збільшення пропозиції праці через застосування вторинної зайнятості, сумісництва, тимчасової роботи за договорами підряду (трудовими контрактами). Поєднуючи основну трудову діяльність із роботою на умовах вторинної зайнятості, найбільш мобільна частина працюючої молоді жертвує вільним часом на користь доходів, отримуваних від додаткових годин праці. На користь цього твердження свідчать і

результати соціологічного дослідження, яке проводилося у 5 великих містах України (Києві, Дніпропетровську, Львові, Одесі та Харкові ) у січні 1995 р., було опитано 1295 молодих осіб у віці 15-28 років за опитувальником, який дозволяє виявити різні показники стану молоді на відповідному сегменті ринку праці, у тому числі рівень її вторинної зайнятості у великих містах [1, с. 97] У результаті було з'ясовано, що молодь має велику потребу у вторинній зайнятості, рівень якої у грудні 1995 р. становив 14,7% серед осіб віком 15-28 років. За нашими розрахунками, на сьогодні цей показник набув значно вищого значення переважно за рахунок зайнятості в тіньовому секторі економіки Основним мотивом, який спонукає молодь не обмежуватися трудовою діяльністю за основним місцем роботи, є матеріальний;

не існує тісного взаємозв'язку між кваліфікаційно-освітнім рівнем молодих працівників та оплатою праці, прикладеної ними в суспільному виробництві.

Констатуючи цей факт, необхідно підкреслити, що існування зазначеного взаємозв'язку є однією із найважливіших ознак продуктивної зайнятості молоді, а також невід'ємною умовою збалансованого розвитку молодіжного сегмента ринку праці;

намітилися галузеві диспропорції в рівнях оплати праці, що певною мірою спровокувало зміни в структурі навчання молоді за галузями знань, а саме: значно знизився попит на послуги навчання в галузі промисловості, будівництва та сільського господарства. В той же час чисельність бажаючих отримувати економічну, юридичну та медичну освіту має стійку тенденцію до збільшення;

в умовах падіння ціни робочої сили відносно рівня споживчих цін унеможливлюється навіть просте відтворення робочої сили. За таких обставин проблема оплати праці молодих працівників постає особливо гостро, оскільки низька заробітна платня є однією з передумов низького рівня життя молоді, що призводить до незадовільного стану їх харчування, здоров'я, медичного обслуговування тощо. Практично в усіх регіонах України в структурі споживання молоді спостерігається дефіцит білків (він становить лише 35-40%) і вітамінів (50-60%), хоча на продукти харчування в нашій державі витрачається 6875% доходу сім7, а у малозабезпечених сім'ях - близько 90%.

На основі проведеного нами аЖзлізу основних тенденцій зайнятості молоді і доходів від трудової діяльності в умовах становлення і розвитку молодіжного сегмента ринку праці України можна сформулювати деякі висновки і пропозиції.

В умовах, що склалися на ринку праці, у тому числі його молодіжного сегмента, падінням ціни на послуги праці молоді спричинено, поряд із переважною більшістю негативних наслідків (недостатнє відтворення робочої скли, переміщення поза сферу офіційної зайнятості та ін,), позитивні - у вигляді підвищення трудової мобільності молодих працівників. Зокрема, низький рівень трудових доходів за основним місцем роботи спонукає молодь до вторинної зайнятості, сумісництва, тимчасової роботи за трудовими контрактами, що, в свою чергу, сприяє підвищенню її конкурентоспроможності на ринку праці.

Створення сприятливих ринкових систем оплати праці можливе лише за умови стабілізації" економіки, формування збалансованого ринку праці та реформи соціально-трудових відносин. При цьому в процесі реформування заробітної платні необхідно враховувати, що її розмір, по-перше, має бути органічно пов'язаний із джерелами її формування, по-друге, повинен бути достатнім для забезпечення повноцінного відтворення робочої сили.

Література

Була Т.И. Вторинна зайнятті, молоді II Регіональна економіка. - 1998. - № 3. - С. 95-102.

Колот А. Мінімальна заробітна плата в Україні: функції та проблеми ЇЇ визначення Н Україна: аспекти праці. - 1997. - № І. - С. 18-20.

Лагу-пн В.Д. Політика заробітної плати у стратегії економічної стабілізації. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волинського держ. ун-ту їм. Лесі Українки, 2000. - 108с.

Тимофеев В.О. Пріоритети та соціально- економічні умови державної політики реформування організації оплати праці // Формування ринку прані і реформа заробітної платні в Україні: Зо. наук, праць / Редкол.: Д.П. Богиня (відп. ред.) та ін. - К,: Національна академія наук України, інститут економіки. - 1995. - С. ІО Н.

Чершнська Л.П. Оплата праці в системі мотиваційного механізму. - К., 2000,-80 с.