УДК 336.748 : 330.101.541 Білошицький О. І.

Суть, структура та соціально-економічні наслідки інфляційних процесів в економічній макросистемі

Інфляція властива більшості економічно розвинутих країн світу i є основною проблемою в тих країнах, що розвиваються. Це явище викликане перш за все специфікою сучасного грошового обігу. Дамо визначення цьому економічному процесу.

Під інфляцією, як правило, розуміють будь-яке знецінення грошової одиниці, тобто систематичне зростання цін незалежно від того, якими причинами цей процес викликається. Це, звичайно, не означає, що підвищуються обов'язково всі ціни. Навіть у періоди досить швидкого зростання інфляції деякі ціни можуть залишатися відносно стабільними, а інші навіть знижуватися ? 1 ?.

Більш вузьке поняття інфляції - систематичне зростання цін, що викликається тільки грошовим фактором (надлишком грошей в оберненні), є недостатнім, оскільки в реальному житті грошові i негрошові фактори зростання цін дуже тісно пов'язані i впливають один на одного.

Інфляція виникає в разі, якщо суспільство намагатиметься витрачати більше, ніж дозволяють виробничі потужності економіки. Коли сукупні витрати перевищують обсяг продукту при повній зайнятості, відбувається підвищення рівня цін. Отже, надмірний обсяг сукупних витрат носить інфляційний характер. У цьому разі уряд досягнути головним чином через скорочення власних видатків, а також підвищенням податків з метою скорочення доходів приватного сектора.

Зростання індексу цін визначає рівень інфляції, а зменшення його - рівень дефляції. Процес зменшення темпів інфляції отримав назву дезінфляція.

Протилежним до інфляції поняттям є дефляція, яка має місце тоді, коли загальний рівень цін падає. Дефляція траплялася вкрай рідко в кінці ХХ ст. Підтримувана дефляція, коли ціни постійно падають протягом декількох років, як правило, асоціюється з періодами глибокої депресії .

В економічній науці розрізняють інфляцію попиту й інфляцію витрат. У першому випадку інфляцію викликає надлишок грошей, доходів й попиту, в другому - зростання витрат на виробництво товарів та послуг.

Інфляція попиту спостерігається, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, підносячи ціни, щоб зрівноважити пропозицію i попит. Покупці конкурують за обмежену пропозицію товарів, що призводить до зростання цін. Слід зазначити, що покриття дефіциту державного бюджету за рахунок кредитно-грошової емісії є одним з найважливіших чинників інфляції попиту, оскільки зростання пропозиції грошей збільшує сукупний попит на товари та послуги, який, у свою чергу, підвищує рівень цін.

Інфляція витрат, або інфляція пропозиції, спостерігається в тому випадку, коли збільшуються витрати на одиницю продукції, тобто середні витрати за даного обсягу виробництва. Збільшення витрат на одиницю продукції в економіці скорочує прибутки й обсяг продукції, який може бути запропонований за існуючого рівня цін. Внаслідок цього зменшується сукупна пропозиція товарів та послуг, що, в свою чергу, підвищує рівень цін.

Таким чином, витрати, а не попит збільшують ціни. Зростання собівартості, що призводить до інфляції витрат, може бути викликано різними причинами, наприклад, нестачею або подорожчанням сировини, матеріалів, палива, праці.

Експансіоністська фіскальна політика держави досить часто стає генератором інфляції. Припустимо, що економічнасистема знаходиться у стані рівноваги й експерти розраховують на таку стабільність у майбутньому.

Але, виходячи з політичних міркувань, наприклад, в зв'язку з наближенням президентських виборів, уряд, щоб догодити виборцям, вирішує збільшити виплати з державного бюджету, знизити податки й негайно розпочати реалізацію проектів для створення нових робочих місць. Зрозуміло, що зростання реального обсягу виробництва й скорочення безробіття, досягнуте адміністрацією президента, зробить неабиякий вплив на результати виборів. Отже, складається проект нереально розширеного державного бюджету на рік виборів. Як тільки ці плани почнуть реалізовуватись, економічна система вийде із стану рівноваги. Дійсно, спочатку реальний обсяг виробництва зросте, безробіття скоротиться, а підвищення рівня цін при цьому буде незначне.

Але, вже у наступному році зарплата, ціни на ресурси й фактори виробництва почнуть інтенсивно зростати. В міру того, як фірми будуть пристосовувати свої очікування до нових умов, зростуть не тільки ціни на товари та послуги, але й відбудеться скорочення обсягів виробництва, супроводжуване зростанням безробіття.

Один з можливих варіантів реакції уряду на інтенсивне підвищення цін полягає у припиненні стимулювання економічного зростання. Тоді інфляція буде припинена, але обсяг виробництва знову зменшиться до природного рівня, а норма безробіття зросте до свого природного значення. Інша альтернатива полягає у продовженні експансіоністської податково- бюджетної політики. В такому разі протягом деякого часу буде можливо підтримувати реальний обсяг виробництва вищим, а норму безробіття - меншою за їх природні рівні. Однак вибір цього варіанту буде означати продовження розвитку інфляційних процесів. Можливо, що деякий сталий з року в рік темп інфляції виявиться недостатнім для того, щоб втримати безробіття на рівні, нижчому за природний. Для тривалого утримання безробіття на такому рівні з кожним роком доведеться навіть прискорювати темпи інфляції П3П.

Чим би не була спровокована інфляція, вона знецінює доходи бюджету й супроводжується його дефіцитом.

Крім бюджетного дефіциту, інфляція обов'язково супроводжується нерівномірним зростанням цін і, звідси, порушенням господарчих зв'язків, гонкою цін між окремими галузями економіки й хвильоподібним поширенням зростання цін по районах держави й галузях.

У стані інфляційної нестабільності орієнтація лише на регулювання з боку співвідношення "попит - пропозиція" може призвести до затяжних криз з повільним періодом стабілізації і оздоровлення економіки. Про це свідчить досвід розвитку капіталістичних країн часів вільної конкуренції.

Як бачимо, інфляція є дуже небезпечною для економіки,