочно відбивається у коефіцієнті навантаження на одне вільне робоче місце, то очевидно, що Миколаївщина за цією позицією знаходиться далеко не на останніх місцях. У 1996 році наша область опустилася за цим показником на 10, а у 1997 році - на 15 місце [1, 2, 3]. Врахуємо ще й приховане безробіття, яке особливо актуальне для нашого регіону з його монокораблебудівним напрямком у промисловості.

Опосередковано віддзеркалює структуру трудового потенціалу попит та пропозиція робочої сили. У 1996 році у Миколаївській області було 3,3 тис. чоловік незайнятого населення. При цьому потреба підприємств у працівниках склала 1,7 тис. чоловік, тобто навантаження на одне вільне робоче місце склало приблизно 2 чоловіки. У 1997 році цей показник виріс до 15,7 чоловік на одне місце, або майже у 8 разів у порівнянні з 1996 роком. По Україні Миколаївська область знаходиться на 5-6 місці. Якщо подивитися структуру попиту, то очевидно, що більш ніж 50% потрібних працівників повинні мати або вищу, або середню спеціальну освіту, але при цьому повинні бути фахівцями високого рівня [1, 2, 3, 4].

А тепер додамо до цих висновків інші офіційні цифри, надані облстатуправлінням [1, 2, 3, 4]. У 1996 році з 44,5 тис. безробітних - 11,2% склали люди з вищою освітою. У Миколаївській області в 1995 році на обліку перебувало 537 чоловік з вищою освітою, в 1996 році - 1303 чоловіки, в 1997 році - 2295 чоловік. За три роки кількість безробітних з вищою освітою виросла більш ніж в 4 рази. Це може свідчити про зміну якісних орієнтирів в освітніх програмах.

Тенденція зростання кількості безробітних збереглася і в 1998 році. І навіть посилюється через зростання кількості працівників, які знаходяться у вимушених відпустках та працюють у режимі неповного робочого дня. Всього по області в 1998 році такі працівники склали 25% від загальної кількості, або 77,2 тис. осіб [5].

Найбільш вагомими серед основних