(по кількості працюючих, які були виділені вище) знаходяться у середньому стовпчику і мають середній рівень типового для галузі споживання. Виключення становить охорона здоров'я. Тут найбільша група працівників отримує заробітну плату вище модального рівня, а точніше від 195 до 200 грн. на місяць. Це позитивне виключення, але погіршується воно тим, що для цієї галузі характерні затримки у виплаті заробітної плати, що нівелює у середньому високий рівень заробітної плати.
Доповнює картину типового для галузей стану групування за найменш чисельною групою працюючих і порівнянням заробітних плат у цих нечисленних групах. Майже у всіх галузях найменш чисельні групи утворюють працюючі з заробітною платою вище 1000 грн. Виключення складають торгівля та наука, у якій вона (заробітна плата) знаходиться в межах від 400 до 500 грн., а також освіта, в якій найменша чисельність працівників отримує заробітну плату від 65 до 74 грн.
Дане порівняння свідчить про типово невисокий рівень доходів в області, що є свідченням низького рівня життя населення, і дає можливість передбачити низьку ступінь відтворення кадрового потенціалу за матеріальним фактором. Підтверджує це і порівняння середньозваженої заробітної плати з типовою заробітною платою у галузі. Безумовно, між цими показниками є високий ступінь кореляції, що дозволяє зробити висновок про можливу тотожність розподілу галузей за рівнем типової заробітної плати і частки кадрового потенціалу зі складу всіх працюючих у галузі.
З цією метою було розраховано інтегральний індекс відтворення кадрового потенціалу по галузях економіки області (Ів). Для цього було просумовано процентні частки працюючих, що отримують заробітну плату вище 95 грн. (більше одного МСБ). Для проведення індексації отриманої долі кадрового потенціалу, що теоретично відтворена за матеріальним аспектом, за одиницю було прийняте мінімальне значення визначеної процентної частки. Ів по галузях розраховувався як відношення відповідної частки кадрового потенціалу, що відтворюється до мінімального значення по області.
При розрахунку індексу середньозваженої заробітної плати по галузях за одиницю було прийнято рівень заробітної плати у 95 грн. На нашу думку, саме розраховані за такою методикою індекси можна порівнювати у динаміці і в співвідношенні по галузях. Наочно це ілюструє діаграма 1.
Коефіцієнт кореляції (г) (загальна формула коефіцієнта кореляції взята з [7]) між індексом середньозваженої заробітної плати та інтегральним індексом відтворення кадрового потенціалу по заробітній платі.
У наведеному прикладі за х приймається індекс середньозваженої заробітної плати, за у - інтегральний індекс відтворення кадрового потенціалу по заробітній платі, п=27 - кількість основних галузей економіки області.
Розрахований таким чином коефіцієнт кореляції дорівнює 0,87, що підтверджує наші передбачення і ілюструється діаграмою 1, на якій форми кривих, що утворюють стовпчики індексів, майже повторюють одна одну.
Логічним завершенням нашого аналізу є діаграма2, на якій наочно відображено стан відтворення з кадрового потенціалу області по окремих галузях економіки. Як бачимо, найбільш численні галузі основною масою працюючих підпадають у зону відтворення кадрового потенціалу. Це свідчить про те, що в області ще існує прошарок людей, які здатні відтворювати свій кадровий потенціал, здатні продавати свою робочу силу на ринку праці і отримують за це відносно нормальну платню.
Але при цьому слід зазначити, що у цих розрахунках ми користувалися лише тією часткою трудового потенціалу, що дійсно була залучена до виробничого процесу. Вибірка для даного дослідження склала 267,2 тис. чоловік, що на 111,6 тис. чоловік менше, ніж розрахований нами трудовий потенціал. Пояснити це можна тим, що до даної вибірки не увійшли учні, що навчаються з відривом від виробництва, а також та частка прихованого безробіття, що не враховується статистичними органами.
Розрахований кадровий потенціал, що відтворюється за фактором заробітної плати, складає 218 тис. чоловік. Після проведеного дослідження саме цю цифру будемо називати кадровим потенціалом регіону, тому що ті кадри, які нездатні себе відновити, за визначенням, даним на початку даного пункту, слід відносити до категорії "трудовий потенціал", тому що саме їй властива здатність набуття або втрачання професійних навичок та здібностей (в разі недостатнього фінансування в тому ж числі).
Література.
Статистичний щорічник України за 1997 рік / Державний комітет статистики України: За ред. О.Г.Осауленка. - К.: Українська енциклопедія, 1999. - 624 с.
Статистичний щорічник України за 1995 рік / Мін-во статистики України: Відп. за вип. В.В.Самченко. - К.: Техніка, 1996. - 576 с.
Статистичний щорічник України за 1996 рік / Мін-во статистики України. - К.: Техніка, 1997. - 534 с.
Статистичний щорічник Миколаївської області за 1998 рік / Відповідальний за випуск В.З.Жеребецький. - Миколаїв: Обласне управління статистики, 1999. - 406 с.
Праця у Миколаївській області у 1998 році. Статистичний збірник / Відповідальний за випуск В.З.Жеребецький. - Миколаїв: Обласне управління статистики, 1999. - 209 с.
Тітова Н.А Трудовий потенціал і його реалізація в умовах формування регіональних ринків праці (питання теорії та практики) : Дис... д. екон. наук (08.09.02) / НАН України; Інститут регіональних досліджень. - Львів, 1996. - 334 с.
Меркурьева Е.К. Біометрія. - М., 1970. - 473 с.УДК. 330(091) Нетудихата К.Л.